Справа №2–134 за 2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2007 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Потоцького В.В.,

при секретарі Олійник Ю.І.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Переяслав-Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства „ГАЗ-ТЕПЛО” НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” про стягнення заробітної плати, компенсації за затримку її виплати та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з дочірнього підприємства „ГАЗ-ТЕПЛО” НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” 20000 грн. заробітної плати, а також компенсацію за час затримки грошового розрахунку та 20000 гривень моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідач добровільно заборгованість не сплачує, розрахунок не проводить. В судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги, відмовившись від стягнення заробітної плати, яку він отримав 6 лютого 2007 року після звернення в суд в розмірі 16687 грн. 31 коп. В решті позовних вимог позивач позов підтримав і просить стягнути з відповідача 25849 грн. 06 коп. компенсації за час затримки грошового розрахунку та 20000 гривень моральної шкоди

Представники дочірнього підприємства „ГАЗ-ТЕПЛО” НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” Кудрявцев П.М. і Лихо лай С.В. позов не визнали і пояснили, що вини підприємства у несвоєчасному розрахунку з позивачем немає і останній навмисно створив умови для своїх позовних вимог.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно наказу №136-к від 29.06.2005 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника департаменту дочірнього підприємства „ГАЗ-ТЕПЛО” НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” з посадовим окладом 3500 гривень на місяць. 25 вересня 2006 року він був звільнений з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці по п. 1 ст. 40 КЗпП України.

За вересень 2006 року позивачеві була нарахована заробітна плата і компенсація за невикористані дні відпустки та передбачені законом виплати при звільненні в сумі 16687 грн. 31 коп., яка була виплачена лише 6 лютого 2007 року після звернення в суд в розмірі 16687 грн. 31 коп. Розрахунок з позивачем після його звільнення не був проведений.

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

У відповідності із ст.ст. 115; 116; 117 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. В разі, якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір зазначеної в частині першій цієї статті компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків.

Згідно ст. 238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Середня заробітна плата позивача складала 6049 грн. 89 коп., термін прострочення виплати заборгованості по заробітній платі становить 94 робочих дні (за період з вересня 2006 р. по лютий 2007 р. включно - 4+22+22+21+21+4). Отже, компенсація за час затримки грошового розрахунку становить 25849 грн. 06 коп. (274,99 грн. в день х 94), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Посилання відповідача на те, що вина підприємства у несвоєчасному розрахунку з позивачем відсутня, спростовуються листом заступника прокурора Солом’янського району м. Києва про те, що в ході перевірки встановлені порушення вимог ст.ст. 44; 116 КЗпП України, щодо позивача. Притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності по ст. 41 КУпАП із застосуванням ст. 22 КУпАП не є реабілітуючою підставою.

Крім того, неправомірними діями відповідача позивачеві заподіяні моральні страждання внаслідок порушення його нормальних життєвих зв’язків із-за відсутності засобів до існування, що ставило його в принизливе становище, позивач не міг утримувати сім’ю, сплачувати комунальні послуги. Відповідач відмовлявся видати позивачеві довідку про заробітну плату для постановки на облік в центр зайнятості, були порушені його законні права, і все це вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Заподіяну позивачеві моральну шкоду останній оцінює в розмірі 20000 гривень. Вказана моральна шкода, у відповідності з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, підлягає стягненню.

На підставі ст.ст. 47; 115; 116; 117; 237-1; 238 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 60, 210, 212, 213, 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства „ГАЗ-ТЕПЛО” НАК „НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” на користь ОСОБА_1 25849 гривень 06 копійок середнього заробітку за час прострочення виплати заробітної плати та 20000 гривень моральної шкоди, а на користь держави – 458 гривень 49 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження рішення подається до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення; апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання вказаної заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження рішення, але неподання апеляційної скарги в двадцятиденний строк з часу подання заяви воно набирає законної сили після закінчення цього строку. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: