14.02.2011
П О С Т А Н О В А
14 лютого 2011 року м. Херсон
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області Литвиненко І.І., за участю правопорушника ОСОБА_1, розглянувши матеріали адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 грудня 2010 року,-
В С Т А Н О В И В:
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн., за те, що він 23 вересня 2010 року, близько 17 год. 35 хв. на автодорозі М-17 керував транспортним засобом Шевролет Авео державний номер НОМЕР_1, та перевищив встановлену правилами швидкість більше ніж на 50 км/год., чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції. Посилається на те, що даного правопорушення не вчиняв, а працівниками ДАІ було зафіксовано швидкість руху не його автомобіля, а транспортного засобу, який рухався у потоці машин. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а також просить поновити строк на апеляційне оскарження, пропущений з поважної причини, оскільки він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду адміністративної справи. Копію постанови суду отримав 07 січня 2011 року, та в десятиденний термін подав апеляційну скаргу.
В судовому засіданні скаржник також пояснив, що під час руху він слідкував за своєю швидкістю і збільшення швидкості не було, зазначив що зафіксована швидкість це швидкість автомобіля марки BMW, який обігнав його та не був зупинений працівниками ДАІ.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1, приходжу до висновку, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження з поважної причини, оскільки він не приймав участі в розгляді справи судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні дані про своєчасне та належне повідомлення його про час та місце розгляду справи. За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущено з поважних причин, тому заява підлягає задоволенню як і апеляційна скарга.
Суд першої інстанції притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, послався як на доказ, лише на протокол про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з вказаного протоколу ОСОБА_1 в зоні дії дорожнього знаку 5.45 в селі Кринки перевищив встановлену швидкість руху на 64 кмг - рухався зі швидкістю 124 кмг.
У своїх поясненнях в протоколі ОСОБА_1 вказав, що в місцевості, де він був зупинений працівником ДАІ, не було дорожнього знаку, що повинен попереджувати про наявність населеного пункту, та що він швидкість руху не перевищував, і на місці його зупинки працівником ДАІ він рухався зі швидкістю 90 кмг, а не 124 кмг як вказано в протоколі.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 23 вересня 2010 року, порушення ОСОБА_1 швидкості руху було встановлено за допомогою технічного засобу «Беркут»№050071.
Однак, згідно Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого Наказом МВС № 33 від 01.03.2010 року, вимірювач швидкості радіолокаційний «Беркут»не має функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Таким чином доводи апелянта про непричетність його до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП – нічим не спростовані.
Наявні у справі докази є недостатніми для висновку про вчинення скаржником інкримінованого йому правопорушення. Тому постанова суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 грудня 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Херсонської області І.І. Литвиненко