Справа № 3-221/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня   2011 року                                                                              м. Шепетівка

Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області –Чевилюк З.А., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВДАІ  з обслуговування Шепетівського району та АТІ  про притягнення  до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого по АДРЕСА_1, не працюючого, -

          за ст. 130 ч. 1 КУпАП ,-

в с т а н о в и в :

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1  20.11.2010 року, о 13 годині 10 хвилин, в с. Серединці, Шепетівського району, керував транспортним засобом –мопедом марки  «SIMSON», без державного реєстраційного номеру, з  явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме:  різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння в медичному закладі ОСОБА_2  відмовився.   

Під час розгляду справи порушник вину не визнав та пояснив, що у вказаний в протоколі  про адміністративне правопорушення час був зупинений працівниками ДАІ, які перевіривши документи запідозрили, що водій перебуває в стані алкогольного сп’яніння. В заперечення ОСОБА_1 повідомив, що працівники ДАІ не пропонували йому пройти обстеження за допомогою технічних засобів на місці, а також не пропонували провести обстеження у медичному закладі. Транспортний засіб не вилучався.   

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.   

Однією із підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння або лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.     

За змістом цього закону до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді, коли вона відмовилася від проходження медичного огляду у встановленому чинним законодавством порядку.   

         Такий порядок визначений ст. 266 КУпАП та постановою КМУ    «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»  від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі –Постанова).   

        Відповідно до названих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС (тобто ознаки, які не установлені МОЗ і МВС, не можуть бути підставами вважати, що особа перебуває в стані сп’яніння). Сам огляд водія проводиться безпосередньо працівниками міліції на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням технічних засобів. Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення (ч.ч. 1 і 2 ст. 266 КУпАП, пункти 2-5 Постанови).   

       Огляд же особи на стан алкогольного сп’яніння, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним (ч. 5 цієї статті).   

         З матеріалів справи та в ході її розгляду встановлено, що всупереч вказаних вимог закону, працівники Державтоінспекції на місці зупинки ОСОБА_1 не пропонували йому пройти огляд на встановлення стану сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків.   

        Наведене свідчить, що працівники ДАІ при порушенні щодо ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення діяли не у відповідності до своїх повноважень та способу, що передбачені чинним законодавством.   

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.   

          В справі не встановлено жодного належного, об’єктивного та обґрунтованого доказу, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого  ст. 130 ч. 1  КУпАП, не встановлено таких і в процесі розгляду справи.   

Сама ж по собі принципова позиція особи і її відмова від проходження огляду, без дотримання вимог закону –ст. 266 КУпАП, вказаного складу правопорушення не утворює.   

За наведених обставин, провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.   

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 247 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя, -   

п о с т а н о в и в :

           Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.   

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з моменту її проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.   

Суддя: