У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 21 грудня 2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ’’Салве Файненс Україна’’до ОСОБА_1 про повернення помилково сплачених коштів.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 21 грудня 2010 року позов ТзОВ ’’Салве Файненс Україна’’до ОСОБА_1 про повернення помилково сплачених коштів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ ’’Салве Файненс Україна’’1337 грн. 53 коп., судовий збір по справі в розмірі 51 грн., та 120 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що при укладенні договору ексклюзивної співпраці №300506 ОСОБА_1 не ознайомили з системою оплати праці консультанта компанії, не було надано Плану кар’єрного росту компанії „Салве Файненс Україна’’та тарифів винагород, відповідно до яких мала здійснюватись оплата. План кар’єрного росту позивача та тарифи винагород не є погодженими, про що свідчить відсутність на них підпису відповідача, тому сторонами не досягнуто всіх істотних умов договору ексклюзивної співпраці №300506. Також, на Тарифах винагород не зазначено на який момент вони діють, і чи є діючими взагалі, відсутній гриф внутрішнього затвердження директором компанії „Салве Файненс Україна’’.
Суд не врахував, що в судовому засіданні представник позивача визнав тарифну сітку розрахунків комісійної винагороди, зробленою ОСОБА_1, такою, що встановлена компанією „Салве Файненс Україна”.
Крім того, акт виконаних робіт/розрахунки за період 2010/04/податковий документ №3005061004 є не підписаним відповідачем, відповідно неузгодженим з нею, що суперечить не тільки вимогам закону, але і п.4.7 самого договору, згідно якого винагорода консультанту сплачується з попереднім підписанням Акту прийому-передачі виконаних робіт. Компанія „Салве Файненс Україна” не мала права обраховувати комісійну винагороду консультанту ОСОБА_1 на підставі неналежно оформленого акту виконаних робіт. Суд не врахував, що згідно пп. 4.6 договору ексклюзивної співпраці відповідачу станом на 30 червня 2010 року виплата комісійної винагороди не повинна була б бути здійснена. ОСОБА_1 мала право на оплату за проведену роботу тільки в січні 2011 року.
Також, суд не врахував, що на підтвердження зняття комісійної винагороди ОСОБА_1, суду було надано копію Звіту 1ДФ за 2 та 3 квартали 2010 року, проте встановити чи дані звіти належним чином завірені податковим органом неможливо.
Відповідач вказує, що сума перерахована їй згідно доручення №1439, а саме 1386, 38 грн. відповідає роботі проведеній нею, зокрема нею здійснювалась посередницька страхова діяльність, надавалися консультації для клієнтів, здійснювався пошук потенційних клієнтів.
Просить рішення скасувати та стягнути на її користь понесені судові витрати.
В запереченні на апеляційну скаргу представник відповідача вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем помилково нарахована та сплачена відповідачці комісійна винагорода в сумі 1337 грн. 53 коп. за укладений нею один договір страхування життя, а тому зайво сплаченні кошти підлягають поверненню позивачу.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з’ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов’язку доказування і подання доказів, то відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини ,на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, будь-яких доказів на спростування доводів позивача ОСОБА_1 суду не подала і судом їх не здобуто.
Доводи апеляційної скарги про те, що сума перерахована їй згідно доручення №1439, а саме 1386,38 грн. відповідає роботі проведеній нею, зокрема нею здійснювалась посередницька страхова діяльність, надавалися консультації для клієнтів, здійснювався пошук потенційних клієнтів безпідставні, оскільки будь-яких розрахунків проведених на підставі тарифної сітки розрахунків комісійної винагороди та Плану Кар’єри АФС України (Салве Файне Україна), що передбачено договором про ексклюзивну співпрацю, відповідач суду не надала.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги проте, що відповідача не ознайомили із системою оплати праці консультанта, а саме із Планом кар’єрного росту компанії „Салве Файненс Україна’’та тарифами винагород, відповідно до яких мала здійснюватись оплата, оскільки дана обставина не свідчить про правильність нарахування комісійної винагороди в сумі 1386,36 грн.
Оскільки суд повно та всебічно з’ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним у справі доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 312-315, ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 21 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :