Справа №  1-41/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 лютого 2011 року   Царичанський  районний суд Дніпропетровської області у складі:

     головуючої                  -         судді Гудим О.М.

     при секретарі               -         Дорошенко В.В.

     з участю прокурора     -        Шило С.В.

     адвоката                        -        ОСОБА_1

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в   залі суду   смт. Царичанка  Дніпропетровської області кримінальну справу  по звинуваченню

                                           1) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Преображенка Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина віком 5 років, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

          2) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Преображенка Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, маючого неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

                                                     В С Т А Н О В И В:

          07 грудня 2010 року, ОСОБА_2 знаходився на території свого домоволодіння, разом зі своїм знайомим неповнолітнім ОСОБА_3, який перебував у нього в гостях. ОСОБА_3, перебуваючи в гостях запропонував ОСОБА_2 вчинити крадіжку акумуляторів, які знаходяться в домоволодінні, належному ОСОБА_4.

На вказану пропозицію ОСОБА_2 погодився, тим самим вступив із н/л ОСОБА_3 у злочинну змову на викрадення чужого майна. В цей же день, 07.12.2010 року, близько 21.00 год., діючи згідно домовленості, із розподілом ролей кожному, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, та н/л ОСОБА_3 на велосипедах марки „Україна”, належних  їх батькам прибули до домоволодіння ОСОБА_4, що розташоване в АДРЕСА_3, де згідно домовленості ОСОБА_2 залишився біля вказаного домоволодіння із велосипедами на спостереженні, а н/л ОСОБА_3 зайшов на територію частково огородженого вищевказаного домоволодіння, та через не замкнені двері проник до приміщення господарського сараю, звідки умисно, таємно викрав два акумулятори марки „Істок” вартістю 1000 грн. кожний на загальну суму 2000 грн., належні ОСОБА_5, спричинивши останньому матеріальної шкоди на суму 2000 грн.

          Підсудний ОСОБА_2 вину у скоєнні злочину,  передбаченого ст. 185 ч.3 КК України визнав повністю і пояснив, що дійсно 07.12.2010 року, близько 21год., він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, разом з н/л ОСОБА_3, згідно пропозиції ОСОБА_3, на яку він погодився, викрали з сараю домоволодіння, в якому раніше проживав ОСОБА_5, що знаходиться в АДРЕСА_3, два акумулятори марки „Істок”. Викрадені акумулятори перевезли на належних їх батькам велосипедах марки „Україна” і сховали під деревом близько 50 метрів від мосту каналу „Дніпро-Донбас”.  Після крадіжки нікому не пропонували їх купити. 08.12.2010 року, близько 14.00 год., до нього під’їхав ОСОБА_5. В цей час, у нього був ОСОБА_3, який побачивши ОСОБА_5, зник.  Між ним та ОСОБА_5 виникла сварка, після якої він сам поїхав на своєму власному автомобілі ВАЗ 2109 до каналу „Дніпро-Донбас”, завантажив два акумулятори та приблизно о 17.00 год. залишив їх у дворі ОСОБА_5 біля сіна. В скоєному злочині щиро розкаюється. Просить суворо не карати.

          Підсудний н/л ОСОБА_3 вину у скоєнні злочину,  передбаченого ст. 185 ч.3 КК України визнав повністю і пояснив, що дійсно 07.12.2010 року, він запропонував ОСОБА_2 викрасти два акумулятори, належні ОСОБА_5 з його домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, на що останній погодився. Він знав, що акумулятори в сараї ОСОБА_5 є, оскільки перед цим неодноразово заходив до його сараю, допомагав йому по господарству.  В цей же день, близько 21.00 год. вони, під’їхали на належних їх батькам велосипедах до домоволодіння ОСОБА_5, після чого ОСОБА_2 залишився метрів за 5 від сараю, а він зайшов до сараю, який був незамкнутий, та виніс по одному два акумулятори.  Викрадені акумулятори погрузили на велосипеди і сховали під деревом близько 50 метрів від мосту каналу „Дніпро-Донба”. 08.12.2010 року, близько 14.00 год., до ОСОБА_2 під’їхав ОСОБА_5, в якого в цей час він був,  та побачивши ОСОБА_5, він сховався.  Між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виникла сварка. Увечері в цей же день, близько 17.30 год., він зустрівся з ОСОБА_2, який повідомив йому, що   сам відвіз на своєму власному автомобілі два акумулятори до ОСОБА_5 В скоєному злочині щиро розкаюється. Просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 показав, що в АДРЕСА_4 він раніше проживав, а на даний час проживає його батько ОСОБА_4, мати ОСОБА_6, та його брат ОСОБА_7 В сараї за даною адресою він зберігав два акумулятори марки „Істок”, які він придбав близько двох років тому в м. Дніпропетровську на авторинку. Вказаний сарай на замок не замикався, домоволодіння повністю не огороджене. 09.12.2010 року, близько 09.00 год., до нього зателефонував його батько та повідомив, що хтось викрав належні йому акумулятори із сараю. Він одразу ж подумав, що крадіжку вчинив ОСОБА_3, який одного разу допомагав йому по господарству і бачив, що акумулятори стоять у сараї. 09.12.2010 року, коли він поїхав до Царичанського РВ для того, щоб подати заяву з даного приводу, до нього, близько 18 год. зателефонував батько та повідомив, що належні йому акумулятори стоять у них біля двору. На даний час викрадені у нього акумулятори йому повернуті, і тому претензій як матеріального, так і морального характеру до підсудних не має.

Свідок ОСОБА_4 показав, що 09.12.2010 року, близько 08 год., зайшовши до сараю свого домоволодіння, побачив, що зникли два акумулятори марки „Істок”, належні його синові ОСОБА_5 Він зателефонував до сина та повідомив йому про викрадення вказаних акумуляторів. Після чого син приїхав з міста Дніпропетровська та поїхав до Царичанського РВ для подачі заяви про злочин. Увечері того ж дня, близько 18.00 год., він побачив, що біля його домоволодіння зупинилася машина, але вже було досить темно, і він не впізнав чий саме був автомобіль, але вийшовши на подвір’я, біля скирти сіна побачив викрадені з його сараю два акумулятори, після чого зателефонував синові та повідомив про даний факт. Пізніше дізнався, що крадіжку акумуляторів здійснили ОСОБА_2 та н/л ОСОБА_3

Законний представник н/л підсудного ОСОБА_3 –ОСОБА_8 показав, що дізнався від  працівників міліції про скоєння крадіжки його сином і ОСОБА_2

Крім цього, вина ОСОБА_2, та н/л ОСОБА_3 доказана також матеріалами справи:

- заявою ОСОБА_5 від 09.12.2010 року, в якій останній повідомив про те, що невідомі особи вчинили крадіжку належного йому майна з території домоволодіння його батька ОСОБА_4, що розташоване в АДРЕСА_3, спричинивши матеріальну шкоду на суму 2000 грн.(а.с.7);

-  протоколом огляду місця події від 09.12.2010 року та фототаблицею до нього, де було встановлено, що із сараю були викрадені два акумулятори, належні гр. ОСОБА_5 та біля кучі сіна були виявлені, оглянуті та вилучені два акумулятори (а.с.11,12-13);

-  зберігальною розпискою ОСОБА_5 від 09.12.2010 року про повернення належних йому викрадених двох акумуляторів(а.с.14);

-протоколом огляду двох велосипедів марки „Україна”, належні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на який вони перевозили викрадені два акумулятори та розписки власників про зберігання цих велосипедів (а.с.44, 45,46);

- постановою від 25.12.2010 року про залучення до справи речових доказів: два акумулятори марки „Істок”, та два велосипеди марки „Україна”, як знаряддя вчинення злочину(а.с.47);

- вимогами про спецперевірку про судимість гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2,  згідно яких вони являються раніше не судимими (а.с.56-58,66-68);

- позитивними довідками-характеристиками з місця проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2.(а.с.52, 65), довідкою з лікарні про не перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на обліку у лікаря психіатра та нарколога (а.с.53,54).

          Вислухавши підсудних, потерпілого, свідка, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по ст. 185 ч.3 КК України доказана повністю, їх дії вірно кваліфіковано по ч. 3 ст. 185 КК України, як вони, вчинили за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 ще й в стані алкогольного сп”яніння, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з проникненням в приміщення, із завданням потерпілому ОСОБА_5 матеріальної  шкоди на суму 2000 грн.

          При виборі міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних, раніше не судимі, позитивні характеристики з місця проживання, ту обставину, що ініціатором злочину був неповнолітній ОСОБА_3, пом’якшуючі обставини: щире каяття, повне відшкодування шкоди, ту обставину, що ОСОБА_3 вчинив злочин у неповнолітньому віці, а ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітнього  сина віком 5 років, суд вважає, що підсудним повинно бути призначено покарання в межах санкції, передбаченої ст.185 ч.3 КК України і мається можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без реального позбавлення волі, тобто можливо звільнити їх від відбування покарання із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, а ОСОБА_3 ще й із застосуванням ст.104 КК України. Підстав для застосування ст.69 КК України не вбачається.

          Цивільний позов не заявлений.                    

          Речові докази:

-          вилучені та передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_5 два      акумулятора марки „Істок” повернути їх власнику –ОСОБА_5 (а.с.14,47);

-          вилучені та передані під зберігальні розписки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 два велосипеда марки „Україна” повернути ОСОБА_2 та ОСОБА_3.(а.с. 44-46,47).

                              Керуючись ст.ст. 323, 324  КПК України, суд           

                                                            З А С У Д И В:

          Визнати винним ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ст..185 ч.3 КК України та призначити їм покарання:

1)          ОСОБА_2 - по ст. 185 ч.3 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання ОСОБА_2 звільнити з випробуванням, визначивши іспитовий строк 1 рік.

          На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2:

          - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання, роботи;

    - періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

2) ОСОБА_3 - по ст.185 ч.3 КК України –у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.75,104 КК України від відбування покарання ОСОБА_3 звільнити з випробуванням, визначивши іспитовий строк 1 рік.

          На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3:

          - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця свого проживання, навчання;

    - періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити попередню –підписку про невиїзд з місця проживання.

          Речові докази:

-          вилучені та передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_5 два акумулятора марки „Істок” повернути їх власнику –ОСОБА_5 (а.с.14,47);

-          вилучені та передані під зберігальні розписки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 два велосипеда марки „Україна” повернути ОСОБА_2 та ОСОБА_3(а.с. 44-46,47).

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області в 15-денний строк, з дня оголошення, з подачею апеляції через районний суд.

          Головуюча:                                                                                   О.М.ГУДИМ