ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.12.2007 | Справа №2-23/12372-2007А |
за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АР Крим, (95051, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Чернишевського, 2),
до відповідача Сімферопольського казеного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, (95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Беспалова, 45),
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Контрольно-ревізійне управління в АР Крим, (95006, АР Крим, м. Сімферополь, б. Леніна, 5/7),
про стягнення 485,97грн.,
Суддя Г.М. Іщенко
при секретарі Лауман Ю.С.
п р е д с т а в н и к и :
від позивача – Алілова Е.І. – завідуюча сектором з питань правової роботи відділення, дов.№ С-07-01 від 10.01.2007р.
від відповідача – Якубова З.А. – юрисконсульт, дов. № 1454 від 05.09.2007р.
від третьої особи – не з’явився, повідомлений належним чином,
Суть спору: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АР Крим звернулось до господарського суду АРК із адміністративним позовом до Сімферопольського казеного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення 485,97грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем необґрунтовано завищено вартість протезно-ортопедичних виробів, зокрема до складу вказаної вартості включено витрати, які не підтверджені документально та які не мають жодного відношення до забезпечення ортопедичними виробами інвалідів, що стоять на обліку у Фонді.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що оплата за забезпечення підприємством інвалідів протезно-ортопедичними виробами здійснювалась на підставі укладеного між сторонами договору, згідно якого вартість вказаних виробів регулюється державними розцінками по єдиній методиці, відповідно до методичних рекомендацій, затверджених державним комітетом промислової політики України.
В судовому засіданні 16.10.2007р. суд у порядку частини 6,7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Контрольно-ревізійне управління в АР Крим, (протокол судового засідання від 16.10.2007р., том 2, аркуш справи 8).
Третя особа пояснень щодо заявленого позову не представила.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив надані докази, судом встановлено наступне.
Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.
Контрольно-ревізійним управлінням в АР Крим проведено ревізію використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та коштів Державного бюджету, які передавались Фонду за період з 01.01.2005р. по 04.04.2007р. за результатами якої складений акт від 06.07.2007р.
В ході ревізії КРУ проведено зустрічну звірку на Сімферопольському казеному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві, де вибірковою перевіркою статей калькуляції встановлено, що витрати по статті «Збут» включають витрати всього підприємства, в тому числі витрати на утримання структурних підрозділів у містах Криму, утримання магазину, на заробітну плату робітників ательє, магазину, відділу маркетингу та інше, у зв’язку із чим, на думку перевіряю чого органу вказані витрати не мають відношення до забезпечення ортопедичними виробами інвалідів Фонду, не підтверджені документально, що призвело до завищення вартості протезно-ортопедичних виробів.
Проте, вказаний висновок Контрольно-ревізійного управління в АР Крим є неспроможним та не приймається судом до уваги як доказ виявлення порушень з боку відповідача, що виразились у завищенні вартості протезно-ортопедичних виробів з огляду на наступне.
03.01.2002року між Сімферопольським казеним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в АР Крим укладений договір №2 про забезпечення протезно-ортопедичними виробами інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до умов вказаного договору, відповідач забезпечує інвалідів, які знаходяться на обліку у Відділенні Фонду протезно-ортопедичними виробами та направляє на оплату Фонду екземпляр реєстру (рахунок з калькуляцією, розписаною по статтям витрат), підписаного замовником в отриманні протезно-ортопедичних виробів.
За ревізійний період Відділенням виконавчої дирекції Фонду в м. Сімферополі оплату вартості протезно-ортопедичних виробів проведено на підставі рахунків, наданих Сімферопольським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством, відповідно до пункту 2.10 Договору №2.
Калькуляція - є лише визначенням розміру витрат у грошовому вираженні на одиницю певного виду робіт (послуг) по окремих видах витрат, і у всіх випадках оплати позивачем Сімферопольському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємству за договором № 2 відповідала представленим останнім рахункам.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції
У даному випадку, оплата провадилася на підставі оформлених належним чином рахунків, виставлених Відділенню.
Аналіз змісту укладеного договору про забезпечення протезно-ортопедичними виробами інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві № 2 від 03.01.2002р. свідчить про досягнення сторонами погодження по всім істотним умовам, необхідних для даного виду договору, зокрема сторонами досягнуто згоди щодо предмету, ціни, порядку оплати та передачі виробів, прав та обов’язків, відповідальності сторін тощо.
Крім того, ні Договором № 2, ні будь-яким іншим нормативним документом не передбачені обов'язки або права Фонду проводити аналіз калькуляції вартості, представленої продавцем з метою зменшення вартості товару на ті види витрат, які на думку Фонду не підлягали б оплаті.
Більш того, листом від 26.07.07р. вих. № 1113 Сімферопольським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством надано пояснення по формуванню витрат на збут, відповідно до якого витрати, що включаються підприємством у собівартість виготовленої продукції, формуються відповідно до методичних рекомендацій по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості № 47 від 02.02.01р., розробленим згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.1998р. №1706. (том 1, аркуш справи 12).
Вказане дає суду підстави для висновку про додержання відповідачем законодавчо встановлених вимог по формуванню вартості протезно-ортопедичних виробів, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АР Крим.
Вступна і резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 06 грудня 2007 року.
У повному обсязі постанову складено 11 грудня 2007 року.
На підставі викладено, керуючись статтями 94, 158-161, пунктом 4 частини 2 статті 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.