Справа №  2-46/2011  р.

РІШЕННЯ     

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ   

31.01.2011    року  Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

                              головуючого:     Русіна  Алла  Анатоліївна               

                              при секретарі:   Пінчук І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новоукраїнського районного суду в м. Новоукраїнка справу за позовом, третя особа –служба у справах дітей Новоукраїнської РДА, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та у її вихованні, посилаючись на те, що вони проживали разом в зареєстрованому шлюбі, в період якого в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

08 грудня 2008 року шлюб між сторонами було розірвано, після чого син залишився проживати біля матері за адресою АДРЕСА_1.

          Розпорядженням голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області  № 716 –р від 06.08.2010 року були визначені способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_3, який проживає біля матері ОСОБА_2.

          Позивач  вказав, що мати дитини систематично перешкоджає йому у спілкуванні та у вихованні сина, не дає можливості з ним зустрічатись, що підтверджується рапортом від 21.08.2010 р. дільничного інспектора міліції РВУМВС в Кіровоградській області Семенюка О.В.

Тому позивач просить суд  зобов»язати відповідачку ОСОБА_2 усунути перешкоди у у спілкуванні ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити такі способи у вихованні сина: періодичні побачення, можливість спільного відпочинку та час спілкування з сином –щосуботи з 10.00 по 19.00 годин та половина часу в період шкільних канікул.

Позивач в судовому засіданні уточнив позовні вимоги щодо визачення часу періодичних побачень з сином, зазначивши кожного понеділка, середи та п»ятниці з 14.30 до 17.00 год.

              Відповідачка в судовому засіданні  позовні вимоги щодо усунення нею перешкод у спілкуванні позивача з сином не визнала, зазначивши що їх син ОСОБА_3 має повних сім років від народження та відмовляється спілкуватись із батьком та проводити з ним вільний час, категорично не бажає виходити на зустріч батьку, коли той приходить з ним на зустріч. Щодо змісту рапорту від 21.08.2010 р. дільничного інспектора міліції РВУМВС в Кіровоградській області Семенюка О.В., відповідачка зазначила, що в зв»язку з хворобою сина з 10.08.2010 року по 21.08.2010 року, що підтверджується довідкою із Новоукраїнської ЦРЛ (а.с.25) цей день вона перебувала з сином ОСОБА_3  у лікарні, тому вони не були присутні вдома та не мали змоги спілкуватись з позивачем.

Позивачка зазначила, що не заперечує проти встановлення способу участі у вихованні сина позивача, шляхом періодичних побачень, у визначений позивачем час, можливість спільного відпочинку та час спілкування з сином –щосуботи з 10.00 по 19.00 годин та половина часу в період шкільних канікул.

Представник служби у справах дітей Новоукраїнської районної державної адміністрації зазначив, що за зверненням сторін по справі питання про визнчення способу участі у вихованні малолітнього ОСОБА_4 та спілкування його із батьком було предметом розгляду на засіданні районної комісії з питань захисту прав дитини 23.07.2010 року, за висновком якої було видано розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації № 716-р від 06.08.2010 року, яким було визначено час і місце щодо участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 до 01.01.2011 року.

В судовому засіданні встановлено, що сторони проживали в зареєстрованому шлюбі, у період якого в них народився син  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 6).

08 грудня 2008 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 7), після чого син залишився проживати біля матері за адресою АДРЕСА_1.

Розпорядженням голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області  № 716 –р від 06.08.2010 року були визначені способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із сином ОСОБА_3, який проживає біля матері ОСОБА_2 (а.с. 8).

Відповідно ст. 157 Сімейного кодексу України, оскільки питання виховання дитини вирішується батьками спільно, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.  Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Судом встановлено, що відповідачка перешкоджає позивачу у спілкуванні з сином, психологічно подавляє бажання сина спілкуватись із батьком та унеможливлює виконувати батьківські права та обов’язки, встановлені законом, а тому судом повинен бути встановлений спосіб участі позивача у вихованні сина.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що участь позивача у вихованні дитини є його правом та обов’язком, враховуючи його особу та ставлення до сина ОСОБА_3, суд вважає, що спілкування ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 не буде перешкоджати нормальному розвиткові дитини.

А тому найвищим інтересам дитини в даний час буде відповідати встановлення способу участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді систематичних побачень з батьком ОСОБА_1 щопонеділка, щосереди та щоп»ятниці з 14.30 до 17.00 год., можливість спільного відпочинку та надання можливості спілкування ОСОБА_1 із сином – щосуботи з 10.00 по 19.00 годин та половина часу в період шкільних канікул.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 130, ч. 4 ст. 174, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 141, 150-153, 155, 157, 159 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:  

Позов задовольнити частково.

Визначити спосіб участі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихованні свого малолітнього сина ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді побачень щопонеділка, щосереди та щоп»ятниці з 14.30 до 17.00 год., щосуботи з 10.00 по 19.00 годин, можливість спільного відпочинку та половина часу в період шкільних канікул.

          В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не  було подано.

          У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Головуючий:                                                                                 А.  А.  Русіна