П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 04.12.2007 р.                                                                                           № 5/95 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Кочана В.М., суддів Добрянської Я.І., Блажівської Н.Є.,

секретаря судового засідання Стріхи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1заявив адміністративним позов, в якому просить визнати незаконними:

-          абзац третій пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2007 року №151) щодо визначення середнього розміру додаткових видів грошового забезпечення та пенсій при обчисленні пенсій військовослужбовцям за вислугу років;

-          абзац третій пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402, щодо подання для призначення пенсії за вислугу років довідки про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Просить також зобов'язати Кабінет Міністрів України та Пенсійний фонд України привести постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 та постанову Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 у відповідність з вимогами частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач, який подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги мотивує наступним.

Позивач проходить військову службу і станом на 12.03.2007 року має 20 років вислуги на військовій службі, що дає йому право на пенсію за вислугу років.

Згідно частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону від 04.04.2006 року №3591-ІУ, який набрав чинності з 01.01.2007 року) пенсія обчислюється з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Не зважаючи на це, постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2007 року №151 (опублікована в "Офіційному віснику України" від 19.02.2007 року №10, ст. 359) з посиланням на статтю 37 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" було викладено в новій редакції. Згідно абзацу третього пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від  17.07.1992 року №393 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2007 року №151) при обчисленні пенсій військовослужбовцям береться середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премій за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, що визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Крім цього, згідно абзацу третього пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402, для призначення пенсії за вислугу років подається довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

На думку позивача, всупереч вимогам частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" оспорюваними положеннями нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України і Пенсійного фонду України при обчисленні пенсій військовослужбовцям додаткові види грошового забезпечення та пенсії беруться за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням і шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням визначається їх середній розмір. При цьому до уваги не береться щомісячна надбавка (доплата), установлена особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі. Цими незаконними положеннями зменшується розмір грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється пенсія за вислугу років, тобто звужується обсяг права військовослужбовців на отримання встановленого законом розміру пенсії за вислугу років, що є недопустимим відповідно до вимог частини третьої статті 22 Конституції України.

Посилання Кабінету Міністрів України в своїй постанові від 07.02.2007 року №151 на статтю 37 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" не може бути легітимною підставою для обмеження обсягу права військовослужбовців на пенсію за вислугу років, оскільки відповідно до вимог частини третьої статті статтею 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону від 04.04.2006 року №3591-ІУ) зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а зміни до вищезазначених законів не вносились.

Не можуть бути такою підставою і положення пункту 25 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення на 2007 рік дії частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тому що в абзаці восьмому пункту 4 мотивувальної частини свого Рішення від 09.07.2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) Конституційний Суд України сформулював правову позицію, згідно якої: "оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі (Бюджетний кодекс України - прим, позивача), то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України". При цьому слід зазначити, що стаття 65 Закону України "Про Конституційний Суд України" вирізняє у змісті рішення Конституційного Суду України мотивувальну і резолютивну частини. Згідно частини другої статті 150 Конституції України та статті 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення Конституційного Суду України незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов'язковим до виконання на всій території України, мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Тому правові позиції, висловлені Конституційним Судом України в мотивувальній частині свого рішення, є загальнообов'язковим імперативним приписом.

Представник Кабінету Міністрів України проти задоволення позову ОСОБА_1заперечила. Пояснила, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності до ст. 37 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Кабінет Міністрів України діяв у межах наданих йому повноважень і підстави для скасування постанови відсутні.

Представник Пенсійного фонду України подав заперечення, в якому просить в  задоволенні позовних вимог ОСОБА_1відмовити.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 113, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, видає постанови і розпорядження, які є обов"язковими до виконання.

Указом Президента України від 01.03.2001р. № 121/2001 затверджено Положення про Пенсійний фонд України. Відповідно до ч. 2 Положення Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

Статею 37 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" установлено, що звільненим у 2006-2007 роках особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та членам їх сімей до грошового забезпечення для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому при обчисленні пенсій у розрахунку грошового забезпечення не включаються щомісячні надбавки (доплати), встановлені особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі.

На виконання вказаного закону та у відповідності до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України постановою від 07.02.2007 року №151 вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, а саме пункт 7 оскаржуваної постанови виклав у новій редакції.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою встановлено, що для призначення пенсії за вислугу років подається довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців перед звільненням з військової служби.

Суд не вправі оцінювати відповідність оскаржуваних позивачем постанов вимогам частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки такі постанови видані не на виконання даного закону, а на виконання ст. 37 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".

До компетенції ж адміністративного суду не відноситься надання висновку про відповідність законів один одному чи Конституції України. 

Таким чином, приймаючи оскаржувані постанови, Кабінет Міністрів України та Пенсійний фонд України діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1- відсутні

На підставі ч. 2 ст. 19, 113, 117 Конституції України, ст. 37 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", п.1, 2 Положення про Пенсійний фонд України, ст. 43  Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні всіх позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

        Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення  постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

       Головуючий - суддя                                                           Кочан В.М.                                          

                                судді                                                                  Добрянська Я.І.

                                                                                                           Блажівська Н.Є.