АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-861/11 Головуючий у 1-й інстанції:
Плечищева О.В.
Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів Денисенко Т.С.
Коваленко А.І.
При секретарі: Карацюпі О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Філії Запорізького обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Філії Запорізького обласного управління № 30007 територіального відокремленого без балансованого відділення № 10007/0201 про зобов’язання виконати обов’язок в натурі,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Філії Запорізького обласного управління ВАТ «державний ощадний банк України», ВАТ «Державний ощадний банк України», Філії Запорізького обласного управління № 30007 територіального відокремленого без балансованого відділення № 10007/0201 про зобов’язання виконати обов’язок в натурі.
Ухвалою судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2010 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити для розгляду до суду першої інстанції.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 та 120 цього кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Філії Запорізького обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Філії Запорізького обласного управління № 30007 територіального відокремленого без балансованого відділення № 10007/0201 про зобов’язання виконати обов’язок в натурі.,
Ухвалою судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 08 грудня 2010 року позовна заява була залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків заяви до 16 грудня 2010 року. Ухвалою судді визначено, що позивачем не визначена ціна позову, так як вимоги ставляться щодо стягнення грошової суми, розмір якої повинен надати позивач; не надані докази про звернення до відповідача про залишок на ощадному рахунку. Також, позивачем вказано відповідача не юридичну особу, яка не має процесуальної дієздатності та невірно сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, а саме не доплачено 83 грн. судових витрат та не додано квитанцію про сплату державного мита у розмірі 51грн.
Оскільки в визначений судом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви, ухвалою судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2010 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.
Відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви та згідно з роз’ясненнями п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Подання ж доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу.
З матеріалів справи вбачається, що, залишаючи позов без руху, суддя в якості недоліків позовної заяви зазначив обставини, які не стосуються визначених ст. 119 ЦПК України вимог щодо форми та змісту позовної заяви.
Відповідно до ст.ст. 10,11,60, 119 ЦПК України позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає обставини, якими їх обґрунтовує та зазначає докази на підтвердження обставин.
Суддя при прийнятті заяви не має права давати оцінку доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
У відповідності до п.4,5 ч.6 ст.130 ЦПК України у попередньому судовому засіданні суд з’ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання; за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів.
Тим самим встановлено, що питання про докази та їх витребування вирішуються судом під час попереднього судового засідання.
Суддя при прийнятті заяви не має права вирішувати питання щодо з’ясування доказів, якими кожна сторона буде обґрунтовувати свої вимоги та заперечення.
Також, висновки суду про те, що ОСОБА_3 звернувся з позовом про стягнення грошової суми не відповідає позовним вимогам позивача, оскільки він заявив позовні вимоги про зобов’язання відповідачів виконати обов’язок в натурі, а не про стягнення суми. Тому, суддя безпідставно зазначив вимоги про недоплату витрат на ІТЗ та державного мита.
Крім того, з позовної заяви вбачається, що позов заявлений не тільки до відповідачів Філії Запорізького обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»та Філії Запорізького обласного управління № 30007, які нк являються юридичними особами, а й до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». За таких обставин висновок суду про те, що позивачем вказано відповідача не юридичну особу, яка не має процесуальної дієздатності, також не являється обґрунтованим.
З огляду на зазначене, постановлення ухвали від 17 грудня 2010 р. є передчасним, суддя помилково застосував частину 2 ст.121 ЦПК України та без законних підстав повернув позовну заяву ОСОБА_3
Зважаючи на викладене, судова колегія приходить висновку, що ухвала судді районного суду, як постановлена з порушенням процесуальних норм, підлягає скасуванню з передачею до суду першої інстанції для повторного вирішення питання про прийняття позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2010 року по цій справі скасувати з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: