Справа   2-32/11

Категорія 26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року Болградський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді – Раца В.А.
               при секретарі – Тодоровій Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Болграда цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа – СГІРФО Болградського РО ГУМВС України в Одеські області, про звернення стягнення,–

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і просить суд передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_2, належне їй заставне майно, яке зазначене в договорі застави № 231800-CRED/Z від 04.07.2008 року; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 231800-SOGL/Z від 04.06.2008 року, звернути стягнення на майно, яке зазначено в договорі застави  № 231800-CRED/Z від 04.06.2008 року шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця, звернути стягнення на будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 04.06.2008 року) позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідачів, які зареєстровані і проживають у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку в СГІРФО Болградського РО ГУМВС України в Одеській області та стягнути з відповідачів судові витрати по справі в розмірі 304,15 грн. по сплаті держмита та 120 грн. – ІТЗ розгляду справи, мотивуючи тим, що з відповідачем ОСОБА_2 04.06.2008 року було укладено кредитний договір, який належним чином остання не виконує. Крім цього, в якості забезпечення виконання договору кредиту з відповідачами було укладено договір застави № 231800-CRED/Z від 04.06.2008 року майна, перелік якого зазначений в зазначеному договорі та договір іпотеки житлового будинку АДРЕСА_1, який на підставі приватної власності належить відповідачам.  

Представник позивача до суду не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, у разі неявки в судове засідання відповідачів, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причинна неявки суду не повідомили, звернулися із заявою про перенесення слухання справи, але повторно до суду не з’явилися, причини неявки невідомі, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Третя особа – СГІРФО Болградського РВГУМВС України в Одеській області до суду не з’явилася, причина неявки суду невідома.  

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 04.06.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитну угоду № 231800-SOGL, який діє з дня його підписання до повного виконання сторонами обов’язків за зазначеним договором.

Крім цього, 04.06.2008 року до кредитної угоди № 231800-SOGL, був укладений договір про видачу траншу № 231800-CRED та додаток до нього № 1 про графік погашення кредиту.

В якості забезпечення вищезазначеної кредитної угоди, 04.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір застави належного останній майна № 231800-CRED/Z, предметом якого являється: спальний гарнітур (колір-коричневий), ліжко, тумба, шафа, 2006 р.; м’яка мебля – велюр з шкіряними вставками, колір – коричневий (тофта, 2 крісла, стіл) Е2006 р.; пральна машина «ВЕКО», сер.                             № 71169702000409, 2007 року; холодильник «ВЕКО», сер.№ 619920200002101578603, 2007 р.; обладнання в магазин (металеві стійки з вішалками); оргтехніка (ж/к монітор, системний блок), 2007 р. – вартістю всього на 17600,00 грн. Відповідно до п.15.8.1 зазначеного договору, з метою задоволення своїх вимог позивач має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що 04.06.2008 року, був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за № 4878, відповідно до якого ОСОБА_3, який являється майновим поручителем ОСОБА_2 та ОСОБА_2 надали в іпотеку, належний їм на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1, в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України – за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у порушення умов кредитної угоди не своєчасно та не в повному обсязі виконує свої зобов’язання щодо погашення кредиту, та станом на 18.05.2010 року відповідно до розрахунку заборгованості за кредитною угодою            № 231800-SOGL від 04.06.2008 року, утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 29564,78 грн., в тому числі 25208,30 грн. – заборгованість за кредитом, 2710,54 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 250,00 грн. – штраф (фіксована частина) відповідно до умов кредитного договору та 1395,94 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Як вбачається зі змісту ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимогам ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до п.15.8.1 договору застави від 04.07.2010 року за № 231800-CRED/Z, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, з метою задоволення своїх вимог позивач має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані, суд приходить до висновку, що заставодержавцем, тобто позивачем набуваються усі права щодо звернення стягнення на предмет застави, зазначений в договорі, а саме на: спальний гарнітур (колір-коричневий), ліжко, тумба, шафа, 2006 р.; м’яка мебля – велюр з шкіряними вставками, колір – коричневий (тофта, 2 крісла, стіл) Е2006 р.; пральна машина «ВЕКО», сер.                                     № 71169702000409, 2007 року; холодильник «ВЕКО», сер.№ 619920200002101578603, 2007 р.; обладнання в магазин (металеві стійки з вішалками); оргтехніка (ж/к монітор, системний блок), 2007 р. – вартістю всього на 17600,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно вимогам ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Вивчивши матеріали справи, суд не вбачає виконання позивачем вимог передбачених ст. 35 Закону України «Про іпотеку», які б надавали йому всі правові підстави для звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення звернення на предмет іпотеки, тобто судом встановлено відсутність факту надсилання іпотекодавцю та боржнику, за встановленими законодавством вимогами, письмової вимоги про усунення порушення зобов’язання, із стислим змістом порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги.

Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов’язання відповідно до ч.2 ст. 35 Закону України «Про заставу».

Відмовляючи позивачу в позові в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, суд виходить з того, що з матеріалів справи вбачається, що письмова вимога, передбачена    ст. 35 Закону України «Про іпотеку» банком іпотекодавцю та/або боржнику не направлялася, тому позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним.

Відмовляючи позивачу в позові в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, суд також відмовляє в позовних вимогах щодо виселення відповідачів, які зареєстровані і проживають у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку в СГІРФО Болградського РО ГУМВС України в Одеській області.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 судові витрати по справі в розмірі 304,15 грн. по сплаті держмита та 120 грн. – ІТЗ розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,61,88,213-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 526,530,572,590,1054-1057 ЦК України, ст.ст. 1,20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 33,35 Закону України «Про іпотеку», суд, –

ВИРІШИВ:

 Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа – СГІРФО Болградського РО ГУМВС України в Одеські області, про звернення стягнення – задовольнити частково.

Передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_2, належне їй заставне майно, яке зазначене в договорі застави № 231800-CRED/Z від 04.07.2008 року.

В рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою № 231800-SOGL/Z від 04.06.2008 року в сумі 29564,78 грн., звернути стягнення на майно, яке зазначено в договорі застави № 231800-CRED/Z від 04.06.2008 року, а саме: спальний гарнітур (колір-коричневий), ліжко, тумба, шафа, 2006 р.; м’яка мебля – велюр з шкіряними вставками, колір – коричневий (тофта, 2 крісла, стіл) Е2006 р.; пральна машина «ВЕКО», сер.№ 71169702000409, 2007 року; холодильник «ВЕКО», сер.№ 619920200002101578603, 2007 р.; обладнання в магазин (металеві стійки з вішалками); оргтехніка (ж/к монітор, системний блок), 2007 р. – вартістю всього на 17600,00 грн., шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судові витрати сплаченого державного мита в розмірі 304,15 гривень та витрати на ІТЗ в розмірі 120 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання в десятиденний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги, або в порядку ст. 294 ЦПК України. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області.

ГоловуючийВ. А. Раца