Справа № 2-109/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

           02 лютого 2011 року                                                                                 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді Стадника І.М.,

при секретарі Барановій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мегабанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості по кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Мегабанк»звернулось в районний суд з даним позовом посилаючись на те, що 27.11.2006 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту 277П/206 згідно умов якого останньому надано кредит в розмірі 249000 грн., зі сплатою 18% річних строком до 26.11.2011 року. В забезпечення своєчасності виконання зобов’язань за вказаним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно. Крім того, між ними був укладений договір поруки.

Проте, взятих на себе зобов’язань відповідач ОСОБА_1 не виконує, тому станом на 25.03.2009 року заборгованість за договором кредиту становить 162438 грн. 98 коп.

А тому позивач просить розірвати кредитний договір, стягнути заборгованість за даним договором в сумі 162438,98 грн. та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки.

В судове засідання представник позивача не з’явився. При цьому попередньо надав суду заяву, якою просить провести розгляд справи у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі, просив задовольнити його повністю. Не заперечує проти прийняття заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судові засідання 22.10.2010 року, 23.11.2010 року, 10.12.2010 року, 27.12.2010 року, 18.01.2011 року, 02.02.2011 року не з’явилися. Судові повістки відповідачам направлені за зареєстрованою у встановленому порядку адресою їх місця проживання, а тому відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України суд вважає, що судові виклики вручені їм належним чином.

Тому суд відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення, оскільки позивач не заперечує проти такого розгляду справи.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав

Судом встановлено, що 27 листопада 2007 року між ВАТ «Мегабанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту №277П/2006 згідно умов якого останньому          надано кредит в розмірі 249000 грн. строком до 2011 року (п. 1.1), що підтверджується копією договору (а.с. 7-8).

Згідно п.1.1 кредитного договору за користування кредитом встановлюється процентна ставка у розмірі 18% (вісімнадцять відсотків) річних за користування кредитом.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360»відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору позичальник зобов’язується сплачувати проценти щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Однак в порушення вищезазначених умов договору ОСОБА_1 несвоєчасно виконує свої зобов'язання щодо погашення кредиту, у зв’язку з чим станом на 25 березня 2009 року, виникла прострочена заборгованість по відсоткам в сумі 10 775,61 грн. (десять тисяч сімсот сімдесят п’ять гривень 61 коп.), що підтверджується  довідкою ВАТ «Мегабанк»№ 16-09\354 від 25.03.2009 року (а.с. 14).

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору станом на  25.03.2009 року становить 162 483,98 грн. (сто шістдесят дві тисячі чотириста вісімдесят три гривні 98 копійок), з яких: залишок заборгованості за договором становить 136 950,00 грн., прострочена заборгованість по основному боргу становить 12 450,00 грн., прострочена заборгованість по відсотках становить 10 775,61 грн., заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитом становить 2 416,96 грн., за простроченою комісійною винагородою –621,67 грн., за нарахованою комісійною винагородою –139,44 грн.

В забезпечення своєчасності виконання зобов’язань за вищезазначеним кредитним договором 27 листопада 2006 року  було укладено договір іпотеки між ВАТ «Мегабанк»та ОСОБА_2 (а.с. 10 - 12).

Відповідно до умов вищевказаного договору іпотеки, іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: садовий будинок з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0683 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору №277П/2006  від  27 листопада 2008 року у забезпечення зобов’язань за даним договором укладено договір іпотеки від  27 листопада 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_3 згідно якого іпотекодавець  ОСОБА_2 передав в іпотеку іпотекодержателю ВАТ «Мегабанк»нерухоме майно, а саме: садовий будинок з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1, та  земельну ділянку площею 0,0683 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором  №277П/2006  від  27 листопада 2006 року.

Також,  в рахунок забезпечення своєчасності виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 27 листопада 2006 року (а.с. 13). Відповідно до умов договору поруки, ОСОБА_2  поручився за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх його зобов’язань перед позивачем, що виникли з кредитного договору №277П/2006  від  27 листопада 2006 року.

В зв'язку з невиконанням  ОСОБА_1 кредитного договору №277П/2006  від  27 листопада 2006 року. у встановлені терміни, ВАТ «Мегабанк»направив ОСОБА_1 вимогу щодо погашення заборгованості  за вих. №76-09/41 від 15.01.2009 року щодо досудового врегулювання спору та відновлення порушених прав, яка  була залишена без відповідачем без  задоволення.

В результаті такого прострочення відповідачі істотно порушили умови Договору, так як позивач вчасно не отримав належні йому кошти і не використав їх в своїй діяльності.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит»і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Кредитним договором (п. 7.1) передбачено, що за користування кредитом понад строк або недотримання вимог щодо сплати процентів позичальник сплачує кредитодавцю пеню 10% від суми несвоєчасно сплаченого кредиту.

Кредитним договором (п. 7.1) передбачено, що за невиконання прийнятих на себе зобов’язань згідно п. 3.2.3. договору позичальник сплачує кредитодавцю пеню 25% від суми несвоєчасно сплаченого кредиту.

Статтями 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 33 Закону України від 05.06.2003 року «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі - покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Об’єкти нерухомості, що є предметом іпотеки згідно з договором №277П/2006 від 27.11.2006 року, а саме: садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Некрасове по вул. Лісовій, 10 Вінницького району Вінницької області належать відповідачеві ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, а земельна ділянка площею 0,0683 га. по АДРЕСА_1- на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №683405.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»та ст. 109 ЖК України –звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців за винятком наймачів та членів їх сім’ї.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що в садовому будинку, який є предметом іпотеки хтось зареєстрований чи проживає, такі особи не залучені до участі в справі в якості співвідповідачів, а тому відсутні правові підстави для виселення всіх громадян, які проживають в садовому будинку, як про те просить позивач.

Вищевикладені норми цивільного законодавства, а також умови договорів між сторонами, які відповідають їм, дають суду законні підстави для часткового задоволення позову.

Крім того, згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути в рівних частках на користь позивача сплачені ним судові витрати: 1144,02 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 1264,02 грн.

На підставі ст. 526, 530, 553-554, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 33, 38-40 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством  „Мегабанк” Кредитний договір №277П/2006 від 27 листопада 2006 року.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства „Мегабанк” в особі Вінницького центрального регіонального відділення ВАТ «Мегабанк»заборгованість за кредитним договором №277П/2006  від 27 листопада 2006 року в сумі 162 483,98 грн. (сто шістдесят дві тисячі чотириста вісімдесят три гривні 98 копійок).

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №277П/2006 від 27 листопада 2006 року укладеного між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством  „Мегабанк” звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме:

- садовий будинок з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1.

- земельну ділянку площею 0,0683 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства „Мегабанк” в особі Вінницького центрального регіонального відділення ВАТ «Мегабанк» судові витрати по справі (витрати по сплаті судового збору і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) в розмірі 827,42 грн. з кожного.

В решті позовних вимог –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Вінницької області через Вінницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення —протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: