КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.02.2011                                                                                           № 2/340

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мальченко  А.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від прокуратури: не з’явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином;

 від позивача: Ткаченко А.Т. - представник (довіреність №225-КР-1369 від 20.12.2010 року);

 від відповідача: не з’явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київська міська рада

 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.12.2010

 у справі № 2/340 ( )

 за позовом                               Заступника прокурора Подільського району м.Києва

 до                                                   Фізичої особи - підприємця ОСОБА_1

 про                                                   звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2010 року у справі № 2/340 позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, 25.01.2011 року Київська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 28.12.2010 року у справі № 2/340 та направити справу на розгляд до господарського суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник стверджує, що оскаржувану ухвалу місцевим господарським судом прийнято з неправильним застосуванням норм процесуального права, а саме, судом безпідставно винесено ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, апелянт зазначає, що неподання сторонами копій рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2009 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 року у справі № 30/210 не є обставиною, що перешкоджає розгляду справи, посилаючись при цьому на норми Закону України «Про доступ до судових рішень». Разом з цим, господарський суд першої інстанції не встановив причин невиконання вимог суду та не обґрунтував, яким чином відсутність витребуваних документів унеможливлює вирішення спору по суті. Скаржник зазначає, що виходячи зі змісту п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», якщо, незважаючи на вжиті заходи, отримання витребуваних матеріалів та/або документів не є можливим, суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2011 року апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.12.2010 року у справі № 2/340 було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.02.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримала, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Прокурор та представники відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 14.02.2011 року не з’явилися, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та з урахуванням пояснень, наданих представником позивача апеляційному господарському суду.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про залишення позову без розгляду.

Згідно зі статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, апеляційною інстанцією враховуються вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

В судовому засіданні 14.02.2011 року, колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника скаржника, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, встановила наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2010 року у справі № 2/340 позов заступника прокурора Подільського району міста Києва, поданого в інтересах держави в особі Київської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду міста Києва мотивована тим, що вимоги ухвал місцевого господарського суду щодо подання витребуваних судом письмових доказів та пояснень (письмових і усних) позивачем та прокуратурою не виконано, при цьому, в матеріалах справи недостатньо доказів та пояснень на обґрунтування або спростування факту зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, яка є предметом спору у даній справі.

Апеляційна інстанція погоджується з такими висновками місцевого господарського суду та не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Абзацом 7 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи без поважних причин чи не направив свого представника в засідання господарського суду.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. Якщо позивач не подав витребувані документи, суд не має можливості розглянути справу по суті, оскільки позивач не надав йому необхідні для цього документи.

Як визначено підпунктом 3.7.1. роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами, внесеними рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 19.07.2010 року № 04-06/113 «Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України») у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас стаття 65 Господарського процесуального кодексу України уповноважує господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

Обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена частиною 3 статті 129 Конституції України як одна з основних засад судочинства.

До того ж, згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України одним з основних принципів судового процесу є принцип змагальності, згідно з яким сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами і реалізувати цей принцип судочинства можливо за умови обізнаності всіх учасників процесу з доводами кожної сторони.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що з 19.08.2008 року, тобто з моменту подання заступником прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради позовної заяви, а з 09.09.2008 року - Київською міською радою пояснень по справі (а.с.8,9) і до винесення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали у справі №2/340, жодним учасником судового процесу будь-яких пояснень щодо суті спору, документів чи доказів по справі господарському суду першої інстанції подано не було, що підтверджується матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, ухвалами господарського суду міста Києва від 04.10.2010 року, від 21.10.2010 року, від 09.11.2010 року, від 25.11.2010 року та від 20.12.2010 року у справі № 2/340 сторони судового процесу та прокуратуру було зобов’язано подати пояснення по суті спору з урахуванням обставин, встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2009 року у справі №30/210 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 року. Крім цього, прокуратуру було зобов’язано надати новий акт перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства щодо зайняття ним спірної земельної ділянки, а також довідку про внесення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на час призначення судового засідання.

Представник скаржника в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснила, що Київська міська рада, як учасник судового розгляду у справі №30/210, не мала можливості надати місцевому господарському суду належним чином посвідчені копії рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2009 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 року у справі № 30/210 у зв’язку з тим, що вказані судові рішення на адресу Київської міської ради не надходили.

Згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.  

Беручи до уваги положення вищевказаної норми закону, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що матеріали справи №2/340 не містять відповідних клопотань учасників судового процесу.

Отже, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вимоги ухвал господарського суду міста Києва у справі № 2/340 сторонами виконано не було, письмових пояснень про наявність поважних причин щодо невиконання вимог зазначених ухвал, зокрема, неподання витребуваних документів, до місцевого господарського суду не надходило.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що частиною 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що місцевим господарським судом не було повно та всебічно досліджено матеріали справи в їх сукупності, що є підставою для направлення справи на розгляд по суті до господарського суду першої інстанції. При цьому, апеляційна скарга не містить письмових обґрунтувань чи пояснень щодо неможливості подання позивачем до місцевого господарського суду витребуваних матеріалів та документів тому, відповідно, відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду міста Києва.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 43, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Київської міської ради на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.12.2010 року по справі № 2/340 залишити без задоволення.

2.          Ухвалу господарського суду міста Києва від 28.12.2010 року по справі № 2/340 залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 2/340 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 16.02.11 (відправлено)