Справа № 185/6538/24

3/185/2526/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ        

24 вересня 2024 року                               м. Павлоград.

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Тимченко С.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 11.06.2024 року, о 03 годині 45 хвилин ОСОБА_1 в м.Павлоград по вул. Промислова,6 керував автомобілем марки «Фолькцваген Гольф» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння відмовився.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, провину в скоєному не визнав у повному обсязі . Пояснив, що 11.06.2024 року, приблизно о 03.45 годині він перебував поруч біля автомобіля марки « Фолькцваген Гольф» н.з. НОМЕР_1 , проте ним не керував, так як автомобіль в той час знаходився в несправному технічному стані, рух його був неможливий, так як ключ запалювання після зупинки не можливо повторно було провернути, так як власник даного автомобіля ОСОБА_2 пішов до себе додому за дублікатом ключів від вказаного авто. Його колега військовослужбовець , попрохав його посидіти постежити за тим , щоб ніхто не вліз в авто, він сів за водійське сидіння та намагався в послідуючому витягнути ключ , проте в нього не виходило , після цього він вирішив відпочити ,так як тільки повернувся з бойового завдання у відпустку та був випивший , та в подальшому до нього під`їхали працівники поліції. Повідомив, що колега військовослужбовець може підтвердити інформацію , про те , що керував автомобілем саме він , так як автомобіль належить йому , а він був поруч на пасажирському сидінні та за день до цього вживав алкоголь та не сів би за кермо щоб керувати. Додав, що присутній свідок, якого залучили працівники поліції знав, що ОСОБА_1 не керував автомобілем , проте повідомив працівникам поліції не достовірну інформацію. Вважає, що причиною складання відносно нього протоколу стало те, що працівники поліції побачили, що останній випивший та не є обізнаним в законодавстві України. Трактування закону, що йому потрібно пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння, йому були не зрозумілі, та вважає їх такими, що ввели його в оману. Йому не задавалися точні питання, чи буде він проходити медичний огляд, чи відмовляється, та він вже не розумів, що відповідати так як повідомив, що автомобіль не керувався ним .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що саме він керував зазначеним транспортним засобом , він 11.06.24 року о 03.00 забрав свого колегу ОСОБА_1 з автостанції м.Павлоград та вони прослідували до його винайманого житла , в ході зупинок він виявив , що ключ від його автомобіля не виймається , та був вимушений заїхати до себе додому, щоб взяти дублікат ключів, щоб в послідуючому закрити автомобіль , а не лишати його з ключами в замку запалювання . Прибувши до домівки він попрохав ОСОБА_1 зачекати в авто, щоб в автомобіль ніхто не заліз , а сам пішов за дублікатом , та в послідуючому ОСОБА_1 йому повідомив, що йому виписали протокол за ст.130 КУпАП , а він не зміг нормально пояснити, що він дійсно не керував автомобілем, так як був в нетверезому стані після бойових дій і звільнення у відпустку . Зауважив , що ОСОБА_1 не міг в подальшому завести авто після зупинки , так як ключ вже не повертався , проте співробітники поліції та свідок який начебто це бачив , не прийняли це до уваги.

На підтвердження пояснень був наданий відеозапис з відео-реєстратора автомобіля «Фолькцваген Гольф» н.з. НОМЕР_1 , який був досліджений в судовому засіданні, з якого вбачається , що 11.06.2024 року о 03.11 ОСОБА_2 було зустрінуто з автостанції м. Павлограда ОСОБА_1 та вбачалося рух транспортного засобу та розмову двох людей . О 03.23 год. ОСОБА_2 приїздить на територію біля свого будинку та виходить з водійської двері . Пізніше вбачається, що ОСОБА_1 виходить на вулицю з пасажирського сидіння та пізніше сідає за водійське місце намагаючись щось відремонтувати не приводячи автомобіль в рух .

Опитавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідка та відеозапис з відео реєстратора, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та зіставивши їх між собою в своїй сукупності, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за таких підстав.

 Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно вимог ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.           

Порядок провадження у справах про адміністративні порушення визначається законодавством України про адміністративні правопорушення, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 року  № 1376 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941 (надалі - Інструкція).

Згідно з п. п. З, 6, 7 розділу 1 "Загальні положення" Інструкції № 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).

За пунктами 3-6,10 розділу II Інструкції № 1452/735 поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 1 розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 13951, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:

1)        письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності;

2)        акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання;

3)        акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння;

4)        інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

За п. п. 1, 4, 6 розділу X вказаної Інструкції водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За таких обставин, підставами складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є результат огляду на місці зупинки транспортного засобу, згідно з яким встановлений стан алкогольного сп`яніння водія (якщо водій з ними згодний) або відмова водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я. В останньому випадку протокол про адміністративне правопорушення складається із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків.

Проте, при складанні протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, працівниками поліції не дотримано вище зазначених положень норм Закону, та КУпАП.

Як слідує з відеозапису, долученого до матеріалів адміністративної справи співробітники поліції не донесли до відома ОСОБА_1 точний порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Не зрозумілою є, чи була підстава у працівників поліції складання протоколу. Підставою складання протоколу на думку працівника поліції є те, що особа знаходилась в авто на водійському місці та спала, проте не зафіксовано керування автомобілем саме ОСОБА_1 . Крім того, з відеозапису не вбачається чіткої вимоги та роз`яснень наслідків про відмову від проходження медичного огляду . Співробітниками поліції не зафіксовано факт, чи дійсно ОСОБА_1 керував автомобілем, з досліджених матеріалів адміністративного правопорушення та диску доданому до нього , не вбачається взагалі зафіксованого моменту зупинки працівниками поліції та запропонування останньому пройти огляд на встановлення стану сп`яніння в законному на це порядку та згідно Інструкції, а лише фрагментарно зафіксовано момент перебування ОСОБА_1 в автомобілі, що не може бути відібрано за основу винуватості та притягнення правопорушника до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Підстави , що дійсно ОСОБА_1 керував автомобілем та перебував в ньому , та виходячи з пояснень наданих свідком та відеозаписом з реєстратора, та пояснень самого ОСОБА_1 , всі доводи про його не причетність до керування вказаного транспортного засобу тлумачиться на його користь.

Судом враховується, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Так, у своєму рішенні від 15 березня 2019 року ВС у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.

Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Окрім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Окрім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Знаходження за кермом транспортного засобу, або поруч з ним, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані, не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

В даних випадках вище зазначене взагалі не було належним чином зафіксовано, тобто в матеріалах справи відсутнє будь яке підтвердження, що ОСОБА_1  перебував  в машині, яка рухалася.

З матеріалів, крім рапорту, не вбачається, що ОСОБА_1 відсторонений від керування автомобілем, та чи перебування автомобіля та штраф майданчику.            

Крім того, приписом ст. 35 Закону України Про Національну поліцію, передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.

Відповідно до частини 1 Ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Відповідно до частини другої вказаної статті поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для такої зупинки, та обставини визначені законом, які б давали поліцейському право вимагати від водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, відсутні, так як не вбачалося безпосередньо керування транспортним засобом ОСОБА_1 та в ході рух зафіксованих порушень ПДР, які могли повлекти за собою підстави для зупинки транспортного засобу.

Наведене свідчить про те, що працівники поліції при порушенні щодо ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, діяли не у відповідності до своїх повноважень та способу, що передбачені чинним законодавством.

 Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Об`єктивних ознак стану алкогольного сп`яніння, працівниками поліції відносно ОСОБА_1 не встановлено, та не зафіксовано.        

        За таких обставин вважаю, що винуватість ОСОБА_1 з кваліфікацією його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП є сумнівною, оскільки суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25). 

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

             За вище зазначених обставин, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. 

Керуючись ст. 247 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в десятиденний строк.

Суддя : С.О. Тимченко.