Справа № 2-3385/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Кучерявець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, 3-і особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, до Міністерства оборони України про зобов’язання надати жиле приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить зобов’язати відповідача надати йому з сім’єю жиле приміщення. Посилається в позові на те, що протягом 1981 - 2005 років проходив військову службу в лавах Збройних Сил України, загальна вислуга в ЗС України на пенсію становить 29 років, та згідно наказу Міністра оборони України від 14.03.2005 року № 3 був звільнений з військової служи у запас за п. 67 підпункт «б».

На квартирний облік був зарахований 19.04.1993 року і станом на 18.12.2008 року перебуває на квартирному обліку в загальній черзі в житловій комісії гарнізону м. Києва під № 1398 та під № 1539 в черзі осіб, що мають право на позачергове забезпечення житлом.

Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" він як ветеран Збройних Сил України має право на першочергове, але не пізніше одного року після звільнення з військової служби та прибуття до місця проживання, обраного з врахуванням існуючого порядку прописки та забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, отримання житла, або відповідно до Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються з військової служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей" - протягом 3-х років.

Всупереч вимогам закону, його право на отримання житла в установлені законом строки відповідачем порушується, він вимушений наймати житло за договором оренди до отримання постійного житла.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просив суд їх задовольнити, зобов’язавши відповідача надати позивачу з урахуванням членів його сім’ї, загальним складом сім’ї 3 особи, жиле приміщення згідно існуючих норм.

Третя особа ОСОБА_2 просила розглянути справу за її відсутності, третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що норми Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються з військової служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей" на позивача не розповсюджуються, оскільки підставою його звільнення з військової служби був стан здоров’я, а не скорочення штатів або проведення організаційних заходів, тобто реформування Збройних Сил України.

Також не визнав право позивача і на забезпечення житлом відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист", оскільки стосується військовослужбовців, які вийшли і запас або у відставку та прибули на постійне місце проживання у даний населений пункт з іншої місцевості.

Однак не заперечував, що звільнення позивача з лав Збройних Сил України за станом здоров’я надає йому право на позачергове отримання житла за рахунок Міністерства оборони України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

Проте, жилі приміщення тим, хто перебуває на квартирному обліку, надаються в порядку черговості. А задоволення вимог позивача призведе до порушення прав інших військовослужбовців, які перебувають в черзі на отримання житла попереду позивача, а також порушення вимог ст. 24 Конституції України щодо рівності громадян перед законом, оскільки на даний час житлом не забезпечені військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку в загальній черзі з 1990 року, а у списку «позачергових» - з 1992 року.

Позивач перебуває на квартирному обліку в загальній черзі та у черзі «позачергових» і буде забезпечений житлом в порядку черговості з врахуванням пільг, право на які він набув.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України і був звільнений з військової служби згідно наказу Міністра оборони України від 14.03.2005 року № 3 за підпунктом «б» п.67 (за станом здоров’я)у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, набувши з цього часу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" право на першочергове забезпечення житлом.

Так, ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" встановлено, що особи, які бездоганно прослужили на військовій службі і в органах внутрішніх справ 25 і більше років, визнаються ветеранами військової служби і ветеранами органів внутрішніх справ.

Відповідно до п.7 ст. 6 даного закону ветеранам військової служби і ветеранам органів внутрішніх справ надаються такі пільги: позачергове, але не пізніше одного року після звільнення з військової служби або зі служби в органах внутрішніх справ та прибуття до місця проживання, обраного з врахуванням існуючого порядку прописки, забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Після звільнення з лав Збройних Сил України позивач перебуває на обліку у Печерському райвійськкоматі м. Києва, обрав місцем свого постійного проживання м. Київ та за договором оренди винаймає житло, будучи зареєстрованим разом з членами сім’ї як за постійним місцем проживання за адресою гуртожитку в АДРЕСА_1.

Згідно довідки Житлової комісії гарнізону м. Києва № 4298 від 18.12.2008 року позивач перебуває на квартирному обліку у ЖК гарнізону м. Києва з 19.04.1993 року та як звільнений ветеран військової служби набув право на позачергове отримання житла з 14.03.2005 року і станом на 18.12.2008 року знаходився в загальній черзі гарнізону під № 1398 та під № 1539 в черзі позачергових.

Позивач як ветеран військової служби має право на позачергове отримання постійного житла у відповідності зі ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист", якою передбачено позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, протягом двох років з дня взяття на квартирний облік. Аналогічна норма міститься також в ст. 46 ЖК України.

Представник відповідача, не оспорюючи право позивача на першочергове одержання житла, суду пояснив, що на даний час у гарнізоні м. Києва житлом забезпечуються військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку в загальній черзі з 1990 року, а у списку «позачергових» - з 1992 року. Крім того, Міністерство оборони України будівництво свого житла на даний час не веде, а отримує його від держави в якості житлового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до ст. 43 ЖК України та п.38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання їм жилих приміщень в Українській РСР, жилі приміщення тим, хто перебуває на квартирному обліку, надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Виходячи з цього, суд вважає, що порушенням черговості надання житла та задоволенням вимог позивача будуть порушені права інших військовослужбовців та членів їх сімей, а тому підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Суд при цьому не може зважати на твердження позивача щодо того, що відповідачем порушуються його права, гарантовані Конституцією України та іншими законодавчими актами, які регулюються захист його прав та інтересів, як військовослужбовця, т.я. відповідно до ст. 24 Конституції України всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, а тому суд не вбачає підстав для порушення прав інших військовослужбовців, які перебувають в черзі на отримання житла попереду позивача.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 31, 34, 43, 46 ЖК України, Законами України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист", ст. ст. 10, 11, 57-60, 76, 169, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, 3-і особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, до Міністерства Оборони України про зобов’язання надати жиле приміщення залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.