Справа № 2а-125/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня  2011 року                                                                            смт.Томаківка Дніпропетровської області

       Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді –Кондус Л.А., при секретарі –Горват Н.Є., за участю –прокурора Височина О.О.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Томаківського району Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1, до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області  про  зобов’язання суб’єкта владних повноважень здійснити  нарахування та виплату державної  та додаткової пенсії  -  

ВСТАНОВИВ:

       Прокурор Томаківського району Дніпропетровської області звернувся до суду в інтересах громадянина –учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1,  про  зобов’язання відповідача управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області  здійснити  нарахування та виплату державної  та додаткової пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи, мотивуючи наступним.

      Перевіркою проведеною прокуратурою Томаківського району у відповідача по справі встановлено, що всупереч вимогам Конституції України та Закону України «Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»Управління ПФУ в Томаківському районі, починаючи з 11.03.2010 року не здійснює нарахування та виплату ОСОБА_1, державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та  та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

     Статтею 49 вказаного Закону передбачено –пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються  у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

       Відповідно до ст. 54 Закону –у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, по ІІ групі інвалідності не можуть бути нижчими ніж 8 мінімальних  пенсій за віком. Статтею 50 Закону передбачено також, що особам, віднесеним до категорії І  та які є інвалідами ІІ групи призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       Прокурор зазначає, що невиконання відповідачем  вимог Закону України  «Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» завдає істотної шкоди правам та інтересам ОСОБА_1,  який через свій фізичний стан, потребує постійного лікування, на що витрачає значні кошти.

     В судовому засіданні прокурор Томаківського району, який представляє інтереси учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1, який є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи, підтримав позовні вимоги  і просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

     Відповідач у судове засідання не з’явився, але надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, при цьому зазначив, що проти позову він заперечує через повну його безпідставність та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

     Суд, розглянувши матеріали даної справи, заслухавши позивача, вважає, що даний позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

      ОСОБА_1 є інвалідом ІІ  групи внаслідок аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням  та довідкою МСЕК про встановлення ІІ групи інвалідності в зв’язку з хворобою.  

      ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України  в Томаківському районі Дніпропетровської області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з роботами при ліквідації аварії на ЧАЕС відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і це не заперечується відповідачем.

      З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше звертався з таким позовом до Томаківського районного суду та   10 березня  2010 року його позов суд задовольнив частково та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок і забезпечити виплату йому державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»за період з 22.05.2008 року, а 08.07.2010 року вказане рішення було судом  роз’яснено щодо кінцевої дати по яку необхідно здійснювати перерахунок виплату вказаної пенсі, із зазначенням дати –«…до моменту ухвалення рішення 10.03.2010 року».

     Вказане вище рішення суду першої інстанції /у межах його позовних вимог/ рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської було  залишено без змін.

     Тобто, рішеннями двох судових інстанцій дії відповідача щодо відмови у перерахунку йому державної та додаткової пенсії у розмірах  передбачених чинним законодавством були визнані неправомірними.

     Але оскільки судом був встановлений період вказаних вище виплат, то відповідач після вказаної в рішенні суду дати, тобто після 10 березня 2010 року, знову став виплачувати йому пенсії в розмірах, менших, ніж  це передбачено чинним законодавством.

      Суд, враховуючи  положення статей 99, 100 КАС України,  вважає, що строк позивачем не пропущено, бо державна та додаткова пенсії у повному розмірі відповідачем повинні нараховуватись і виплачуватись самостійно та відповідно до вимог чинного законодавства без додаткового його звернення до відповідача, враховуючи також, що попередніми рішеннями двох судових інстанцій дії відповідача були визнані незаконними. Крім того, він має незадовільний стан здоров’я,  що позбавляє його можливості своєчасно звертатись до управління Пенсійного фонду та суду.

      Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

      Відповідно до ст. 54 Закону –у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, по ІІ групі інвалідності не можуть бути нижчими ніж 8 мінімальних  пенсій за віком. Статтею 50 Закону передбачено також, що особам, віднесеним до категорії І  та які є інвалідами ІІ групи призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

     Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року було визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими змінювалися розміри основної та додаткової пенсій, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи».

       Тобто, з дати прийняття рішення Конституційного Суду України з 22 травня 2008 року і по теперішній час відповідач зобов’язаний виплачувати позивачу державну соціальну пенсію та додаткову пенсію у розмірах, встановлених чинним законодавством. Відповідач за судовим рішенням, що набрало законної сили, вже зобов’язаний провести відповідні перерахунки пенсії та додаткової пенсії, оскільки позивач раніше звертався з позовом до суду,  тому повторне порушення  вищевказаного Закону щодо не проведення відповідних перерахунків з 11 березня 2010 року і по теперішній час є неправомірною та такою, що порушує конституційне право позивача на отримання пенсії та додаткової пенсії у більших розмірах, ніж у тих, які йому виплачуються відповідачем, починаючи з 11 березня 2010 року.       

      Згідно ч. 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.     

      Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону випливає, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.     

     Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком також встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.     

      За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.    

      Дія ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на 2009 р. та 2010 р. не призупинялась.

     Суд приходить до висновку щодо протиправності  дій відповідача  щодо нарахування та виплати  державної та додаткової пенсії позивачу, в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

      З огляду на вищевикладене суд вважає, що за період часу з 11 березня 2010 року та по день винесення постанови суду, відповідач відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»зобов’язаний зробити перерахунок та виплатити йому державну пенсію у розмірі, який не може бути нижчим 8  мінімальних пенсій за віком.

       Крім того, відповідач відповідно до ст. 50 вказаного вище Закону за той же період  часу зобов’язаний  зробити перерахунок та виплатити йому щомісячну додаткову пенсію у  розмірі 75 відсотків мінімальних пенсій за віком.

       Що стосується позовних вимог в частині  зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату державної та додаткової пенсії ОСОБА_1  відповідно  до діючого законодавства в подальшому довічно, то в цій частині необхідно відмовити,  з огляду на наступне: відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Захист прав, свобод та інтересів осіб  є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином є неможливим прийняття судом рішення, щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє.

       Згідно п.п.1,2 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може   прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.   

       Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.   

        На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст. ст. 2,4, 5, 7, 9, 11, 12, 14, 17, 60, 69-71, 94, 99, 100, 102, 116, 159-163, 167, 254    КАС України, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 50,54  Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” , ст. ст. 21, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»,  суд -

ПОСТАНОВИВ :

               Адміністративний позов прокурора Томаківського району Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області  задовольнити частково.

            Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України  в Томаківському районі Дніпропетровської області щодо не нарахування та не виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

           Зобов'язати  управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області (53500, смт.Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області, вул.Леніна, 10)  здійснити  ОСОБА_1  перерахунок державної пенсії відповідно до вимог  статті 54 Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 8 мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні  виплати за  період часу з 11 березня 2010  року по день винесення постанови суду, а саме по 10 січня  2011 року, з урахуванням фактично виплачених за цей період часу.

       Зобов'язати  управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області   здійснити  ОСОБА_1  перерахунок додаткової пенсії відповідно до вимог  статті 50 Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 11 березня 2010 року по 10 січня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених за цей період часу.

        В решті позову відмовити.

       Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а якщо постанова була проголошена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.

Суддя:Л. А. Кондус