Справа № 2а-101/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2011 року смт.Томаківка Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Кондус Л.А.,
розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, та про зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання відповідача управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії, як дитині війни у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2006 року по дату ухвалення рішення судом, з урахуванням інфляції та з подальшим корегуванням виплат.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, тому згідно положень ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відноситься до соціальної категорії „дітей війни” та відповідно до ст. 6 цього Закону з 01.01.06 року йому повинна була виплачуватися щомісячна соціальна допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка не виплачувалась. Позивач вважає відмову відповідача у нарахуванні надбавки до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком незаконною починаючи з 01.01.06 р.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема п. 12 ст. 71, яка призупиняє дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” по виплаті дітям війни 30% надбавки до пенсії. Так само з порушенням Конституції внесено зміни до ст.ст. 5,6 Закону в результаті прийняття Закону „Про Державний бюджет України на 2008 рік” внаслідок чого відповідна надбавка також не виплачувалась протягом 2008 року, що підтверджено рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008, визнавши неконституційним п. 41 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”.
Позивач зазначає, що статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня –350 грн., з 01 квітня –359 грн., з 01 жовтня –366 грн.
Згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня –380 грн., з 01 квітня –406 грн., з 01 жовтня –411 грн.
Згідно Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня –470 грн., з 1 квітня –481 грн., з 1 липня -482 грн., з 1 жовтня –498 грн.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2009 рік” прожитковий мінімум для таких осіб, становить: з 1 січня по 31 жовтня –498 грн.; з 1 листопада по 31 грудня - 573 грн.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” прожитковий мінімум для таких осіб, становить: з 01 січня –695 грн., з 01 квітня –706 грн., з 01 липня –709 грн.
Окрім того, позивач зазначає, що пенсія з урахуванням 30% надбавки, що не отримана ним з вини відповідача, повинна виплачуватись за минулий час без обмеження з урахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до положень ЗУ „Про індексацію грошових доходів населення” за № 1282- ХІІ від 03.07.1991 р. у порядку визначеному абзацом 1 п.2 Порядку індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 р.
Позивач просить поновити строки звернення до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що згідно ст.ст.99,100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про своє право на 30% надбавку до пенсії позивачу стало відомо з листа відповідача, а згодом –з рішень Конституційного Суду України, які є обставинами справи і які не потребують доказування.
Позивач подав до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України вищевказані позовні вимоги можуть бути розглянуті в скороченому провадженні без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується розпискою відповідача щодо отримання 23.12.2010 р. ухвали про відкриття скороченого провадження.
Представник відповідача у відповідний строк не надав до суду заперечення на позов.
Суддя, дослідивши письмові докази та розглянувши матеріали даної справи, вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією паспорту та копією пенсійного посвідчення з відповідною відміткою таа відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення (надбавки) до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
За період дії Закону, надбавку до пенсії у такому розмірі він не отримував, а тому звернувся спочатку до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі із заявою про нарахування та виплату йому неотриманої надбавки до пенсії за період часу з 1 січня 2006 року і по теперішній час. Але отримав відмову 01.10.2010р.
Суддя вважає дану відмову безпідставною, виходячи з наступного.
Після прийняття Конституційним Судом України рішень від 9.07.2007 р. та від 22.05.2008 р. відповідач зобов’язаний був самостійно, без будь–якого втручання позивача, провести перерахунок пенсії та здійснити виплати у розмірах, передбачених законом, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.
Згідно вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20.12.2005 р. із змінами, внесеними 19.01.2006 р. зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», тому вимоги позивача, щодо 2006 року задоволенню не підлягають.
На 2007 рік статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено згідно пункту 12 ст.71 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19.12.2006 року, згідно якої підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни». Однак Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», щодо зупинення дії на 2007 рік ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність. Тобто, з дня визнання Конституційним судом неконституційними норм Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ці норми Закону втратили чинність, і саме з цього часу /з 9 липня 2007 року/ особам, які мають статус дитини війни, поновлено право на отримання щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо викладення положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в новій редакції. І таким чином, було відновлено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Протягом 2009 та 2010 років зміст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не змінювався, розмір підвищення до пенсії дітям війни не коригувався, тобто на час розгляду справи Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” не призупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а тому відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, як визначено ст.6 цього Закону. Проте, будь-яких дій з цього приводу відповідач не здійснював.
Посилання відповідача на Постанову КМУ №530 від 28.05.08 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» щодо виплати надбавки до пенсії у розмірах , вказаних в названій постанові є необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та Конституції України.
Постанова Кабінету Міністрів є підзаконним актом і не відповідає ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто видана в порушення ст.8 Конституції України, в якій зазначено принципи верховенства права. Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Також суд вважає необгрунтованими посилання відповідача як на підставу відмови у виплаті позивачу надбавки до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, невизначенність на законодавчому рівні порядку та механізму виплат у вказаному вище розмірі, оскільки рішення і висновки Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України. Крім того, саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок щодо перерахування та виплати пенсії з відповідним підвищенням.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тому положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обгрунтування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Позивач також має право на звернення до суду за захистом порушеного такого права та в той же час, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.
Відповідно до положень частини 2 статті 5 КАСУ провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
30 липня 2010 року набрали чинності зміни до КАС України. В частину 2 статті 99 КАС внесено зміни, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатись спірними.
Відповідно до ст. 100 КАС України, в редакції з 30.07.2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов, в якому, в тому числі, заявлені вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2006, 2007, 2008, 2009 роки та по теперішній час, подано до суду 16.12.2010 р., тобто після внесення змін до КАС України, яким встановлено строки звернення до суду.
Позивачем не зазначено поважні причини, що перешкоджали йому звернутися до суду з позовом у строки, які визначено ст. 99 КАС України та не зазначив якими доказами це підтверджується. Як вбачається із заявленого позову, обґрунтовуючи причини пропуску строку позивач зазначав, що про порушення своїх прав він дізнався з листа відповідача, а згодом - з вищезазначених рішень Конституційного Суду України. Окрім того, зазначає також причиною пропущення строку: похилий вік, юридичну необізнаність, а також обмежене коло засобів масової інформації, що оприлюднили рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року.
Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 було опубліковано в Офіційному віснику України 27.07.2007 р., рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 було опубліковано в Офіційному віснику України 06.06.2008 року. Офіційний вісник України є загальнодоступним друкованим засобом інформації для всіх громадян. Тому позивач мав дізнатись про порушення своїх прав з моменту опублікування зазначених вище Рішень Конституційного Суду України, якими було відновлено право на отримання надбавки до пенсії.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням вимог ст. 99 КАС України та враховуючи час звернення до суду позивача з позовом, суддя приходить до висновку про необхідність зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за період з 16 червня 2010 р. по день ухвалення рішення судом, з урахуванням фактично проведених виплат за вказаний період часу. Таким чином, позовні вимоги позивача за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008 р., за 2009 р. та з 01.01.2010 р. по 15.06.2010 р. підлягають залишенню без розгляду.
Щодо вимог про стягнення з відповідача щомісячної державної соціальної допомоги з урахуванням індексації суд дійшов висновку, що позов в цій частині не підлягає задоволенню відповідно до п.3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ „Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” № 1078 від 17.07.2003 р., оскільки соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, в т.ч. пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого ч.1 ст. 28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не відносяться до об’єктів індексації, визначених у п.2 цього Порядку.
Що стосується вимог позивача про зобов’язання відповідача здійснити подальше коригування державної та додаткової пенсії йому у відповідності зі ст.6 Закону України„Про соціальний захист дітей війни”, то в цій частині необхідно відмовити, з огляду на наступне: відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким є неможливим прийняття судом рішення, щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє.
Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення донарахування перерахунку пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Управління ПФУ в Томаківському районі є належним відповідачем по даній справі.
Згідно п.п.1,2 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, №19-рп від 09.09.2010 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 11,19,20, 99,102, 107,121,160-163, 183-2 КАС України, суддя –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Позовні вимоги в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області здійснити нарахування та забезпечити виплату надбавки до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, за період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., за 2009 рік, та з 01.01.2010 р. по 15.06.2010 р. - залишити без розгляду.
Визнати протиправною бездіяльність та незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області у здійсненні виплати та перерахунку надбавки до ОСОБА_1, як дитині війни у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, за період з 16 червня 2010 року по 05 січня 2011 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області здійснити нарахування та забезпечити виплату надбавки до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, за період часу з 16 червня 2010 року по 05 січня 2011 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»у розмірі різниці між 30% від мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично проведених виплат за вказаний період часу.
В решті позовних вимог відмовити.
Копію постанови невідкладно направити сторонам у справі. Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, прийнята у скороченому провадженні, подається стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:Л. А. Кондус