Справа № 2а-124/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня  2011 року                                                                            смт.Томаківка Дніпропетровської області

       Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді –Кондус Л.А., при секретарі –Горват Н.Є., за участю позивача та представника позивача,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про визнання дій суб’єкта владних повноважень незаконними та про  зобов’язання здійснити  нарахування державної  та додаткової пенсії  -  

ВСТАНОВИВ:

       Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до відповідача управління ПФУ  в Томаківському районі Дніпропетровської області про визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень щодо нарахування  державної  та додаткової пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІІ групи, про  зобов’язання здійснити  нарахування  державної пенсії у розмірі не нижчому ніж 6 мінімальних пенсій за віком  та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 10 березня 2010 року по термін дії довідки МСЕК.

    Свої  позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та являється інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії  на ЧАЕС, тому на нього  розповсюджуються пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

       Відповідно до ст. 54 Закону –у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, по ІІІ групі інвалідності не можуть бути нижчими ніж 6 мінімальних  пенсій за віком. Статтею 50 Закону передбачено також, що особам, віднесеним до категорії І  та які є інвалідами ІІІ групи призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі –50  відсотків мінімальної пенсії за віком.

      В зв’язку з тим, що з часу перебування на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Томаківському районі позивач отримував вказані вище пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством України, він раніше  звертався з позовом до суду  про захист порушеного права про  зобов’язання Пенсійного фонду України  у Томаківському  районі  здійснити перерахунок призначеної йому державної та додаткової пенсії у розмірах, передбачених чинним законодавством.

     Позивач зазначає що постановою Томаківського  районного суду від  10 березня  2010 року було визнано відмову управління ПФУ в Томаківському районі у перерахунку державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 незаконною та зобов’язано здійснити перерахунок призначеної  йому державної та додаткової пенсії у розмірі передбаченому чинним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи»з 22 травня 2008 року.

     14 жовтня 2010 року Томаківським районним судом було постановлено ухвалу  про роз’яснення вищевказаного рішення суду від 10 березня 2010 року  щодо кінцевої дати по яку необхідно суб’єкту владних повноважень здійснити нарахування і виплату державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 із зазначенням, що кінцевою датою «…необхідно вважати дату її ухвалення 10.03.2010 року».

    Але позивач зазначає, що відповідач продовжує порушувати його право на державну та додаткову пенсію, оскільки  знову став виплачувати  пенсію в розмірах, менших, ніж  це передбачено чинним законодавством.

    В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги і просять суд задовольнити їх в повному обсязі.

     Відповідач у судове засідання не з’явився, але представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та одночасно надав письмове заперечення проти адміністративного позову, де просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок  Чорнобильської  катастрофи»в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких  визначено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими по ІІІ групі  інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.  З 01 серпня 2001 року встановлено, що під час призначення та перерахунку пенсій по інвалідності, призначені відповідно до ч.4 ст. 54 вказаного Закону розрахунок основного розміру пенсії та додаткової пенсії проводиться із розміру 18 грн. 10 коп. (постанова Кабінету Міністрів України № 861 від 25.07.2001 р). До пенсій по інвалідності, що перераховуються відповідно до цієї постанови додаються с уми індексації станом на 01 серпня 2001 року відповідно  до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

      Відповідно до підпункту б) пункту 2 Постанови № 1 від 03.01.2002 р. «Про підвищення розмірів пенсій  та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету»розрахунок додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи» проводиться з розміру 19 грн. 91 коп. Оскільки розмір пенсії позивача до виплати був більший за розмір 6 мінімальних пенсій за віком (6х19,91 грн. = 119,46 грн.), то виплата здійснювалась з основного розміру пенсії. Виплати передбачені вказаним Законом залежать від розміру мінімальної пенсії за віком, але не можуть розраховуватись з розміру, що визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

     Суд, розглянувши матеріали даної справи, заслухавши позивача та представника позивача, вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

      Позивач ОСОБА_1  є інвалідом ІІІ  групи внаслідок аварії на ЧАЕС, віднесеним до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням  та довідкою МСЕК про встановлення ІІІ групи інвалідності.   

      Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України  в Томаківському районі Дніпропетровської області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з роботами при ліквідації аварії на ЧАЕС відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і це не заперечується відповідачем.

     Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

      Згідно зі статтею 49 вказаного вище  Закону –пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлені у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

       Відповідно до ст. 54 вищевказаного Закону –у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, по ІІІ групі інвалідності не можуть бути нижчими ніж 6 мінімальних  пенсій за віком. Статтею 50 Закону передбачено також, що особам, віднесеним до категорії І  та які є інвалідами ІІІ групи призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

     Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року було визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими змінювалися розміри основної та додаткової пенсій, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи».

       Тобто, з дати прийняття рішення Конституційного Суду України з 22 травня 2008 року і по теперішній час відповідач зобов’язаний виплачувати позивачу державну соціальну пенсію та додаткову пенсію у розмірах, встановлених чинним законодавством. За період часу з 22 травня 2008 року по 10 березня 2010 року відповідач за судовим рішенням, що набрало законної сили, вже зобов’язаний провести відповідні перерахунки пенсії та додаткової пенсії, оскільки позивач раніше звертався з позовом до суду, тому повторна відмова відповідача щодо проведення відповідних перерахунків з 11 березня 2010 року і по теперішній час є неправомірною та його незаконні дії  порушують конституційне право позивача на отримання державної та додаткової пенсії у більших розмірах, ніж у тих, які йому виплачуються відповідачем, починаючи з 11 березня  2010 р.

       З довідки відповідача від 06 грудня 2010 року  за вих.№ 1727 вбачається, що розмір отримуваної позивачем пенсії та додаткової пенсії значно менший, ніж передбачений чинним законодавством.

      Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок  Чорнобильської  катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.     

      Зі змісту ст.ст. 50, 54 спеціального Закону випливає, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком також встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.     

      За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та встановлюються у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.    

      Дія ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на 2009 рік та 2010 рік не призупинялась.

     Статтею 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Інвалідам –чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів проводиться тільки за їх заявою.

     Суд приходить до висновку щодо визнання незаконними дій відповідача щодо нарахування державної та додаткової пенсії позивачу, в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

       Що стосується вимог позивача про зобов’язання відповідача здійснити нарахування призначеної позивачу державної та додаткової пенсії з 10 березня 2010 року по термін дії довідки МСЕК, то в цій частині підлягає частковому задоволенню, так як підлягають  задоволенню позовні вимоги за період  з 11 березня 2010 року по день ухвалення рішення судом, оскільки попереднє рішення повинно було виконуватись по дату  його ухвалення включно, тобто по 10 березня 2010 року, а що стосується позовних вимог з дати ухвалення даного рішення по термін дії довідки МСЕК,  необхідно відмовити,  з огляду на наступне: відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Захист прав, свобод та інтересів осіб  є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином є неможливим прийняття судом рішення, щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє.

       З огляду на вищевикладене, суд вважає, що за період часу з 11 березня 2010 року та по день ухвалення судом  рішення, відповідач відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»зобов’язаний зробити перерахунок та виплатити йому державну пенсію у розмірі, який не може бути нижчим 6  мінімальних пенсій за віком.

       Крім того, відповідач відповідно до ст. 50 вказаного вище Закону за той же період  часу зобов’язаний  зробити перерахунок та виплатити позивачу щомісячну додаткову пенсію у  розмірі 50 відсотків мінімальних пенсій за віком.

       Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, тому суд вважає, що відповідач повинен не тільки здійснити нарахування додаткової та державної пенсії позивачу у передбачених чинним законодавством розмірах, як просить позивач, а й провести відповідні виплати.   

        На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст. ст. 2,4, 5, 7, 9, 11, 12, 14, 17, 60, 69-71, 94,  102, 116, 159-163, 167, 254    КАС України, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 50,54  Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” ,   суд –

ПОСТАНОВИВ :

      Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області  задовольнити частково.

      Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України  в Томаківському районі Дніпропетровської області щодо не нарахування та не виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

       Зобов'язати  управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області (53500,смт.Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області, вул.Леніна,10)  здійснити  ОСОБА_1 нарахування державної пенсії відповідно до вимог  статті 54 Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 6 мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні  виплати за  період часу з 11 березня 2010  року по день винесення постанови суду, а саме по 18 січня  2011 року, з урахуванням фактично проведених виплат за цей період часу.

       Зобов'язати  управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області   здійснити  ОСОБА_1 нарахування додаткової пенсії відповідно до вимог  статті 50 Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 11 березня 2010 року по 18 січня 2011 року, з урахуванням фактично проведених виплат за цей період часу.

      В решті позову відмовити.

      Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а якщо постанова була проголошена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.

Суддя:Л. А. Кондус