Справа № 2а-122/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2011 року смт.Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді –Кондус Л.А., при секретарі –Горват Н.Є., за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Томаківської райдержадміністрації Дніпропетровської області стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення на його користь в сумі 4 340 грн., мотивуючи наступним.
Позивач є учасником аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4,6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22,24-34, підпунктів 1-6,8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»та пункту 3 розділу ІІІ»Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Тому позивач зазначає, що діючою редакцією ст.. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є редакція Закону від 09.07.2007 року.
Позивачу було виплачено відповідачем 17.09.2010 року на оздоровлення –100 грн., розмір мінімальної заробітної плати на 17.09.2010 рік складав –888 грн., тому він вважає, що сума недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік складає (888 грн.х 5) –100 грн. = 4 340 грн.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача –Управління праці та соціального захисту населення Томаківської райдержадміністрації Дніпропетровської області в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність позовних вимог, та надав до суду письмове заперечення на позов.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Позивач ОСОБА_1 являється учасником аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується копією відповідного посвідчення, і через Управління праці та соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації отримує щорічну допомогу на оздоровлення.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до 2 категорії, призначається щорічна допомога на оздоровлення, у розмірі 5 мінімальної заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення.
У судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою про роз’яснення щодо розміру щорічної допомоги на оздоровлення. З листа відповідача від 19.11.2010 року адресованого на ім’я ОСОБА_1, вбачається, що позивачу згідно рішення 700051 від 05.11.2009 року за 2009 рік було виплачено 100 грн., та згідно рішення 700051 від 27.04.2010 року за 2010 рік –100 грн, при цьому зазначено про виплату вказаних сум щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562. Тобто відповідач вищезазначеним листом від 19.11.2010 року відмовив у перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення, посилаючись на вказану постанову.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон № 796-ІІ).
Згідно частини 4 статті 48 Закону України № 796-ХІІ, що діяла в редакції (до внесення у нього змін Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, які визнані неконституційними), виплачується в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI розмір мінімальної заробітної плати на час виплати позивачу вищевказаної допомоги (17.09.2010 року) становить. з 1 липня 2010 року –888 грн.
Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік» статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не була викладена в новій редакції.
Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача у письмовому запереченні про необхідність застосування постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року для визначення розміру виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки зазначеною постановою встановлено розміри такої виплати у конкретній сумі, що суперечить вимогам ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, якими встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
У даному випадку мають враховуватись засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина та основи соціального захисту.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Не приймає суд до уваги і посилання в запереченні проти позовних вимог те, що відсутнє бюджетне фінансування на виконання вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що стало причиною його не виконання, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань /рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»/.
За таких обставин суд приходить до висновку що відповідач незаконно відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на виплату допомоги позивачу відповідно до вимог закону: постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як остання не відповідає ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і застосовує ч.4 ст.9 КАС України, відповідно до якої у разі невідповідності нормативно-правового акту закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно п.п.1,2 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
В зв’язку із цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Томаківської райдержадміністрації щодо нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі меншому, ніж встановлено ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з того, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення позивачу повинен становити 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.
В зв’язку із вищевикладеним суд вважає, що слід стягнути із відповідача на користь позивача щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із суми мінімальної заробітної плати з урахуванням суми фактично проведених виплат.
На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст. ст. 2,7,14,99,106, 158-163, 167 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати грошової щорічної допомоги ОСОБА_1 на оздоровлення.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із суми мінімальної заробітної плати з урахуванням суми фактично проведених виплат, у розмірі 4 340 (чотири тисячі триста сорок) гривень.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а якщо постанова була проголошена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області.
Суддя:Л. А. Кондус