Справа № 2-3898/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
21 серпня 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Кучерявець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
02.06.2009 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором позики у розмірі 24320, 00 грн., та 1574, 10 доларів США.
В позові посилається на те, що 07.06.2006 року між ними було укладено договір позики, оформлений розпискою від 07.06.2006 року, згідно якого позивачка передала відповідачу 19000, 00 грн. та 1230, 00 доларів США зі сплатою за користування грошовими коштами 2 % без встановлення строку повернення позики. Нараховані відсотки відповідач мав сплачувати щомісячно до 7 числа відповідного місяця. Але в порушення взятих на себе зобов’язань, відповідач з березня 2008 року не виплачує передбачені в договорі відсотки та вимогу позивачки від 03.10.2008 року про повернення позики не виконує.
06.07.2009 року представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивачки частину боргу за договором позики в іноземній валюті у гривневому еквіваленті у розмірі 9360, 30 грн., а всього з відсотками -11981, 18 грн.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву з проханням розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час слухання справи. Згідно ст. 224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, вивчивши заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За правилами ст. ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості.
Згідно з ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що 07.06.2006 року відповідач взяв у позивачки позику у розмірі 19000, 00 грн: та 1230, 00 доларів США. На підтвердження укладення договору позики відповідно до ст. 1047 ЦК України відповідачем 07.06.2006 року власноручно була написана розписка. У наданій відповідачем розписці вказано, що відсоткова ставка складає 2 % в місяць та проценти мають виплачуватись щомісячно до 7 числа.
Однак в порушення взятих на себе зобов’язань відповідач з березня 2008 року не виплачує зазначені в розписці відсотки. У зв’язку з чим утворилась заборгованість по виплаті відсотків, яка становить 5320, 00 грн. та 344, 40 доларів США.
03.10.2009 року позивачка рекомендованим листом звернулася до відповідача з вимогою про повернення їй основної суми боргу та нарахованих відсотків до 07.11.2008 року.
Однак протягом встановленого строку відповідач не повернув позивачці отримані ним грошові кошти та не сплатив відсотки, тому станом на 06.07.2009 року заборгованість з договором становить 36301, 18 грн.
Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Тобто, за договором позики обов’язком позивальника є дії, спрямовані на повернення позикодавцеві позики у строк та в порядку, що встановлені договором.
Крім того, цивільне законодавство передбачає як умову відплатності, так і безвідплатності договору позики, що встановлюється сторонами. Якщо сторонами не визначений розмір процентів за користування чужими коштами, їх розмір встановлюється на рівні облікової ставки НБУ. Якщо сторонами не встановлено домовленості щодо строків виплати процентів, позичальник зобов’язаний щомісячно виплачувати проценти до дня повернення позики ( ст. 1048 ЦК).
Також грошове зобов’язання має бути виконане у гривні ( ст. 533 ЦК). Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Офіційний курс долара по відношенню до гривні на день платежу становить 788, 44 грн. за 100 доларів США.
Таким чином, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивачки та наявність законних підстав для їх задоволення та вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню борг за договором позики від 07.06.2006 року у сумі 36301, 18 грн., що включає в себе: 28698 грн. (19000 грн. + 9698 грн.(1230, 00 дол. х 7, 8844 грн.) -сума основного боргу та 8035 грн.(5320 грн. +2715 грн. (344, 40 дол. х 7, 8844 грн.) -нараховані відсотки.
Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки сума сплаченого позивачкою судового збору у розмірі 363, 01 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 250, 00 грн., а також суму недоплаченого судового збору у розмірі 4, 30 грн. в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 1046 ЦК України, ст. ст. 10-11, 57-58, 60, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики від 07.06.2006 року в розмірі 36733 грн., а також витрати по оплаті судового збору у сумі 363, 01 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250, 00 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 4, 30 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено позивачем на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.