Справа № 2-4098/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
20 серпня 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді - Калініченко О.Б.
при секретарі - Кучерявець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом’янської районної у м. Києві ради, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» про припинення права власності на нерухоме майно, перерахунок часток будинку та визнання права власності на будинок, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 08.12.1989 року належить 1/2 будинку АДРЕСА_1.
Співвласником 1/2 цього будинку є ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла. Після її смерті належна їй частина будинку, за якою ніхто не доглядав, занедбана і знаходиться в аварійному стані. Дах повністю обвалився, стіни частково зруйновані. У будинку розвелися щури, які проникають в частину будинку позивачки, прибудинкова територія поросла бур’янами, завалена сміттям.
Аварійний стан будинку може потягнути за собою руйнування частини будинку позивачки, яка нею реконструйована. Намагання позивачки віднайти спадкоємців померлої ОСОБА_2 виявилися марними.
Тому просила припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 будинку, привести належну їй частину будинку до однієї цілої, визнати за нею право власності на цілий будинок, зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 будинку за ОСОБА_2 та зареєструвати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1.
В судове засідання позивачка та її представник не з’явилися, надавши суду заяву з проханням слухати справу у їх відсутність та задовольнити вимоги в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів в разі неявки відповідачів не заперечували.
Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання.
Згідно ст. 224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, дослідивши письмову заяву позивачки, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка є власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08.17.1989 року.
Згідно з повідомленням Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» право власності на іншу 1/2 частину цього будинку зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення народного суду Жовтневого району м. Києва від 08.04.1975 року про визнання за нею право власності.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла. Спадкоємців до її майна не виявлено.
Як вбачається із спадкової справи № 1577, спадщину згідно поданих заяв прийняли її син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно з довідками адресного бюро обидва зареєстрованими по м. Києву і Київській області не значаться.
Упродовж 20 років за 1/2 частиною цього будинку, право власності на яку до теперішнього часу значиться зареєстрованим за ОСОБА_2, ніхто не доглядав, будь-яких заходів по її відновленню не приймав, на протязі тривалого часу вона не ремонтувалась та не утримувалась, є повністю занедбаною і знаходиться в аварійному стані, фактично з часом повністю розрушилася.
Згідно довідки Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» від 08.04.2009 року середньозважений відсоток зносу будинку становить 63 %, а окремі конструкції від 65 % до 80 %.
Згідно даних технічного паспорту станом на 30.01.2009 року частина будівлі 65 % літ. «А», квартира № 2, знаходиться в занедбаному стані, за призначенням не використовується.
Відповідно до ст. 346 Цивільного Кодексу України підставою для припинення права власності є знищення майна.
Відповідно до ст. 349 Цивільного Кодексу України у разі знищення майна, право на яке підлягає державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника запису до державного реєстру.
Згідно з пп. 3, 10 п.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 715 від 07.02.2002 року, у разі відмови власника від права власності на нерухоме майно в розділ реєстру прав власності вноситься відповідний запис про відмову на підставі заяви власника майна, поданої особисто, та ставиться підпис, який завірено нотаріусом.
Оскільки ж ОСОБА_2 померла, а її спадкоємців не виявлено та, виходячи з того, що спадкове майно не існує в матеріальній формі, хоча право власності на нього значиться зареєстрованим, вони навіть втратили право спадкування на частку в зазначеному будинку в зв’язку з знищенням майна, то подання заяви власником до реєстру прав власності на нерухоме майно про припинення права власності на знищену 1/2 частину будинку не видається можливим.
Відповідно до ст. 551 Цивільного Кодексу України (1963 року) 1/2 будинку після смерті ОСОБА_2 не успадкувала також і держава.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2007 року державна реєстрація речових прав та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових права на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Позивачка сплачує всі необхідні платежі, користується земельною ділянкою, однак позбавлена можливості здійснювати своє право власності на належну їй частину домоволодіння через формальну реєстрацію співвласника частини домоволодіння, що не існує в натурі, а частина будинку, власником якої є позивачка, - на сьогодні є цілісний будинок, що є єдиною спорудою, яка знаходиться на зазначеній вище земельній ділянці.
Таким чином, належна позивачці на праві власності 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 107, 3 кв. м, в т.ч. 77, 2 кв. м - жилої, фактично є цілим окремим домоволодінням, на яке позивачка, сплачуючи всі необхідні платежі, позбавлена можливості здійснювати своє право власності через формальну реєстрацію ОСОБА_2 як співвласника частини домоволодіння, що не відповідає дійсності, оскільки встановлені обставини справи беззаперечно свідчать, що протягом тривалого часу її 1/2 частина не існує в матеріальній формі, і, виходячи з цього, не може використовуватися і не використовується за цільовим призначенням, функції по здійсненню права власності на цю частину домоволодіння ніким не виконуються.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивачки та необхідності їх задоволення та вважає можливим припинення права власності і скасування його реєстрації за ОСОБА_2 як власника 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення суду, приведення 1/2 будинку, належної позивачці, до однієї цілої та визнання за позивачкою права власності на будинок в цілому.
Керуючись ст. ст. 328, 346, 349 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10-11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Припинити право власності і скасувати його реєстрацію за ОСОБА_2 на 1/2 будинку АДРЕСА_1.
Визнати 1/2 будинку АДРЕСА_1, загальна площа якої 107, 3 кв. м, жила площа 77, 2 кв. м, яка знаходиться на земельній ділянці площею 431 кв. м, цілим будинком.
Визнати право власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 в цілому.
Зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено позивачем на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.