ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2011 р. Справа № 2а/0470/1303/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горбалінського В.В.
при секретаріКошлі А.О.
за участю:
представника позивача
представника відповідача -1
представника відповідача -2 Кандрашина К.В.
Солдатова О.М.
Плескуна В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Тоджима»до відповідача 1 –відділу державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції, відповідача 2 –товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»про визнання протиправними дій посадової особи та скасування постанови від 07.10.2009 року ВП № 456 про відкриття виконавчого провадження, постанови серія АЕ № 443340 від 02.11.2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та акту серія АА № 000556 від 20.04.2010 року про вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувану, а також повернення вилученого майна, -
ВСТАНОВИВ:
18 січня 2011 року з Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом приватного підприємства «Тоджима»до головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції Солдатова Олега Миколайовича, товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.
Того ж дня, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 07.10.2009 року головний державний виконавець Солдатов О.М. на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження та виконавчого напису № 2842 від 18.09.2009 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про повернення від приватного підприємства «Тоджима»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»майна, яким є транспортний засіб Audi A8, реєстраційний номер АА 3907 АВ, відкрив виконавче провадження ВП № 456. Крім того, 02.11.2009 року державним виконавцем винесено постанову серії АЕ № 443440 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та 20.04.2010 року у ПП «Тоджима»вилучено зазначений автомобіль, про що складено Акт про вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу, серія АА № 099556.
На думку позивача, постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2009 року та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.11.2009 року винесені з порушенням приписів ст. ст. 20, 24, 26, 27, 30 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ПП «Тоджима»знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Чичерина, 74 та документів виконавчого провадження не отримувала.
Вилучення транспортного засобу Audi A8, реєстраційний номер АА 3907 АВ, також здійснено протиправно, оскільки на момент його вилучення у ПП «Тоджима»була відсутня заборгованість перед ТОВ «Перша лізингова компанія»за лізинговою угодою, за якою вчинено виконавчий напис.
В судовому засіданні представником позивача, з урахуванням вимог ст. 181 КАС України, було заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача - головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції Солдатова Олега Миколайовича на належного - відділ державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
На підставі ст. 52 КАС України судом в судовому засіданні здійснено заміну первинного відповідача 1 - головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції Солдатова Олега Миколайовича на належного відповідача - відділ державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що всі дії державного виконавця під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 2842 від 18.09.2009 року вчинені з урахуванням вимог діючого законодавства. Надав суду завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 456.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні також проти позову заперечував з підстав законності дій державного виконавця та надав до суду заяву про застосування строків позовної давності.
Суд, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив.
16.08.2004 року ТОВ «Перша лізингова компанія»та ПП «Тоджима»уклали лізингову угоду № RF0327/4, предметом якої є відносини з лізингу транспортного засобу Audi А8 Lim. 3.0 Multitronic.
18.09.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. вчинено виконавчий напис № 2842 про повернення від приватного підприємства «Тоджима»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»майна, яким є транспортний засіб: автомобіль марки Audi A8, рік випуску 2004, колір чорний, реєстраційний номер АА 3907 АВ, загальною вартістю 466 722 грн. 41 коп., що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за лізинговою угодою № RF0327/4.
05.10.2009 року до відділу державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції представником ТОВ «Перша лізингова компанія»разом з виконавчим написом № 2842 від 18.09.2009 року надано заяву про відкриття виконавчого провадження. В зазначеній заяві зазначено, що майно знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Башмачка, вул. Кірова, 13.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення.
Оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»зазначено місцезнаходження майна боржника за адресою в с. Башмачка Солонянського району та право вибору місця виконання належить йому, підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження не існувало та державним виконавцем відкрито виконавче провадження з урахуванням вимог ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Статтями 27 та 30 вказаного Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією та державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження 07.10.2009 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та того ж дня її направлено супровідним листом за вихідним номером 6139/В2 на адресу стягувача –ТОВ «Перша лізингова компанія»та боржника –ПП «Тоджима»за адресами: Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Башмачка, вул. Кірова, 13 та м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, що підтверджується матеріалами справи.
22.10.2009 року держаним виконавцем здійснено вихід за адресою Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Башмачка, вул. Кірова, 13 та встановлено, що за зазначеною адресою ПП «Тоджима»не знаходиться та його майно не виявлено.
Таким чином, твердження позивача про порушення відділом державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції статтей 24, 27, 30 Закону України «Про виконавче провадження»не знайшло свого підтвердження.
Крім того, факт обізнаності позивача про відкрите виконавче провадження щодо автомобіля Audi A8, реєстраційний номер АА 3907 АВ, підтверджується листами генерального директора ПП «Тоджима»Тимошенко К.А. на ім’я генерального директора ALD Automotive п. Філіпа Валіньї від 13.11.2009 року № 01-02/74, від 11.12.2009 року № 01-02/81, від 17.12.2009 року № 01-02/82, від 15.01.2010 року № 01-02/02, в яких викладена вимога про термінове закриття виконавчого провадження саме щодо вилученого автомобіля Audi A8.
Оскільки вилучення зазначеного у виконавчому документі майна здійснено державним виконавцем лише 20.04.2010 року, тобто більше ніж через шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, та передано його стягувачу, про що складено Акт про вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу серії АА № 099556, твердження позивача про неможливість виконати напис нотаріуса в добровільному порядку є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження»арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;
- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Частиною 6 зазначеної статті встановлено, що арешт застосовується:
1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Тобто на законодавчому рівні чітко зазначено яким процесуальним документом накладається арешт на майно боржника та з якою метою.
Оскільки арешт на автомобіль Audi A8, реєстраційний номер АА 3907 АВ, накладений шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.11.2009 року та, відповідно до мотивувальної частини, для недопущення можливості відчуження боржником майна, тобто для забезпечення його збереження, суд вважає дії державного виконавця щодо винесення зазначеної постанови правомірними.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 5 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно ст. 7 цього Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:
- закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону;
- повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону;
- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону.
Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Відповідно до спеціальної норми, а саме –статті 60 Закону України «Про виконавче провадження»у разі присудження стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачеві, про що складає акт передачі. У разі знищення речі, що мала бути передана стягувачеві в натурі, державний виконавець складає акт про неможливість виконання, який є підставою для закриття виконавчого провадження.
Аналіз наведених вище норм свідчить, що державний виконавець зобов’язаний спрямовувати свою діяльність суворо в порядку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження», вчиняти виконавчі дії неупереджено, своєчасно, повно, здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, та здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження. У даному випадку - до передачі майна стягувачу або складення акту про його знищення.
Положення статтей 37, 40, 40-1 Закону України «Про виконавче провадження»не містять як підставу для завершення виконавчого провадження, в наслідок чого передача майна не повинна була здійснюватися, наявність чи відсутність заборгованості у договірних правовідносинах, за порушення яких винесено виконавчий документ. Таким чином, суд вважає вимоги позивача скасувати акт серії АА № 099556 від 20.04.2010 року про вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо зобов’язання ТОВ «Перша лізингова компанія»повернути автомобіль марки Audi A8, реєстраційний номер АА 3907 АВ, ПП «Тоджима»суд зазначає, що відповідно до ч 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:
- скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
- зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
- зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
- стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
- виконання зупиненої чи невчиненої дії;
- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
- примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»не є суб’єктом владних повноважень, позовні вимоги ПП «Тоджима»про повернення майна є такими, що ґрунтуються не на законі, а тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене вище, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 181, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Тоджима» до відповідача 1 – відділу державної виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції, відповідача 2 – товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» про визнання протиправними дій посадової особи та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2009 року ВП № 456, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.11.2009 року АЕ № 443340 та акту вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувану від 20.04.2010 року АА № 000556- відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена в повному обсязі 15.02.2011 року.
Суддя
В.В. Горбалінський