Справа № 6-10/11

УХВАЛА

Іменем України

          11 лютого 2011 року                     Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим

у складі:

          головуючого судді                               - Литвиненко В.П.

          при секретарі                               - Гірській Н.М.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красноперекопськ АР Крим справу за поданням ВДВС Красноперекопського МРУЮ АР Крим про обмеження в праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

          Старший державний виконавець ВДВС Красноперекопського МРУЮ АР Крим  звернувся до суду з поданням про обмеження в праві виїзду за кордон України громадянина ОСОБА_1, посилаючись на те, що на виконанні знаходиться наказ № 5002-21\4078-2010 від 08.10.2010 р., виданий Господарськимсудом АР Крим, про стягнення з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сум у розмірі 10922,02 грн. та 6126,27 грн..

          Виконавче провадження відкрито в ВДВС Красноперекопський МРУЮ АР Крим 01.12.2010 року.  

         Судові рішення боржником не виконані.

         27.12.2010 року до ВДВС Красноперекопського МРУЮ АР Крим надійшла заява ОСОБА_2 з клопотанням звернення до суду з поданням про обмеження в праві виїзду за межі України боржнику - ОСОБА_1.

       У відповідності до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»наявність у особи невиконаних зобов’язань за судовим рішенням, являються підставою для обмеження її в праві виїзду за межі України.

        З метою подальшого виконання рішення суду старший державний виконавець ВДВС Красноперекопського МРУЮ АР Крим  просить суд винести ухвалу про обмеження в праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1.

       Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всі процесуальні питання, пов’язанні з виконанням судових рішень, розглядаються в порядку, визначеному Розділом VI ЦПК України.

       У вказаному розділі не передбачено права суду, та не визначено порядку розгляду місцевим загальним судом, в процесі виконання судових рішень, питань щодо обмеження боржника у праві виїзду за кордон.     

          Відповідно до п.п.2, 5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта та громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку коли діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання —до виконання зобов’язань, або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, —до виконання зобов’язань.     

Відповідно до ст.8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»відмова в оформленні паспорта чи продовженні терміну його дії або тимчасове затримання паспорта чи його вилучення можуть бути оскаржені громадянином до суду за місцем його проживання. У разі відмови громадянину України у виїзді за кордон з підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 6-8 частини першої статті 6 цього Закону, він може оскаржити цю дію у судовому порядку за місцем свого проживання. Відмова у виїзді з України з підстав, передбачених пунктами 3-5 і 9 частини першої статті 6 цього Закону, оскарженню не підлягає.   

           Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.  

             Тобто вказаними нормами передбачено випадки, за яких громадянин може бути обмежений у праві виїзду за кордон, а також передбачено можливість оскарження до суду дії пов’язаної із відмовою у дачі дозволу на виїзд за кордон, однак не передбачено, що заборону на виїзд громадянина за кордон може застосовувати суд.     

            Враховуючи те, що нормативно – правовими актами, що регуюють питання виїзду громадян України за кордон, а також цивільно процесуальним кодексом України не передбачено право суду в ході виконання судових рішень обмежувати право громадян на виїзд за кордон, суд приходить до висновку,  що у задоволенні вказаного подання необхідно відмовити.

          Керуючись  ч.2 ст.19, 33 Конституції України, ст.ст. 6,8  Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», ст.ст. 208-210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

          У задоволенні заяви ВДВС Красноперекопського МРУЮ АР Крим про обмеження в праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до  Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання  ухвали.

Суддя