2002/2-а-4/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2011 року Барвінківський районний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Черних Є.А.
секретаря- Мірошніченко Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС УМВС У в Рівненській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та скасування постанови про притягнення його до адміністративної в відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн..
Начало формы
В обґрунтування позову позивач зазначив, що постанова про адміністративне правопорушення серії ВК № 179352 від 07.12.2010 року, складена інспектором ДПС Рівненської роти ДПС УМВС У в Рівненській області про адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню через наступне: у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні докази належності вимірювальної швидкості саме автомобілю, яким керував позивач.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, до суду не з’явився, подав заяву про слухання справи у його відсутність, просив позов задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, в судове засідання не з’явився.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи викладене, суд вважає про можливий розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши надані суду письмові матеріали, приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 07.12.2010 року на автодорозі «Київ –Чоп» керував автомобілем «BMW» із швидкістю 88 км/год, перевищив встановлені обмеження швидкості в населеному пункті на 28 км/год..
Правопорушення було зафіксовано за допомогою технічного пристрою "Беркут" № 1000760.
Постановою інспектора про адміністративне правопорушення серії ВК1№064739 від 07.12.2010 року відносно позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. .
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Відповідно до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються. Працівники ДПС, яким спеціальні технічні засоби видані для використання, несуть персональну відповідальність за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної перевірки або мають свідоцтво про таку перевірку, термін дії якого минув.
Однак, в постанові не вказано, хто саме зі співробітників ДПС робив вимірювання швидкості за допомогою приладу "Беркут", чи має вказана особа відповідний допуск до даного приладу, чи пройшов даний прилад метрологічні перевірки, чи має він взагалі свідоцтво про таку перевірку, чи не минув його термін дії. Все вищевикладене робить неможливим встановлення правильності роботи з приладом даним приладом та достовірність вимірюваних даних.
Відповідно до ст. ст. 10 - 15 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання. Таких документів також надано не було.
Таким чином, відповідачем не надано жодного доказу скоєння правопорушення позивачем.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 71, 158, 159, 160, 161, 162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14-1,258,280,287,288,289,293 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Позов –задовольнити.
Постанову серії ВК № 179352 від 7 грудня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення винесеної відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС Рівненської роти ДПС УМВС У в Рівненській області визнати протиправною та скасувати.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Є.А. Черних.