Справа  № 2-а-42/11

Категорія 70

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      08.02.2011суддя Троїцького районного суду Луганської області Ляшенко М.А., розглянувши в порядку письмового провадження матеріли адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що має правовий статус "Дитини війни", відповідачем позивачу не виплачувалося підвищення до пенсії передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".   

Позивач просить суд зобов'язати відповідача виплатити  щомісячне підвищення до пенсії в розмірі  30%  мінімальної пенсії за віком,  за  період, як випливає із заявлених вимог, з 24.07. 2010 року по 24.01. 2011 рік.   

Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, згідно поданої позовної заяви просить розглянути дану справу без його участі.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, надав суду письмові заперечення проти позову з проханням справу розглянути без участі його представника. У своїх запереченнях проти позову посилається на те, що його дії є правомірними, оскільки вони здійснені на підставі Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008р.

Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно реєстраційного номеру позов надійшов до суду 28.01.2011р.

Згідно з посвідченням № НОМЕР_1, позивач має статус "дитини війни".

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухилення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

Згідно рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007р. №6-рп/2007 по справі №1-29/2007, визнані неконституційними  положення  статі 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007р.", якими зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008року положення пункту 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України  на 2008рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007року, щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.   

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у позивача тільки з 09 липня 2007р. та  відповідно з 22.05.2008р. виникло право звернення до суду  за перерахуванням та виплатою доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.   

Згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.   

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.   

Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним Судом України рішення від 09 липня 2007р. №6-рп/2007 та від 22 травня 2008року № 10-рп/2008р.   

При прийняти нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Також, згідно ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.   

Проте, абзацом першим пункту 8 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: зокрема, з 1 жовтня 2008 року - 49гр.80коп. У такому розмірі відповідач здійснював виплату підвищення до пенсії дітям війни протягом 2009 року, не зважаючи на те, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.   

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії дитині війни застосуванню підлягають ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", а не Постанова КМУ № 530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Статтею 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році  встановлювати розміри  соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає  встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про  соціальний захист дітей»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Суд вважає, що  розрахунок заявлених сум необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено. Відповідно до ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у  розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Законом України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік»установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.   

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами  суд вважає, що відповідач  протягом 2009 року та і в 2010 році повинен був нараховувати та провадити виплату  щомісячної соціальної допомоги позивачу згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача.

Відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк шість місяців, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з позовом про захист своїх прав саме 28.01.2011 року,  враховуючи час звернення позивача до Троїцького районного суду Луганської області, який діє як адміністративний суд за захистом свого порушеного права, суд вважає, що на увагу заслуговують доводи позивача про те, що відповідач зобов'язаний був сплачувати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 28. 07. 2010 року по 24.01.2011 року, не виходячи за межі позовних вимог.

Суд приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну діяльність, що призвело до порушення прав позивача. Тому суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з зобов’язанням відповідача провести перерахування та виплату належних сум  позивачу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Враховуючи, що позивачу сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то відповідач повинен провести позивачу перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням здійснених виплат за заявлений позивачем період.   

Суд не приймає  до уваги вимоги позивача стосовно стягнення  конкретних сум згідно наданих розрахунків, оскільки вирішує питання лише про спонукання відповідача до  здійснення перерахунку та виплати належних сум згідно Закону №2195-IV.

Позивачем заявлена вимога про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. Формулювання позовної вимоги є некоректним з огляду на те, що у даному випадку стягненню підлягає недоплачена сума підвищення до пенсії як дитині війни.

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” Пенсійний фонд України звільнений від сплати судового збору.

 На підставі ст. ст.1, 3, 43, 48, 17,53, 55, ч. 1 ст. 85, п. 19 ч.1 ст. 92, 64 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України 22 травня 2008 року, керуючись ст.ст. 11, 69-71, 122, 160, 162, п.1,  КАС України, суд – 

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Троїцькому районі Луганської області щодо  не підвищення ОСОБА_2 до пенсії за віком, як дитині війни з 28.07. 2010 року по 24.01. 2011 рік.   

 Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Троїцькому районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 28.07.2010 року по 24.01. 2011 рік з урахуванням здійснених виплат.   

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржене протягом 10 днів з дня її проголошення, а особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення  ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Троїцький районний суд Луганської області.

Суддя

Суддя           
М. А. Ляшенко