Справа №  2-а-866/11

П О С Т А Н О В  А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 року                                                                                     Цюрупинський районний суд

                                                                                                    Херсонської областi

в складi: головуючого суддi                                                                      Лебедя І.П.

при секретарi                                                                                                    Орловій О.С.

за участю  представника відповідача                                                             Кабалюка О.Г.

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в м. Цюрупинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі про поновлення строку звернення до суду та стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни,-

                                                                                     в с т а н о в и в :

          ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі про поновлення строку звернення до суду та стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни. В заяві зазначено, що позивач має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004р. має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії. Але ця норма Закону відповідачем не виконується належним чином - з 2008 року відповідач лише частково виплачував позивачеві підвищення до пенсії, про що позивачеві фактично стало відомо після звернення до відповідача - 20.11.2010 року. До компетенції УПФ відноситься призначення, нарахування та виплата пенсії, працівники управління мають слідкувати за змінами у законодавства і вчасно та правильно їх застосовувати відповідно до Конституції України, однак інспектори в управлінні Пенсійного фонду на виконання своїх службових обов’язків не провели належне нарахування підвищення до пенсії та їх виплату. Тому позивач вважає, що строки звернення до суду ним пропущені з поважних причин і просить їх поновити. Також позивач просить  зобов’язати відповідача здійснити перерахунок отримуваної ним пенсії з урахуванням 30% підвищення до пенсії як дитині війни щомісячно, починаючи з  22.05.2008 року і в подальшому.

          У судове засідання позивач не з'явився, у позовній заяві ним заявлено про розгляд справи за його відсутності.                     У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та пояснив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не передбачено, яким саме органом, за рахунок яких коштів та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсій. Відповідно до положень статті 7 цього Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених даним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМ України. У 2007 році не було виділено коштів на підвищення пенсій дітям війни, тому ці виплати не здійснювалися. З 01.01.2008р. позивачеві виплачувалось підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»в редакції Закону від 28.12.2007р., яким були внесені зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані неконституційними. З травня 2008 року розмір підвищення пенсії був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Згідно п.8 цієї постанови дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 1 жовтня - 49,80 грн і до цього часу позивачеві виплачується підвищення до пенсії у встановленому цією постановою розмірі. Також просить у задоволені позову відмовити також у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних причин.

             Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі та отримує пенсію. До 2008 року підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачеві не нараховувалося і не виплачувалося. З 01.01.2008р. таке підвищення йому виплачується. При цьому розмір такої виплати складав: зокрема у квітні - червні 2008 року - 48,10 грн.. у липні - вересні 2008 року - 48,20 грн., а з жовтня 2008 року по даний час - 49,80 грн. щомісячно.

          Ці обставини підтверджуються копією пенсійного посвідчення позивача та письмовими запереченнями відповідача щодо отриманого розміру підвищення до пенсії.

          Задовольняючи позов частково суд виходить з наступного.

          Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-І/ від 18.11.04р. встановлено, ще дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що розрахунок підвищення до пенсії має проводитися відповідно до розміру мінімальної пенсії за віком, і не може бути змінений  постановою Кабінету Міністрів України.

          Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік було зупинено з урахуванням ст. 111 того ж Закону, якою обмежено коло суб'єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри.

          Конституційний Суд України своїм рішенням від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 у справі щодо відповідності положень статей 29, 36 частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 статті 71, статей 98,101, 1033,111 Закону України про «Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), зокрема, пункт 12 ст. 71 та ст.111 Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнав неконституційними.

          Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Таким чином, з 09.07.2007 р. вищезазначені норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»втратили чинність, а, отже, з цього часу діє положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.04р., але всупереч рішенню Конституційного Суду України підвищення до пенсії позивачеві за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідачем не нараховувалось і не виплачувалось.  

          Пунктом 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. були внесені зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни»і стаття 6 була викладена в новій редакції, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

          Таким чином, з 22.05.20087 р. вищезазначені норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»втратили чинність, а, отже, з цього часу діє положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.04р.

          За конституційними нормами, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 09.07.2010 р. № 6-рп/2007 та від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, і виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії підлягає застосуванню стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11 04р., але всупереч цьому підвищення до пенсії позивачеві за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року не нараховувалось та не виплачувалось, а за період з 22.05.08 р. по даний час відповідачем нараховувалось і виплачувалось не в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому законом, а в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме, з 22 травня 2008р. -48,10грн., з 1 липня 2008р.-48,20грн., з 1 жовтня 2008р. -49,80грн., чим істотно звужується обсяг встановлених Законом № 2195 прав.

          Заперечення відповідача та посилання на те, що у Державному бюджеті не були передбачені кошти на виплату підвищення до пенсії дітям війни у розмірах, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», є безпідставними.

          Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 19.01.2011р., при цьому він просить перерахувати підвищення до пенсії за період, який перевищує шестимісячний строк, встановленого законом для звернення до суду, Представник відповідача наполягає на відмові у задоволенні позову у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

          Посилання позивача на те, що він дізнався дізнався про порушення свого права після звернення до відповідача - 20.11.2010 року, і що ця обставина, і що ця обставина, на його думку є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, не дають підстав для визнання судом причини пропуску строку поважною.

          Таким чином, позов підлягає задоволенню в межах шестимісячного строку позовної давності, тобто з 19.07.2010 року.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 99, 112, 159-163 КАС України, ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»»в редакції від 18.11.2004р., суд

ПОСТАНОВИВ:

           Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

           Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі здійснити перерахунок належної ОСОБА_4 пенсії з її підвищенням в 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести необхідні виплати за рахунок Державного бюджету України, починаючи з 19.07.2010 року.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

                На постанову може бути подано відповідачем апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її проголошення, а позивачем - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Цюрупинський районний суд з одночасним надісланням  копії  апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                                                                                                                І.П. Лебідь