Справа № 2/2506/873/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2011 р. року                                     м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

Головуючого судді Лямзіної Н.Ю.  

секретаряХурси О.О.     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про  стягнення аліментів звільнення від сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

29.12.2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідачки, звільнення від сплати аліментів на ОСОБА_5, 26.03.1995 року, посилаючись на те, що його донька постійно проживає з ним, тому стягнення з нього аліментів проводитись не повинно. Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю батьків, може бути згодом зменшено за рішенням суду за позовом платника у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідачка позовні вимоги не визнали, зазначаючи, що  позов заявлено з метою уникнення стягнення аліментів та виплати заборгованості по аліментах, що утворилась за період з 20.04.2006 року по 15.01.2010 року.

В судовому засіданні встановлено, що з часу народження, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 15 січня 2010 року донька позивача і відповідачки – ОСОБА_5, проживала з відповідачкою, та знаходилася на її утриманні.

З матеріалів справи та з пояснень сторін по справі вбачається, що неповнолітня донька позивача та відповідачки стала заручницею  неприязних відносин своїх батьків

15 січня 2010 року після сварки з відповідачкою донька пішла жити до позивача.

Відповідача наполягала на тому, що на момент звернення до суду донька мешкала у позивача усього рік, за цей час вона добровільно виплачує їй кошти та купує речі, приходить до позивачки, невідомо коли вона повернеться і цей термін неможливо встановити, як постійне місце проживання.  

Відповідно  до  довідки  КП  «ЖЕК-2» від 14.02.2011 року, ОСОБА_5 зареєстрована разом з матір’ю за адресою АДРЕСА_1.

У судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_5 підтвердила, що  на день розгляду справи вона дійсно мешкає у відповідача, але такі короткострокові переїзди були і раніше, у листопаді після чергової сварки з дружиною позивача, яка її вигнала з дому, ОСОБА_5 приходила до відповідачки,  та після розмови з позивачем повернулася до нього.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження  того, що  ОСОБА_5 постійно мешкає у нього.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, відповідачем  не доведено обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тому у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України  України, суд, -

В И Р І Ш И В :

в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в розмір 51-00 грн. державного мита на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в розмір 120-00 грн. на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  розгляду  справи  Деснянським  райсудом  м. Чернігова.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:  Н.Ю. Лямзіна