Справа № 2-2766-1/09

 2009 p.

рішення

іменем України

21 вересня 2009 року Солом’янсбкий районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Мягкохода Ю. В.

при секретарі - Кузьо В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Трієст», треті особи на стороні відповідача: ВАТ «Сведбанк», ТОВ «КФБК», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності про визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва - квартиру,

встановив:

Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом з метою визнання за собою права власності на об’єкт незавершеного будівництва - недобудоване житлове приміщення -однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, повною вартістю 534222, 52 грн. та державної реєстрації цього права, оскільки вважає, що відповідачі порушили її майнові права на зазначений об’єкт нерухомості внаслідок несвоєчасного завершення його будівництва та введення в експлуатацію, що унеможливлює реєстрацію права власності на нього у загальному порядку.

У судове засідання з’явилась позивач, представник відповідача та представник третьої особи ТОВ «КФБК».

Інші сторони у судове засідання явку своїх представників не забезпечили, хоча про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Позивачка позов підтримала та просить його задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник відповідача проти позову заперечив та просить в ньому відмовити посилаючись на те, що право власності на новостворене майно виникає з моменту завершення його будівництва, введення в експлуатацію та державної реєстрації та оскільки жодна з зазначених обставин відсутня, вимоги про визнання права власності на таке нерухоме майно є безпідставними. Крім цього, зазначив, що не є належним відповідач, оскільки не може вчинити жодних дій по сприянню в реєстрації права власності позивача.

Представник третьої особи ТОВ «КФБК» проти позову заперечив та просить в ньому відмовити з тих же підстав, що і представник відповідача.

Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, вивчивши наявні в матеріалах справи письмові пояснення інших осіб у справі, всебічно та об’єктивно дослідивши зібрані докази та обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору № ОАК-038-0-262 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 06.10.2006 р. (а. с 7-11), укладеного між відповідачем, як Продавцем та позивачем, як Покупцем, останні домовились, що Продавець продає, а Покупець купує майнові права на квартиру за будівельною адресою: АДРЕСА_1 на 8 поверсі в секції «А», вартістю 534222, 52 грн. Строк введення в експлуатацію якого становить: другий квартал 2007 р.

Виходячи з умов зазначеного договору, суд вважає, що ТОВ «Трієст» у цій справі є належним відповідачем, оскільки договірні відносини у позивача саме з ТОВ «Трієст», який відповідно до п.п. 3.3. Договору взяв на себе зобов’язання своєчасно та у повному обсязі виконати свої зобов’язання за цим Договором; здійснювати нагляд за будівництвом об’єкту інвестування та введення його в експлуатацію; в строк до 10 робочих днів письмово повідомити покупця про необхідність укласти додаткову угоду до цього Договору в тому числі в разі подовження строку будівництва на 6 місяців.

Незважаючи на зазначене, відповідач своїх договірних зобов’язань належним чином не виконав, доказів про відсутність його вини у затримці закінчення будівництва об’єкта інвестування суду не надав, зокрема, не надав доказів про належне та своєчасне інвестування (фінансування) будівництва та здійснення заходів контролю обумовленого умовами Договору. Продовження терміну будівництва на 2009 р. з позивачем не погодив, самоусунувшись від договірних зобовязань

Згідно до Акту приймання-передачі майнових прав від 20.10.2006 р. (а. с 12), відповідач передав позивачеві майнові права на вищезазначену квартиру з огляду на повну оплату обумовленої вартості, що підтверджується довідкою відповідача (а. с. 13), меморіальними ордерами від 06.10.2006 p., від 20.10.2006 р. (а. с 14-15).

Відповідно до ч. 2 ст. 190 ЦК України, майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦК України, неспоживною є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи наріч (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

На підставі вищенаведеного та виходячи з того, що законодавець визначив, що право на річ (майно), тобто речове право (майнове право), уособлює собою право власності на неспоживчу річ (майно), позивачка одночасно з набуттям майнового права на об’єкт інвестувала - набула право власності на нього в силу умов вище встановлених Договорів та діючого законодавства.

З огляду на наведене, виходячи з обставин справи, суд не вбачає будь-яких правових підстав для відмови у визнанні права власності позивачки на об’єкт інвестування, яке вона вже набула.

Як зазначає позивачка, об’єкт інвестування - квартира, на сьогоднішній день не добудований, внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем, як інвестором та третьою особою ТОВ «КФБК», як забудовником, взятих на себе договірних зобов’язань, що є перешкодою для реєстрації нею права власності на нього, як нерухоме майно, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Поряд слід відзначити, що заперечення представника відповідача та представника третьої особи ТОВ «КФБК» проти позову, суд вважає неправомочними, оскільки вони заперечують проти позовних вимог, які не заявляються, а саме, проти визнання права власності на об’єкт нерухомого майно в той час коли позивачка просить визнати за нею право власності на об’єкт незавершеного будівництва вартість якого вона сплатила в повному обсязі, з метою захисту свого майнового права в умовах кризового стану будівництва, виходячи з того, що об ‘єкт інвестування мав бути добудований ще більше двох років тому.

Згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об’єкта незавершеного бхдівниитва. право власності на який реєструється органом, шо здійснює державну реєстраиію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, шо містять опис об’єкта незавершеного будівниитва.

Таким чином, позивачка має право здійснити державну реєстрацію свого права власності на об’єкт інвестування - недобудоване житлове приміщення, що складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 5 Розділу V Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об’єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

З огляду на вищенаведене, право власності позивачки на об’єкт незавершеного будівництва має зареєструвати третя особа в справі - КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності» та з огляду на те, що відповідно до надісланого листа остання не вважає за можливим це зробити, суд вбачає за необхідним зобов’язати третю особу вчинити дії по реєстрації права власності позивачки на частину об’єкта незавершеного будівництва, що складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_1 на підставі цього рішення суду, як правовстановлюючого документа, норм ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 217 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Трієст», треті особи на стороні відповідача: ВАТ «Сведбанк», ТОВ «КФБК», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності про визнання права власності на об’єкт незавершеного будівництва - квартиру - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об’єкт незавершеного будівництва - недобудовану однокімнатну квартиру АДРЕСА_1

Зобов’язати КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності» зареєструвати право власності ОСОБА_1 на об’єкт незавершеного будівництва - недобудовану однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.