УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-20187/11
Справа № 22ц-20187/2011 Головуючий в першій інстанції
Категорія № 26 ( ІІІ ) суддя Українець Ю.Й.
Суддя-доповідач Зубакова В.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
02 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.
суддів: Неклеси В.І., Остапенко В.О.
при секретарі: Іванюк О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам відшкодування втраченого заробітку, одноразової допомоги, компенсації втрати частини відшкодування шкоди у зв`язку з порушенням строків виплати та відшкодування моральної шкоди.
Особи, що беруть участь у розгляді справи:
представник відповідача Відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат” – Шаніна Ірина Володимирівна, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Відділення фонду), відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі - ВАТ «Кривбасзалізрудком») про перерахунок розміру сум страхових виплат відшкодування шкоди посилаючись на те, що для розрахунку розміру страхових виплат відшкодування шкоди, спричиненою втратою професійної працездатності, ВАТ «Кривбасзалізрудком» було взято середню заробітну плату за останні 12 місяців, які передували встановленню стійкої втрати працездатності, без врахування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів в цей період.
Уточнивши позовні вимоги позивачка просила стягнути з ВАТ «Кривбасзалізрудком» заборгованість із щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку за період з 23.11.1995 року по 01.04.2001 року у розмірі 2882,14 грн., заборгованість із одноразової допомоги 4957,46 грн., компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв`язку з порушенням строків виплати за період з 01 січня 1998 року по 01 квітня 2001 року станом на 01 грудня 2008 року у розмірі 4681,70 грн., у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., стягнути з Відділення Фонду заборгованість із щомісячних старахових виплат відшкодування втраченого заробітку за період з 01 квітня 2001 року до 01 грудня 2008 року у розмірі 13225,03 грн., компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв`язку з порушенням строків виплати за період з 01 квітня 2001 року по 01 грудня 2008 року у розмірі 6886,02 грн. та стягувати з 01 грудня 2008 року щомісячні страхові виплати відшкодування втраченого заробітку в сумі 342,61 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 вересня 2010 року позов задоволено частково, стягнуто з Відділення фонду на користь ОСОБА_2 одноразово заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 2 липня 2002 року по 01 грудня 2008 року в розмірі 12 227,97 грн., та щомісячно, починаючи з 01 грудня 2008 року по 342,61 грн. страхові виплати до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок або припинення. Стягнуто з Відділення фонду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Відділення фонду ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки Відділення фонду не є належним відповідачем по справі, судом не наведено підстави та не проведено розрахунки застосування чи незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів на ВАТ «Кривбасзалізрудком», не дана належна правова оцінка економічному обґрунтуванню застосування або незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів, а також не перевірено чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству, що призвело до неправильного вирішення судом спору.
Крім того, висновком судово-бухгалтерської експертизи Дніпропетропетровського відділення Харківського НДІ судових експертиз від 29.11.1999 року №510 встановлено, що фактичного підвищення заробітної плати на підприєстві з 01.01.1994 року не відбувалося, тому збільшення розміру сплачених сум відшкодування шкоди в цей період не проводилось.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ВАТ «Кривбасзалізрудком», який частково підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 27.05.1975 року по 26.12.2004 року ОСОБА_2 працювала на різних посадах ВО «Кривбасруда» (а.с. 13-20).
Під час виконання посадових обов`язків стволової підземної шахти «Родіна» ВО «Кривбасруда», правонаступником якого є ВАТ «Кривбасзалізрудком», з позивачкою стався нещасний випадок на виробництві, про що 27.08.1995 року складено акт № 95045 про нещасний випадок на виробництві (а.с. 21-22).
Висновком МСЕК від 23.11.1995 року ОСОБА_2 з 23.11.1995 року встановлено 30% професійної втрати працездатності та третю групу інвалідності (а.с. 23), які з 10.12.2001 року встановлено безстроково (а.с. 25).
Постановою Відділення Фонду від 25.03.2002 року № 10705 (а.с.40) позивачці призначено щомісячні страхові виплати в сумі 36,63 грн. з 01.04.2002 року, які вподальшому відкореговано з 01.03.2003 року на коефіцієнт 1,182, з 01.03.2004 року – 1,152 (а.с. 41,42).
Спір виник з приводу неправильного визначення ВАТ «Кривбасзалізрудком» середнього заробітку по професії позивача без застовування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів, що потягло неправильне нарахування та виплату регресних сум підприємством та страхових сум, які виплачує Відділення Фонду.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ВАТ «Кривбасзалізрудком» невірно проведено розрахунок відшкодування позивачеві шкоди, спричиненої у зв’язку з втратою профпрацездатності, виходячи з середньомісячного заробітку ОСОБА_2 за 12 повних календарних місяців, що передували стійкій втраті професійної працездатності, що потягло за собою невірне призначення Відділенням Фонду щомісячних страхових виплат.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Як вбачається з позовної заяви, підставою для звернення ОСОБА_2 з позовом до суду стало те, що при обчисленні розміру страхових виплат ВО «Кривбасруда» взято заробітну плату за період з 01.08.1994 року по 31.07.1995 року без застосування коефіціентів реального росту заробітної плати, що потягло в подальшому невірне нарахування і виплату щомісячних страхових сум, як з боку підприємства, так і з боку Відділення Фонду, яке здійснювало й здійснює їх перерахунок та виплату позивачці з моменту передачі її особової справи.
Відповідно до п. 4 постанови Кобінету Міністрів України №276 від 26 травня 1992 року «Про заходи виконання постанови Верховної ради України від 29 квітня 1992 року «Про підвищення соціальних гарантій для населення» при визначенні розміру відшкодування шкоди у випадках трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, які призначатимуться після 01 травня 1992 року, середньомісячний заробіток обчислюється за три чи дванадцять місяців, що передували каліцтву або встановленню втрати працездатності.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 23.11.1995 року позивачу було встановлено 30% втрати профпрацездатності починаючи з 23.11.1995 року (а.с. 23) в зв`язку з отриманою травмою внаслідок нещасного випадку 21.08.1995 року, а тому відповідачем ВАТ «Кривбасзалізрудком» правомірно взято для розрахунків середню заробітну плату ОСОБА_2 за період з 01.08.1994 року по 31.07.1995 року.
Відповідно до п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року в редакції (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 18.07.1994 року), яка діяла на момент виникнення даних правовідносин, перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводилось у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.
При зростанні тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві з метою збільшення їх частки в середньомісячній заробітній платі в межах встановленого фонду споживання, при якому змінювалась лише структура заробітної плати (одночасно зменшувалися інші складові заробітної плати без зміни її загального розміру), не передбачено підстав для проведення перерахування щомісячних страхових виплат на коефіцієнт росту посадових окладів і тарифних ставок, що витікає з положень нормативно-правових актів, діючих на час виникнення спірних правовідносин, якими визначено порядок нарахування та перерахунку сум відшкодування шкоди працівникові у зв’язку із ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.
Отже, госпрозрахункові підприємства, виходячи із своїх фінансових можливостей самостійно визначають зростання коефіцієнтів тарифних ставок (посадових окладів) та терміни їхнього запровадження відповідно до фінансових можливостей та граничного розміру коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів, вказаних в Постановах КМУ за погодженням із профспілковими органами підприємства, що відповідно відзначалося в Спільних Постановах адміністрації та профспілкових організацій, які встановлювали розмір підвищення тарифних ставок та посадових окладів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем – ВАТ «Кривбасзалізрудком», відповідно до наказів по підприємству, в межах своїх повноважень та, виходячи із своїх фінансових можливостей, визначив розмір коефіцієнтів зростання тарифних ставок і посадових окладів.
Так, згідно з Постановою КМУ від 20.10.1994 року № 449 тарифні ставки збільшені у 2 рази без збільшення заробітної плати працюючих, а в 1995 році тарифні ставки взагалі не збільшувались, що встановлено висновком судово-бухгалтерської експертизи №510 від 22.11.1999 року.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції перерахував розмір середньої заробітної плати позивачки та призначені їй підприємством суми відшкодування шкоди на коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів), не звернувши уваги на доводи представника відповідача ВАТ «Кривбасзалізрудком» про те, що після введення договірної заробітної плати ідеального підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві фактично не проводилось у зв”язку з тим, що при підвищенні тарифних ставок мінялася структура заробітної плати.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про правильність застосування ВАТ «Кривбасзалізрудком» розміру середньої заробітної плати позивачки ОСОБА_2 для розрахунку розміру страхових виплат та відсутність в зв`язку з цим підстав для перерахування розміру страхових виплат із розрахунку середньої заробітньої плати із застосуванням коефіцієнтів реального росту заробітної плати при перерахунку робітникам сум втраченого заробітку у зв’язку з ушкодженням здоров’я, починаючи з 23.11.1995 року до часу передачі особової справи до Відділення Фонду, та вважає, що підстав для перерахунку страхових виплат та встановлення нового розміру страхових виплат немає.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділення Фонду про стягнення з Відділення Фонду заборгованості із щомісячних старахових виплат відшкодування втраченого заробітку за період з 01 квітня 2001 року до 01 грудня 2008 року у розмірі 13 225,03 грн., та стягнення з 01 грудня 2008 року щомісячні страхові виплати відшкодування втраченого заробітку в сумі 342,61 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат задоволено частково та стягнуто з Відділення фонду на користь ОСОБА_2 одноразово заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 2 липня 2002 року по 01 грудня 2008 року в розмірі 12 227,97 грн., та щомісячно, починаючи з 01 грудня 2008 року по 342,61 грн. страхові виплати до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок або припинення, скасуванню на підставі п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області заборгованості із щомісячних старахових виплат відшкодування втраченого заробітку за період з 01 квітня 2001 року до 01 грудня 2008 року у розмірі 13 225,03 грн., та стягнення з 01 грудня 2008 року щомісячні страхові виплати відшкодування втраченого заробітку в сумі 342,61 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.
Крім того, відповідно до ст. 88, п.3 ч.3 ст. 81 ЦПК України з позивачки підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які відповідно до Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від № 825 від 05.08.2009 року, по справі про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, становлять 15,00 гривень.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 3,4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 вересня 2010 року в частині стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 одноразово заборгованость по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 02 липня 2002 року по 01 грудня 2008 року в розмірі 12,227,97 грн., та зобов`язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області виплачувати щомісячно, починаючи з 01 грудня 2008 року по 342,61 грн. страхові виплати до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок або припинення, та стягнення судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області заборгованость із щомісячних старахових виплат відшкодування втраченого заробітку за період з 01 квітня 2001 року до 01 грудня 2008 року у розмірі 13 225,03 грн., та стягнення з 01 грудня 2008 року щомісячні страхові виплати відшкодування втраченого заробітку в сумі 342,61 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 15,00 гривень на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: