Справа №33-33/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Толстой

Код категорії 140

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 січня 2011 року суддя Апеляційного суду Сумської області Забара І.  К. ,  розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Путивльського районного суду Сумської області від 16 грудня 2010 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований по АДРЕСА_1, фактично проживаючий по АДРЕСА_2,

на підставі ч.1 ст.130 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Путивльського районного суду Сумської області від 16 грудня 2010 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він 13.11.2010 року близько 9.00 год., на просп. Оболонському в м. Київ, керував автомобілем «Daewoo», д/н НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп’яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

На дану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення. При цьому обґрунтовує свої вимоги тим, що від проходження огляду не відмовлявся, а погодився пройти його пізніше, вказує, що в порушення Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 року №400/666 перед направленням на проходження медичного огляду, йому не було запропоновано пройти огляд за допомогою трубки «контроль тверезості». Крім того зазначає, що сам факт визнання у поясненнях до адміністративного протоколу вживання за тривалий час до складання протоколу алкогольних напоїв, не може бути доказом наявності стану сп’яніння під час керування транспортним засобом.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши доводи ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суддя районного суду вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зокрема, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в постанові судді, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АА1 № 323390 від 13.11.2010 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а також особистими поясненнями ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, де він вказав, що напередодні ввечері випив пляшку пива, до лікарні їхати відмовляється.

Посилання ОСОБА_1 на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення біло порушено вимоги Інструкції від 09.09.2009 року №400/666, є необґрунтованими, оскільки вказана Інструкція лише передбачає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду, і не містить чіткої вимоги щодо обов’язкової необхідності огляду водіїв на місці зупинки за відсутності спеціальних технічних засобів.

В той же час п.2.5 Правил дорожнього руху України містить чітку вимогу, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За відмову від проходження вказаного огляду, особа, яка керує транспортним засобом підлягає адміністративній відповідальності за ст.130 КУпАП.

Щодо інших доводів ОСОБА_1, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не впливають на кваліфікацію вчиненого ним адміністративного правопорушення.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладено суддею районного суду у межах, передбачених санкцією ч.1 ст.130 КУпАП та із застосуванням ст.36 КУпАП, з урахуванням особи порушника, ступеню його вини, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, та з додержанням вимог ст.33 КУпАП.

Враховуючи наведене, вважаю, що постанова суду є законною і обґрунтованою, тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Путивльського районного суду Сумської області від 16 грудня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіЗабара І. К.