Справа №22-ц-258/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Яковець

Код категорії 45 Суддя-доповідач - Семеній

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Семеній,  

суддів -  Шевченка , Маслова  

при секретарі - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення  Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Зазначає, що висновки експертизи суперечать даним обмінної картки пологового будинку та достовірно встановленому факту його відсутності з січня 2008 року по 07.07.2008 року, тобто в період запліднення. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив його клопотання про проведення повторної експертизи.

Розглянувши справу у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату судового засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не надав суду  доказів про те, що він не є батьком дитини народженої відповідачкою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 січня 2009 року сторони зареєстрували шлюб (а.с. 5). Під час цього шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_3. В актовому записі про його народження №07 від 17 квітня 2009 року внесено запис про батька та зазначено батьком позивача ОСОБА_1 (а.с. 6).

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30 вересня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно у твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн., починаючи з 02 вересня 2010 року і до його повноліття. Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд ухвалює рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Відповідно до абз. 3 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч цим вимогам позивач не надав належних та допустимих доказів, які б стверджували відсутність кровного споріднення між ним та дитиною. Не надав таких доказів і суду апеляційної інстанції.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про не доведеність відсутності кровного споріднення між ним та дитиною народженої відповідачкою,  а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.

Посилання апелянта на те, що він не є батьком дитини відповідачки, є необґрунтованими, оскільки з висновку судово-генетичної експертизи  №429 від 02 грудня 2010 року вбачається, що молекулярно-генетичним аналізом зразків крові встановлена вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4, яка складає величину не менше 99,999999%. Таким чином, біологічне батьківство позивача відносно сина відповідачки практично доведено (а.с. 29-32).

Доводи позивача про те, що суд безпідставно відхилив його клопотання  про призначення повторної судово-генетичної експертизи, є необґрунтованими.

Зазначена експертиза призначалася за його клопотанням та доручалася вказаній ним експертній установі, а саме: Київському міському бюро судово-медичної експертизи. Експерт, який проводив експертизу, має достатній стаж роботи та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що зроблений ним висновок є необґрунтованим, суперечливим або таким, що викликає сумніви у його правильності, позивачем не надано, а тому підстав для призначення повторної експертизи, передбачених ч.2 ст.150 ЦПК України, не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -