АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-48-2007 Головуючий у 1-й інстанції: Селіванова О.О.
Категорія: порушення Доповідач: Пустовар М.Л.
кримінальної справи
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого Карпія В.М.,
суддів Пісного І.М., Пустовара М.Л.,
за участю прокурора Кириленка Є.В.,
скаржника ОСОБА_1,
19 березня 2007 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2007 року, якою:
- відмовлено у скасуванні постанови про порушення кримінальної справи за ч.5 ст.27 - ч.1 ст.222, ч.5 ст.27 - ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України у відношенні ОСОБА_1.
16 червня 2004 року постановою старшого слідчого ОВС СУ УМВС України в Миколаївській області у відношенні експедитора Транспортної компанії ВАТ „Лот" ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ч.2 ст.27 - ч.2 ст.221 КК України за фактом пособництва у шахрайстві з фінансовими ресурсами за кредитним договором № 112 від 07.05.2001 р.
У той же день відносно нього ж порушено кримінальну справу за ч.2 ст.366 КК України за фактом службового підроблення за тим же договором.
У той же день відносно нього ж порушено кримінальну справу за фактом пособництва у шахрайстві з фінансовими ресурсами за кредитним договором № 164 від 13.07.2001 р.
У той же день відносно нього ж порушено кримінальну справу за фактом службового підроблення за тим же договором.
2
У той же день відносно нього ж порушено кримінальну справу за фактом пособництва у шахрайстві з фінансовими ресурсами за кредитним договором № 233 від 25.10.2001 р.
У той же день відносно нього ж порушено кримінальну справу за фактом службового підроблення за тим же договором.
26 лютого 2007 року ОСОБА_1звернувся із скаргою до районного суду, в якій просив скасувати зазначені постанови слідчого з мотивів їх незаконності та невідповідності висновкам дізнання та досудового слідства фактичним обставинам справи і винести постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд послався на те, що на час порушення кримінальної справи досудове слідство мало достатні підстави та приводи для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вчинені ним шахрайство та службове підроблення.
Не погоджуючись з постановою судді, апелянт просить її скасувати, а також скасувати всі винесені у відношенні нього постанови досудового слідства про порушення кримінальної справи.
Посилається на невірну оцінку судом обставин справи та відсутність законних та достатніх поводів і підстав для притягнення його (ОСОБА_1) до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали скарги, матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, та матеріали кримінальної справи № 02420016, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є, зокрема, заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян.
Кримінальна справа, крім того, згідно з ч.2 зазначеної статті, може бути порушена тільки у випадках, коли є достатні данні, які вказують на наявність ознак злочину.
З вимогами ч. 1 ст.98 КПК України, слідчий при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи.
Як вбачається із змісту постанов про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1, її порушено за фактом пособництва у шахрайстві із фінансовими ресурсами та у службовому підробленні.
3
Приводами для порушення кримінальної справи були заява директора МФ АКІБ „УкрСіббанк" про шахрайські дії у відношенні банку за кредитними договорами з боку ЗАТ „Інако" та Транспортної компанії „Лот", договори кредитування та додаткових угод між АКІБ „УкрСіббанк" та ЗАТ „Інако", договори про зберігання майна, договори застави та зберігання майна між зазначеними банком, ЗАТ та компанією „Лот", довідки компанії „Лот" щодо кількості майна на збереженні як застави по кредитному фінансуванні, а підставами - відомості довідок Миколаївського морського порту про фактичну кількість вказаного майна, актів перевірки наявності залогового майна, а також інші матеріали (акти КРУ, висновки експертів, пояснення свідків, обвинувачених), що були встановлені під час досудового слідства по кримінальній справі, порушеної у 2002 році у відношенні посадових осіб ЗАТ „Інако" за фактом шахрайства з фінансовими ресурсами АКІБ „УкрСіббанк", тобто за тими ж епізодами, за якими порушено кримінальні справи у відношенні ОСОБА_1
Досудовим слідством ці приводи та підстави визнанні достатніми для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.
Таким чином, посилання слідчого на виявлення ознак злочину з боку експедитора ТК „Лот" ОСОБА_1 є обґрунтованим і відповідним вимогам ст.ст. 94,95,97,98 КПК України.
Таким же колегія суддів визнає і рішення районного суду щодо розгляду скарги на зазначені постанови слідчого.
Відповідно до того, оскаржувана апелянтом постанова суду є законною і тому такою, що не підлягає скасуванню.
Доводи апеляції про неправильну оцінку обставин справи, а саме, що ТК „Лот" та її експедитор (ОСОБА_1) не причетні до кредитних відносин між АКІБ „УкрСіббанк" та ЗАТ „Інако", є безпідставними та передчасними, оскільки предметом оскаржування на даний час, відповідно до ч.І3 ст.236-8 КПК України, є лише приводи та підстави для порушення кримінальної справи, а не встановлення доведеності інкримінованого обвинувачення.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2007 року, якою відмовлено у скасуванні постанови про порушення кримінальної справи за ч.5 ст.27 - ч.1 ст.222, ч.5 ст.27 - ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України у відношенні ОСОБА_1, - без зміни.