Справа № 2-466/11р.

                                                       РІШЕННЯ

                                                                     Іменем України

11 січня 2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

       головуючого       -       судді                Журавського В.В.

       при секретарі                                        Хутінаєвій О.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки, -

                                                                         встановив:

17.12.2010 року позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому посилається на те, що 13.06.2002 року між нею та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого вона продала відповідачу земельну ділянку, площею 0,08 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, а останній зобов язувався сплатити їй 5000 гривень.

Проте, з моменту підписання Договору і до 31.12.2008 року відповідачем їй було сплачено лише 2000 гривень. З 31.12.2008 року відповідач не здійснив жодної проплати.

На даний час відповідач також не оформив державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку.  

Тому позивачка просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.06.2002 року, укладеного між нею та відповідачем, оскільки останнім його було істотно порушено.

В судовому засіданні позивачка просила задовольнити позов, підтримавши письмовий текст позовної заяви.

Відповідач в суді позов визнав та не заперечив проти його задоволення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та надавши їм відповідну оцінку, прийшов до висновку про можливість, у відповідності до ст.ст.130, 174 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення, та вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що 13 червня 2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель розміром 0,08 га по АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотарального округу Київської області ОСОБА_3, за реєстровим № 2738.

Право позивача на цю земельну ділянку підтверджувалось державним актом на право приватної власності від 23.04.2002 року, що виданий Бориспільською міською радою на підставі рішення від 19.03.2002 року за № 148.

За домовленістю між позивачем та відповідачем дійсна вартість земельної ділянки, яку останній зобов'язувався сплатити становила 5000 гривень. На час підписання даного Договору відповідач заплатив позивачу суму авансу лише у розмірі 300 гривень. Залишок вартості він зобов'язувався сплатити до кінця 2002 року.

Слід зазначити, про домовленість сторін, що до проведення остаточного розрахунку відповідач зобов'язується не оформляти на себе право власності на землю та отримувати державний акт.

У визначений домовленістю строк відповідач з позивачем у повному обсязі не розрахувався, а лише передав частину коштів в сумі 700 гривень і просив знову відстрочити оплату.

Але у домовлений строк відповідач кошти так і не сплатив, наявність перед позивачем боргу не заперечує та мотивує своє прострочення сімейними обставинами та потребою в грошах через маленьких дітей, тощо.

Статтею 224 ЦК України (в ред.1963 року), що діяла на час укладення у 2002 році договору, встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Дані норми на даний час також передбачені ст.655 ЦК України (в ред.2004 року).

Згідно вимог ст.232 ЦК України (в ред.1963 року), якщо покупець на порушення договору відмовився прийняти куплену річ або заплатити за неї встановлену ціну, продавець вправі, зі своєї сторони, відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.692 ЦК України (в ред.2004 року), покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частиною 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець в силу вимог ч.4 ст.692 ЦК України має право за своїм вибором відмовитись від договору купівлі-продажу.

У 2008 році відповідач в порядку розрахунку за землю знову передав позивачу частину боргу в сумі 1000 гривень та пообіцяв остаточно розрахуватись до кінця року, тобто до 31.12.2008 року, що було підтверджено сторонами в суді. Загальна сума боргу за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13.06.2002 року, яка існувала на кінець 2008 року становила суму 3000 гривень.

Як до 31.12.2008 року, так і на даний час відповідач свого зобов'язання за вказаним договором купівлі-продажу не виконав та не сплатив позивачу встановлену за домовленістю між ними ціну.

Тобто відповідач, ухилившись від виконання свого зобов'язання, порушив умови договору.

В зв'язку з даними обставинами, позивач пропонувала відповідачу в добровільному порядку розірвати укладений між ними договір купівлі-продажу земельної ділянки. Однак, від цього відповідач також ухилився.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки, відповідачем порушено умови Договору купівлі-продажу від 13.06.2002 року, а саме не сплачено повну ціну земельної ділянки, яка відчужується за договором, у визначений законом та домовленістю строк, то можливо розірвати даний договір в судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.697 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару. Продавець має право вимагати від покупця повернення товару у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Відповідач фактично не розрахувався та значно прострочив термін оплати встановленої ціни земельної ділянки за договором купівлі-продажу.

Право власності на земельну ділянку до даного часу фактично не перейшло до відповідача, оскільки документом, якій посвідчує право на землю в силу вимог ст.126 ЗК України, є державний акт на право власності. Отже, у випадку повного виконання зобов'язання за договором, відповідач мав би право оформити набуте ним право власності на земельну ділянку та зареєструвати в установленому законом порядку.

Таким чином, наведені обставини підтверджують те, що на даний час за позивачем
збереглось право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування
житлового будинку та господарських будівель розміром 0,08 га по АДРЕСА_1.          

Тому, враховуючи все вищевикладене, необхідно розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений між позивачем та відповідачем 13.06.2002 року.

Судові витрати по справі, сплачені позивачем при подачі позову, необхідно стягнути з відповідача на її користь, відповідно до ст.88 ЦПК України, оскільки позов задоволено в повному обсязі.

З урахуванням наведеного, на підставі ст.126 ЗК України; ст.ст.224, 232 ЦК України (в ред.1963 року); ст.ст.651 ч.2, 655, 692, 697 ч.2 ЦК України (в ред.2004 року), ст.ст.10, 57, 60, 88, 130 ч.4, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                                                ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати Договір купівлі-продажу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель розміром 0,08 га по АДРЕСА_1, укладений 13.06.2002 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, за реєстровим № 2738.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 гривню 00 копійок судового збору та 120 гривень 00 копійок витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення, на протязі десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:                                                                                      підпис                                                                                                           

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду                                                            В.В. Журавський