Справа №  2-а-854/11

ПОСТАНОВА

іменем  України

04.02.2011 року                                                                                           смт.Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Капуша С.І.,

при секретарі Свистун А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ Бершадського району Вінницької області Повстянко Олександра Юрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

                                                           ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ Бершадського району Вінницької області Повстянко О.Ю. про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Предметом оскарження є постанова серія АВ № 272596 від 11.01.2010 року, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп., за вчинене ним адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що  водій перевозив пасажирів без ліцензійної картки.

Позивач оскаржує дану постанову з тих підстав, що діяв згідно ПДР України, не займався перевезенням пасажирів, а люди, які знаходились в його транспортному засобі – це його члени родини і просить суд скасувати згадану постанову в зв’язку з відсутністю в його діях ознак адміністративного правопорушення.

Позивач в судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить справу розглянути у його відсутність.

Відповідач, інспектор ДПС Повстянко О.Ю. – суб’єкт владних повноважень, будучи належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи в судове засідання не з’явився, заперечень які  спростували б доводи позивача – до суду не надіслав, за даних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. ст. 70, 86 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Натомість жодного доказу, який спростував би позицію позивача відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення щодо порушення ПДР України є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,  відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Дійсно в ст. 251 КУпАП визначено і інші види доказів в справах про адміністративні правопорушення, що пояснюється змістом особливої частини розділу ІІ КУпАП, яка не обмежується главою 10, а саме: адміністративними правопорушеннями на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку.

Докази, які б відповідали вимогам ст. 251 КУпАП та об’єктивно фіксували обставини вчинення правопорушення позивачем – відсутні.

За даних обставин, єдиний доказ вчинення адміністративного правопорушення позивачем є відповідний протокол, який базується на суб’єктивних ствердженнях, і не містить жодних посилань на докази вчинення позивачем правопорушення, а саме: пояснення пасажирів, свідків і т.д., в силу чого не може прийнятись судом за допустимий доказ вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 126 КУпАП та ставить під сумнів наявність в діях ОСОБА_1 ознак здійснення перевезення пасажирів, на що потрібні відповідні дозвільні документи, що вказує на недопустимість даного доказу.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги відсутність допустимих доказів вчинення правопорушення ОСОБА_1, що трактується судом на користь останнього та дає підстави вважати, що в діях чи бездіяльності ОСОБА_1 відсутні ознаки вчинення ним правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП, в результаті чого постанова серія АВ № 272596 від 11.01.2010 року підлягає скасуванню.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 158 - 163 КАС України, ст.ст. 247, 251, 268, 280, 293 КУпАП, суд, -

                                                                 ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Постанову серія АВ № 272596 від 11.01.2010 року, якою на ОСОБА_1  було накладено адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 425 грн. 00., за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП – скасувати, провадження в справі – закрити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя