Судове рішення 672/1246/21 від 16.01.2023

Особи

Учасники процесу:

потерпілий: Ковальська Ірина Сергіївна
обвинувачений: Ковальський Артур Вячеславович
засуджений: Ковальський Артур Вячеславович

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #135554904

Справа №672/1246/21

Провадження №1-кп/672/17/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку кримінальне провадження №12021243060001458 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 (до 01.01.2021 року – Городоцький район), офіційно непрацюючого, з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утирманні двоє малолітніх дітей, раніше судимого: 10.08.2006 року Полонським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; 06.12.2007 року Полонським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 15, ч. 3 ст. 185 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; 24.07.2009 року Полонським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 25.06.2014 року Полонським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 186. ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 21.11.2019 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

за ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 17 листопада 2021 року близько 07 год 30 хв., перебуваючи на подвір`ї господарства за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , під час суперечки із своєю дружиною ОСОБА_4 , яка виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та наслідків, бажаючи їх настання умисно зловив ОСОБА_4 за волосся та правою ногою наніс один удар ОСОБА_4 в ділянку правого стегна.

За вказаних вище обставин ОСОБА_5 умисно спричинив своїй дружині ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу заднє-зовнішньої поверхні правого стегна в верхній третині, яке по своєму характеру відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч.1 ст.125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному проступку не визнав, підтвердив факт сварки із дружиною, але категорично заперечив нанесення їй будь-яких тілесних ушкоджень. Вказав, що лише схопив дружину за плечі, оскільки вона розбила скло на автомобілі, не бажаючи щоб він того дня сідав за кермо.

Допитана в судовому засіданні потерпіла в своїх показаннях підтвердила обставини сварки, однак заперечила факт нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Вказує, що в неї дійсно був синець на нозі, який утворився за 4-7 діб до вказаної події, оскільки вона вдарилась об кут дитячого ліжечка, проходячи повз нього.

Вказує, що написала заяву про побиття щоб провчити чоловіка. Також поліцейські їй повідомили що така категорія справ закривається в суді.

Допитана у якості свідка ОСОБА_7 (матір потерпілої) у своїх показаннях підтвердила факт конфлікту, що мав місце 17.11.2021 року між її донькою та чоловіком останньої. Зі слів свідка почувши крик доньки, вони прийшла на їх подвір`я та побачила, як ОСОБА_5 тримає доньку за плечі. Вона сказала йому припинити вказані дії, після чого він відпустив ОСОБА_4 , однак та почала наносити удари якимось предметом (палицею чи сокирою) по автомобілю. Тоді ОСОБА_5 схопив її за коси і відтягнув від автомобіля.

Свідок повідомила, що вона не бачила як ОСОБА_5 наносив удар по нозі доньки. Однак, одразу після події, саме донька продемонструвала їй почервоніння на нозі і вказала, що це її щойно вдарив ногою чоловік в ході сварки. На уточнююче запитання головуючого, свідок чітко відповіла, що донька не могла обмовити свого чоловіка і вигадати такий факт, сказавши їй, як матері, неправду.

Допитаний задля роз`яснення свого висновку лікар судово-медичний експерт ОСОБА_8 у своїх показаннях повідомив, що потерпіла ОСОБА_4 прибувши для проведення експертизи 17.11.2021 року давала пояснення ситуації, що мала місце на передодні і чітко вказувала що саме її чоловік ОСОБА_4 наніс їй удар ногою. За давністю та механізмом утворення вказаний синець не міг виникнути, як вказує потерпіла в судовому засіданні, від удару об дитяче ліжко за 4-7 днів до вказаного конфлікту. Не характерні вказані ушкодженні і для падіння з висоти власного зросту.

Незважаючи на показання обвинуваченого та потерпілої, які заперечують факт удару в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненому кримінальному проступку підтверджується такими доказами: витягом з ЄДРДР, у якому відображені первинно встановлені обставини вчиненого кримінального проступку та протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 17.11.2021 року, з яких чітко вбачається, що за твердженнями ОСОБА_4 в ході суперечки її чоловік ОСОБА_5 тягав її за волосся, кинув на землю та наніс один удар правою ногою в її праве стегно (а.с.57, 66); висновком експерта №488 від 17.11.2021 року, яким фактично одразу після події проведено судово-медичну експертизу потерпілої, з якого вбачається, що виявлене у потерпілої тілесне ушкодження виникло не менш як від однієї дії тупого твердого предмету, яким могла бути обута нога сторонньої людини та їй подібний предмет, не являється характерним для виникнення при падінні із висоти власного зросту та ударі об тупий твердий предмет і по строку виникнення може відповідати встановленим у справі обставинам. По своєму характеру відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 75); висновком експерта №492 від 17.11.2021 року, яким проведено судово-медичну експертизу обвинуваченого та з описової частини якої підтверджується факт конфлікту, що мав місце 17.11.2021 року між подружжям ОСОБА_9 . Легкі тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_5 у вигляді рани на губі, зі слів останнього, були спричинені випадковим ударом ліктя руки його дружини (а.с. 129).

Суд вважає неправдивими показання обвинуваченого в тій частині, що він не наносив потерпілій жодних тілесних ушкоджень, оскільки вони суперечать решті доказам у справі та позиції самого обвинуваченого, який при спрямуванні справи до суду свою вину визнавав повністю. Як вказує ОСОБА_5 він визнав вину на прохання дізнавача з метою зазначення у обвинувальному акті відповідної пом`якшувальної обставини. Однак, суд критично ставиться до такої ніби то наївної позиції обвинуваченого, враховуючи його попередні судимості і обізнаність із наслідками, що мають місце при визнанні вини за вчинення кримінального правопорушення. Також, обвинувачений не зміг логічно пояснити, з якою ж метою він визнавав вину у діях, які, з його слів, він не вчиняв.

Критично суд ставиться і до показань потерпілої, вважаючи їх неправдивими. Її показання щодо спричинення тілесних ушкоджень ніби то від випадкового удару об дитяче ліжко за 4-7 днів до події повністю були спростовані роз`ясненями судового експерта ОСОБА_8 з цього приводу.

Потерпіла не змогла чітко пояснити з якою ж метою вона, за відсутності факту її побиття чоловіком, викликала поліцію та написала заяву про спричинення їй тілесних ушкоджень, давала відповідні послідовні показання на досудовому розслідуванні тощо… За даних обставин достатньо було повідомити про насильство в сім`ї і з такого приводу потерпіла, як сама визнає, в поліцію вже звератлась раніше.

На неодноразові запитання головуючого з приводу зміни показань потерпілої та із приводу встановлених розбіжностей в них із рештою доказів у справі, заперечені раніше поданих показань, потерпіла вказала не може пояснити свою позицію.

Як вказала в судовому засіданні потерпіла та обвинувачений, вони вважали, що вказана справа буде закрита в суді за примиренням. На думку суду, вказані особи на досудовому розслідуванні давали правдиві показання, а змінили їх в судовому засіданні оскільки не очікували що обвинувачений буде притягнутий до реальної відповідальності за вчинення вказаних дій та розраховували на закриття справи судом.

Суд приходить до висновку, що потерпіла, зрозумівши, що обвинуваченому, який перебуває на іспитовому строці за вчинення іншого злочину, загрожує реальне позбавлення волі, а він є єдиною особою в їх родині, яка має джерело доходу (працює неофіційно) та утримує їх спільних дітей, вирішила у спосіб зміни своїх показань запобігти його ув`язненню та збереженню у такий спосіб джерела доходу сім`ї.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення кримінальних правопорушень, як самими засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він притягуються до кримінальної відповідальності не вперше, неодноразово відбував реальне покарання у вигляді позбавлення волі, в період вчинення кримінального проступку перебував на іспитовому строці, що свідчить про очевидне небажання останнього змінюватись та робити належні висновки з приводу вчиненого. На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психоневропатолога обвинувачений не перебуває. По місцю фактичного проживання негативних характеристик не має. Має на утриманні двоє малолітніх дітей.

Також, при призначенні покарання судом враховується позиція потерпілої, яка жодних претензій до обвинуваченого не має та просить не призначати покарання у вигляді позбавлення волі.

За таких обставин по справі, враховуючи характеризуючі дані про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обтяжуючу обставину, позицію потерпілої, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді громадських робіт у межах, визначених санкцією статті.

Судові витрати та речові докази у справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченому ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді ста шістдесяти годин громадських робіт.

На підставі ст. 71, ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Хмельницького міськрайоннного суду Хмельницької області від 21.11.2019 року, остаточно визначити покарання у виді – чотирьох років десяти днів позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання обвинуваченого після набрання вироком суду законної сили.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Городоцький районний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, що не були присутні в судовому засіданні – копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя:

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 1-кп/672/88/21

Номер: 1-кп/672/88/21
Опис:
Тип справи: на кримінальне провадження
Номер справи: 672/1246/21
Суд: Городоцький районний суд Хмельницької області
Суддя: Шинкоренко С.В.
Результати справи:
Етап діла: Призначено склад суду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 29.11.2021
Дата етапу: 29.11.2021

Судове провадження 11-кп/4820/391/22

Номер: 11-кп/4820/391/22
Опис:
Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
Номер справи: 672/1246/21
Суд: Хмельницький апеляційний суд
Суддя: Шинкоренко С.В.
Результати справи:
Етап діла: Призначено склад суду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 15.03.2022
Дата етапу: 15.03.2022