набрало чинності "___"_________20____р.

Справа № 665/2051/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2022 р. Чаплинський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря Собчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чаплинка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Кузьменко Дмитро Анатолійович до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Чаплинської селищної ради Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Кузьменко Д.А. звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 2,01 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Чаплинської селищної ради Каховського району Херсонської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ХС № 042916, виданого 29 січня 2003 року.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із вищевказаної земельної ділянки. На теперішній час позивач виявив бажання оформити спадщину, але вирішити в нотаріальному порядку це питання не може, оскільки нотаріусом було винесено відмову у вчиненні нотаріальної дії, так як не надано оригінал правовстановлюючого документа.

Позивач в судове засідання не з`явився, його інтереси представляв адвокат Кузьменко Д.А., який подав заяву про розгляд справи без його участі, де зазначив, що позовні вимоги підтримує та просив їх задовольнити з підстав викладених в позові.

В судове засідання відповідач та третя особа не з`явилися, надали через канцелярію суду заяви про проведення розгляду справи за їх відсутності. Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 53.

Родинні відносини позивача з померлою підтверджуються свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .

Після укладення шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », копія свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 .

Після смерті матері залишилося спадкове майно - земельна ділянка, площею 2,01 га, що розташована на території Чаплинської селищної ради, яка належала померлій згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ХС № 042916, виданого 29 січня 2003 року.

На теперішній час позивач виявив бажання оформити спадщину, але вирішити в нотаріальному порядку це питання не може, оскільки нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, так як не надано оригінал правовстановлюючого документа.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, слід відмітити, що мати позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому, відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року, його положення застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, крім того, згідно з п. 5 прикінцевих та перехідних положень цього ж Кодексу, правила книги шостої (Спадкове право) ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання ним чинності.

Також згідно з ч. 1 ст. 5 цього ж Кодексу, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 померла до набрання чинності ЦК України від 16 січня 2003 року, необхідно керуватися положеннями ЦК України (в редакції 1963 року).

З наведеного вбачається, що на час відкриття спадщини був чинним ЦК України (в редакції 1963 року), нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини).

Нормами статті 524 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Разом з тим відповідно до статті 548 ЦК України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Також, відповідно до ч.1 ст. 6 ЦК України (в редакції 1963 року) встановлено перелік способів захисту цивільних прав шляхом: визнання цих прав; відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право; присудження до виконання обов`язку в натурі; компенсації моральної шкоди; припинення або зміни правовідношення; стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, неустойки (штрафу, пені), а також іншими засобами, передбаченими законом.

Тобто, за змістом ст.6 ЦК України (в редакції 1963 року) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України (в редакції 2004 року) незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України (в редакції 2004 року) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1297 ЦК України (в редакції 2004 року) передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року N 15-рп/2004 у справі N 1-33/2004.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування після смерті її матері.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 2,01 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Чаплинської селищної ради Каховського району Херсонської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ХС № 042916, виданого 29 січня 2003 року, яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков