№ 2-а-78/11

  П О С Т А Н О В А

   І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

03 лютого 2011 року               Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого судді -  Агєєвої Л.І., при секретарі –Юрчак Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання вчинити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги,

В С Т А Н О В И В:

09.12.2010р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва про поновлення їй строку звернення до суду, оскільки її конституційні права обмежуються на всіх рівнях –від вищого органу законодавчої влади до управління ПФУ в Заводському районі та про їх порушення вона дізналася після висвітлення цього питання у засобах масової інформації, а також просила зобов’язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату суми заборгованості щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з січня 2006р. по жовтень 2010р. з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивач не з’явилася, надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги уточнила і просила зобов’язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату суми заборгованості щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за 6 місяців, а саме з 09.06.2010р. по 09.12.2010р.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на відсутність законодавчого визначення мінімального розміру пенсії за віком для громадян, яким пенсію слід підвищувати відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відсутність законодавчо визначеного механізму нарахування та виплати цієї соціальної допомоги та пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого порушеного права, просив суд в задоволені позову відмовити повністю. Також при розгляді справи застосувати наслідки пропуску позивачами шестимісячного строку звернення до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва, отримує пенсію за віком та має правовий статус «дитини війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсія або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».               

У 2010 році дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.

За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений відповідно:  з 01 січня 2010 року –695 грн., з 01 квітня 2010 року –705 грн., з 1 липня –709 грн.;

Доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для відмови в задоволенні у повному обсязі вимог позивача, оскільки особливий статус «дітей війни»та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2195-IV).   

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.   

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ в Заводському  районі м. Миколаєва за місцем проживання позивача.   

     Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.      

     З цих підстав, суд вважає, що права позивача, як дитини війни, підлягають захисту з 09 червня 2010 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, на користь позивача підлягають поверненню з місцевого бюджету, а саме з управління Державного Казначейства у м. Миколаєві понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

     На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 121, 160, 162, 186 КАС України, суд – 

П О С Т А Н О В И В :

           Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по Закону України “Про соціальний захист дітей війни” - задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області перерахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 червня 2010 року по 09 грудня 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст.28 Закону України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Управління Державного казначейства у м. Миколаєві на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 3,40грн.

Постанова набирає чинності через 10 днів з моменту її проголошення.

            Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк та порядок, передбачений ст.186 КАС України.                 

      Суддя:                                                                                          Агєєва Л.І.