Справа № 2- 366/11

                                                                                                                      2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        14  лютого  2011 р. Красноармійський  міськрайонний суд Донецької області

у складі : головуючого судді Корнєєвої І.В.

               при секретарі Кузьменко В.В.

               у присутності позивача ОСОБА_1

                                        представника позивача ОСОБА_2,

                                        представника відповідача Пишної В.Г.

розглянувши у відкритому судовому  слуханні  в залі суду № 12  м. Красноармійська цивільну   справу за позовом  ОСОБА_1   до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»про відшкодування моральної шкоди,

                                                        ВСТАНОВИВ:

            25 січня   2011 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»про відшкодування моральної шкоди, зазначивши, що  з відповідачем по справі позивач  перебував у трудових відносинах  з 12.02.2007 р. по 16.12.2010 р., працюючи гірничим  робітником  очисного  вибою підземним  4 розряду . Під час виконання трудових обов’язків  28.03.2010 р. з позивачем  стався нещасний випадок на виробництві , про що  відповідачем був складений акт про нещасний випадок на виробництві  № 26 від 19.04.210 р. по формі Н-1. Рішенням МСЕК від 26.07.2010 р. позивачу була встановлена  3 група  інвалідності  та 50 % втрати працездатності строком до 26.07.2011 р., та заборонена тяжка фізична праця, підземні умови роботи, робота в поганих метеоумовах , в контакті з токсичним  речовинами , з рухомими механізмами та на висоті. Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області позивачу  були призначені страхові виплати –щомісячні страхові виплати та одноразова допомога. Позивач вважає, що у зв`язку з отриманням ним ушкодженням  здоров’я  позивачу була спричинена моральна шкода, оскільки йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, порушена його нормальна життєдіяльність, він змушений постійно й довготривало лікуватися, він постійно відчуває сильний біль, це порушує його звичайний уклад життя та спричиняє йому страждання. Спричинену моральну шкоду позивач оцінює у 70 000 грн., яку просить стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди .

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»Пишна В.Г. позовні вимоги не визнала, не заперечуючи  того, що  позивач  отримав ушкодження здоров’я при виконанні  трудових обов’язків, але позивач  відмовився від  працевлаштування  на підприємстві . Позивачем не надано доказів спричинення  відповідачем моральної шкоди .Позивачем також пропущено тримісячний строк для звернення до суду , передбачений ст.. 233 КЗпП України.Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

             Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області (далі Фонд) до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги просить розглянути на розсуд суду (а.с.46-48).

Вислухавши пояснення позивача ,представника  позивача , представника відповідача, з»ясувавши обставини  справи  та  дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1  з 12.02.2007 р. по 16.12.2010 р.  перебував у трудових відносинах з відповідачем Публічним акціонерним  товариством «Шахтоуправління «Покровське», працюючи   гірничим робітником 45 роз. з повним робочим днем у шахті  .Згідно наказу відповідача № 2925ок  від 18.12.2010 р. позивач був звільнений з роботи  з 16.12.2010 р.  за  ст.. 40 п.2 КЗпП України  за станом здоров’я  (а.с.29 ).

Відповідно до акту  про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом  , № 26 від 19.04.2010 р. та акту спеціального розслідування  групового нещасного випадку  від 19.04.2010 р.  з позивачем при виконанні трудових обов’язків  28 березня 2010 р. стався  нещасний випадок  и позивач отримав ушкодження здоров’я -  комбіновану травму:опік полум’ям вибуху 1-2 ст. обличчя, шиї , лівої руки S-5 % поверхні тіла.Забита рана голови , тип легкої тяжкості , отруєння СО та продуктами горіння , баротравма, легкий опіковий шок (а.с.9-13,14-27).

            Рішенням МСЕК від 26.07.2010 р. по травмі 28.03.2010 р. позивачу вперше  встановлена 3 група інвалідності та 50 % втрати працездатності на строк з 23.07.2010 р. до 01.08.2011 р., а також встановлено потребу у медикаментозному та санітарно-курортному лікуванні (а.с.32-33).

           В судовому засіданні встановлено, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області були призначені страхові виплати –щомісячні страхові виплати за 50 % втрати  профпрацездатності  у зв’язку з ушкодженням здоров’я  та одноразову допомогу за втрату працездатності  по профзахворюванню.

            Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обов’язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обов’язкове  державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V (   п.1.абз.3 п.5,п.9, абз 3 п.10, п.11  розділу 1  Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України  їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

            Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані з ушкодженням здоров’я , які є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

            Суд вважає, що  встановлення позивачу 3 групи інвалідності вже підтверджує, що   внаслідок  ушкодження здоров’я   позивач  зазнає фізичного болю , що в сою чергу  викликає моральні страждання  у позивача.Крім того,  висновок МСЕК  про наявність моральної шкоди  не є обов’язковим  при розгляді даного спору.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов’язані  з дією важкопрогнозованих проявів гірничо-геологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров,я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до ст.237-1 відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають  від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди  визначається законодавством.

Тобто, даною нормою передбачено право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я юридичною особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду 3-х місячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.

Але ,відповідно до ст.268 ч.1 п.3 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодження здоров’я або смерті.

Отже, позовна давність на дані правовідносини не поширюється.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

          Страждання позивача викликають певні зміни у його житті. Позивач змушений звертатися за допомогою до лікарів, отримувати довготривале лікування, що порушує його звичайний уклад життя та примушує його докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

           Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 15 000 гривень.  

          В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.  Враховуючи, що заявлено позов немайнового характеру з відповідача підлягає стягненню на користь держави  судовий збір у сумі 8,50 грн. та на користь позивача понесені позивачем  витрати по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15 грн.  

          На підставі  ст.ст. 3,4,5,6,10, 11, 57, 208,209, 212, 213- 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»на  користь ОСОБА_1  у  відшкодування моральної шкоди, спричиненої  ушкодженням здоров’я   при виконанні трудових обов’язків ,   15 000  ( п’ятнадцять   тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп.(вісім грн. 50 коп.) та збір за  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15  грн.(п’ятнадцять   грн.).

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1  відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області  через Красноармійський  міськрайонний суд Донецької області  шляхом подачі до суду апеляційної скарги протягом 10   днів  з дня оголошення рішення .

        Вступна та резолютивна частини рішення  проголошені  14  лютого  2011 р., повний текст рішення виготовлений 17 лютого   2011 р.

         Суддя: