ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2006 Справа № 6/124 (20/253)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Неклеса М.П.
суддів: Логвиненко А.О. (доповідач), Лисенко О.В.
при секретарі судового засідання Мацекос І.М.
з участю представників сторін :
позивача –Затинацький Е.Г.
відповідача –Смирний О.С.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 8.06.2006р. у справі
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Кривбасрудоремонт”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг
про стягнення 178530,41гр.
В С Т А Н О В И В :
7.07.2005р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов відкритого акціонерного товариства “Кривбасрудоремонт” (далі ВАТ “Кривбасрудоремонт”) про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (далі ПГЗК) 178530,41гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі договору від 8.05.2002р. він виконав для відповідача певні роботи, але ПГЗК оплатило їх частково, внаслідок чого склалась заборгованість на суму 112168,46гр. Крім вказаної суми ВАТ “Кривбасрудоремонт” просило стягнути : 23095,77гр. - річні відсотки, 10263,41гр. - пені, 33029,77гр. - інфляційні збитки та судові витрати.
Справа неодноразово розглядалась господарськими судами різних рівнів (т.1 а.с.93-94,120-121, т.2 а.с.18-21).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 8.06.2006р. (суддя Коваленко О.О.) позов задоволено частково : на користь позивача стягнуто 112168,46гр. основного боргу; 33029,77гр. інфляційних збитків; 23095,77гр. річних відсотків; 10263,41гр. пені та судові витрати.
Не погодившись з рішенням ПГЗК звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт зазначив, що мотивувальна частина рішення суду не відповідає її резолютивній частині. Судом не враховано, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем платіжних доручень, а тому у ПГЗК не виникло зобов’язання оплачувати виконані роботи. Крім того, суд не зважив на те, що відносно відповідача було порушено справу про банкрутство та введено мораторій, що унеможливлює стягнення штрафних санкцій, річних відсотків та інфляційних збитків.
У своєму відзиві ВАТ “Кривбасрудоремонт” зазначило, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору підряду (т.1 а.с.11-12) позивач на протязі травня - грудня 2002р. виконав для відповідача певні роботи на загальну суму 223173,07гр., що підтверджується відповідними актами прийому робіт (т.1 а.с.24-41). Відповідно до п.3.2 договору оплата виконаних робіт здійснюється відповідачем на підставі оформленого сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт на протязі 30 днів з моменту пред’явлення позивачем платіжних документів. Передбачені договором платіжні вимоги було направлено ВАТ “Кривбасрудоремонт” в адресу відповідача, але в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, ПГЗК частково розрахувався з позивачем, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 112168,46гр.
Відповідачем не надано доказів проведення повного розрахунку за виконані роботи, а посилання ПГЗК на те, що останнє не отримувало платіжних доручень від позивача спростовується матеріалами справи та діями самого відповідача, який частково оплативши виконані роботи, посилався саме на ті платіжні доручення, отримання яких він заперечує в суді.
В зв’язку з порушенням відповідачем грошового зобов’язання, у відповідності до ст.625 ЦК України, ПГЗК повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
За таких обставин позов в частині стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції та річних відсотків підлягає задоволенню.
Безпідставним є посилання відповідача на те, що введення мораторію відносно ПГЗК при розгляді справи о його банкрутстві унеможливлює задоволення позову в частині стягнення інфляційних збитків та річних відсотків, оскільки нарахування вказаних відсотків та інфляційних збитків не є за своєю природою не є санкцією за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, в розумінні частини 4 статті 12 Закону Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
В той же час, положення вищенаведеного Закону унеможливлюють задоволення позову в частині стягнення передбаченої умовами договору пені.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо посилання відповідача на невідповідність висновків, викладених у резолютивній частині рішення її мотивувальній частині, то колегія суддів враховує, що зміст рішення суду беззаперечно свідчить про те, що судом першої інстанції прийнято рішення про час задоволення вимог позивача з наведенням правового обґрунтування такого рішення. Тому описки суду у мотивувальній частині можуть бути виправлені у порядку передбаченому статтею 89 ГПК України.
З огляду на викладене колегія суддів вважає відсутніми підстави передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення суду, яким частково задоволено позовні вимоги.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 8.06.2006р. –без змін.
Головуючий М.П. Неклеса
Суддя А.О. Логвиненко
Суддя О.М. Лисенко