ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2006                                                                                   Справа № 28/179  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Лотоцької Л.О.

суддів:  Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Стуковенкової Н.В.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 05.09.06 р.

від позивача:  Піняєв Ю.І. (дов. № 03/14  від 31.08.05);

від відповідача:  Миронова І.В. (дов. № 473  від 04.09.06)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:  Відкритого акціонерного товариства "Мода-Сервіс” м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  22.06.06 року   у справі № 28/179

за позовом:  Приватного виробничо-комерційного підприємства “ЮПІ” м.Дніпропетровськ

до  Відкритого акціонерного товариства "Мода-Сервіс” м.Дніпропетровськ

про  стягнення  34 074 грн. 84 коп. збитків, витребування майна   

                                                  В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 22.06.2006 р. у справі № 28/179, яке було  підписано і оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 27.06.2006 р. (суддя Манько Г.В.), задоволено повністю позов приватного виробничо-комерційного підприємства  “ЮПІ”  до ВАТ “Мода-Сервіс” про стягнення 34 074 грн. 84 коп., в тому числі 4 722 грн. 36 коп. прямих збитків і 29 352 грн. 48 коп. не одержані доходи, заподіяні неправомірними діями  відповідача.

Відповідач зобов’язаний передати позивачу в технічно-придатному стані  обладнання: міні фотолабораторії Kis Imaqer 135 RA, AGFA CLS –13 (процесор по виробництву чорно-білих та кольорових різноформатних фотографій) і  AGFA FP-1 (процесор по виробництву і проявленню кольорових негативних і позитивних фотоплівок), набір секційної меблі (прилавок), металевий сейф.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 22.06.2006 у справі № 28/179 та відмовити позивачу у позові.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду скаржник вважає, що рішення прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, дійсним обставинам справи.

Скаржник вважає хибними висновки суду вказані в рішенні і вважає, що суд не вірно розцінив та перевірив наявність вини відповідача, а також неправомірно оцінив докази, надані позивачем.

Відповідач в апеляційній скарзі обґрунтовує свої доводи посиланням на частини 3-4 ст. 226 ГК України і стверджує, що позивач був належним чином ним попереджений, що він тривалий час не зможе здійснювати господарську діяльність у зв’язку з ремонтно-профілактичними роботами, що позивач не здійснив жодних дій, спрямованих на мінімізацію майнових збитків, продовжуючи платити заробітну платню.

Відповідач в апеляційній скарзі підтверджує, що вимкнення електричної енергії в орендованому позивачем приміщенні проводилося у зв’язку з ремонтно-профілактичними роботами, які були заплановані заздалегідь, при цьому відповідач посилається на лист № 949 від 21.06.2005 р., яким він начебто повідомив позивача.

Скаржник не заперечує, що ним, у зв’язку з ремонтно-профілактичними роботами у орендованому позивачем приміщенні, було переміщено в інше місце обладнання позивача, про що  складено двосторонній акт від 30.09.2005 р.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що він, листом від 14.12.2005 р. за № 1419, звертався до позивача з проханням забрати його майно з орендованого приміщення, а тому вважає хибним висновок суду, щодо небажання відповідача повернути вказане обладнання.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що позивачем при поданні позову не було, згідно статті 46 ГПК України, сплачене державне мито у встановленому розмірі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що усі ствердження позивача, зазначені в апеляційній скарзі, є хибними, не правдивими, не відповідаючими обставинам справи та дійсності (а.с. 115-119), є фальшивими та підробленими.

В судовому засіданні, згідно ст. 77 ГПК України,  оголошувалася перерва з 05.09.06 р. до 12.09.06 р. до 10 год. 20 хвилн.

Заслухавши  суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні в судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в  апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних  підстав.

Між ВАТ “Мода-Сервіс” (орендодавець) та ПВКП “ЮПІ” (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.10.1996 р.

Згідно пункту 1 договору орендодавець передав орендарю в оренду нежитлове приміщення у будинку № 113 по вул. Героїв Сталінграду, загальною площею 8 кв.м., яка складається з частини приймального залу.

Строк оренди договором був встановлений з 01.08.1996 р. до 01.08.1997 р.

У подальшому сторони за договором переукладали або пролонгували договір оренди на інший строк.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. по справі № 12/108 від 23.09.2005 р. (а.с. 37-38) за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства “ЮПІ” до відповідача встановлено, що договір оренди № 63 від 22.02.1999 р., укладений між сторонами у справі, вважається поновленим на строк один рік, а саме: з 31.12.2004 р. до 31.12.2005 р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2005 р. у справі № 12/108 рішення господарського суду(вказане) залишено без змін.

Відповідно до пункту 3.3 договору оренди орендодавець зобов’язався забезпечити орендарю реальну можливість користування приміщенням.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, в порушення умов договору оренди, у 2005 р. порушував свої зобов’язання і вживав заходи, які порушували права позивача на користування орендованим приміщенням, і перешкоджав  господарській діяльності позивача шляхом вимикання електроенергії, не допускав працівників позивача на свої робочі місця в орендованому приміщенні.

У разі порушення відповідачем зобов’язання за договором оренди, а саме вимкнення електроенергії, проти чого відповідач не заперечує, про що вказано в апеляційній скарзі, протиправними діями відповідача було приведено у непридатний стан хімічні реактиви, у зв’язку з чим позивачу заподіяні збитки у сумі 4 722 грн. 36 коп. і не одержано доходів в розмірі 29 352 грн. 48 коп., про що свідчать надані позивачем докази (а.с. 44-91, 109), а також додатково надані позивачем заявою від 06.09.06 р. за вих. №  23 до відзиву на апеляційну скаргу.

Як вбачається з акту від 30.09.2005 р. (а.с. 92-93) відповідач без згоди позивача все обладнання позивача, який позивач використовував здійснюючи господарську діяльність і яке  знаходилося у орендованому приміщенні, вивіз з орендованого приміщення у складське приміщення по вул. Інженерній, яка примикає до будівлі по вул. Г.Сталінграду, 113.

Згідно даних журналу обліку основних виробничих фондів позивача та відповідних договорів купівлі-продажу міні фотолабораторії Kis Imaqer 135 RA, AGFA CLS –13 (процесор по виробництву чорно-білих та кольорових різноформатних фотографій) і  AGFA FP-1 (процесор по виробництву і проявленню кольорових негативних і позитивних фотоплівок), набір секційної меблі (прилавок), металевий сейф знаходяться на балансі позивача та належить безпосередньо йому.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було  порушено.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні  виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Представник відповідача не заперечував, що вказане в позовній заяві обладнання, яке знаходилося в орендованому приміщенні, ним було вивезено з орендованого приміщення і на даний час знаходиться у нього, а тому враховуючи вищевикладене господарський суд правомірно задовольнив позов повністю.

Доводи скаржника про те, що він просив позивача листом від 14.12.05 р. № 1419 (а.с.120) забрати своє майно, яке знаходиться в орендованому приміщенні, спростовуються актом від 26.09.2005 р. (а.с. 92), в якому вказано, що спірне обладнання знаходиться не в орендованому позивачем приміщенні, а у складському приміщенні за адресою: вул. Інженерна, яка примикає до будівлі по вул. Г.Сталінграду,113.

Відповідач не заперечував факт вимкнення електроенергії в орендованому позивачем приміщенні. Відповідач в апеляційній скарзі стверджував, що він листом від 21.06.2005 р. за № 949 (а.с.115) повідомляв позивача про вимкнення електроенергії з 01.06.2005 р. у зв’язку з проведенням ремонтно-профілактичних заходів у системі енергопостачання.

Доводи відповідача не відповідають дійсності, оскільки вказаним ним листом позивача було повідомлено про вимкнення електроенергії у Будинку побуту “Молодіжний”, а не в орендованому позивачем приміщенні.

При поданні позову позивачем дійсно було недоплачене державне мито і господарський суд Дніпропетровської обл. своїм рішенням недоплачене державне мито стягнув з відповідача.

Порушення позивачем норм  процесуального права не призвело до прийняття неправильного рішення, а тому зважаючи на вище викладене колегія суддів не знаходить правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -                      

         

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства “Мода-Сервіс” м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 22.06.2006 р. у справі № 28/179  залишити без змін.

Головуючий                                                                                        Л.О.Лотоцька  

Судді:                                                                                   Р.М.Бахмат

О.С.Євстигнеєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                          І.Г.Логвиненко

12.09.06 р.