Справа №  2-290/11                                                                              

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11.02.2011  Куйбишевський районний суд м.Донецька у складі:

Головуючого - судді Машкіної Н.В.,

при секретарі -  Петровій Ю.Ю.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до  споживчого товариства "РМК-Холод", ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, Черепанін Олександр Михайлович, Барська Людмила Федорівна,  про визнання договору недійсним , -  

В С Т А Н О В И В:

          Позивач, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі –продажу нерухомого майна, яке складається із приміщень, загальною площею 297,2 кв.м. в будівлі ремонтно-механічного цеху літ. В-1, сараю літ. Э1, сараю літ. Я1, що складає 13/100 ідеальної частки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 від 01.08.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1090.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 15.02.1999 року позивач є співвласником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме йому належить частина виробничої будівлі літ. В-1, приміщень 16,17,18,19, 23 столярного цеху літ.в1-1, навіси Ф, Ч, Ш, загальною площею 302,5 кв.м. Іншим співвласником зазначеного об’єкта нерухомості є споживче товариство «РМК-Холод», якому належала, в тому числі і частина виробничої будівлі літ. В-1. В 2005 році товариство тричі пропонувало позивачу придбати частину будівель, в тому числі і літ. В-1, на що він погоджувався, звертаючись з відповідною заявою до нотаріусу, проте продавець ухилявся від укладання угоди з позивачем. В серпні 2010 року позивач дізнався, що 01.08.2007 року між товариством та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі –продажу частини ремонтно-механічного цеху літ. В-1, сараїв літ. Э-1, літ. Я-1, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4, зареєстрованим за № 1090.

При цьому, при укладанні зазначеного договору було порушено першочергове право позивача перед іншими особами на купівлю частини нерухомості, співвласником якої він є (ч.1 ст. 362 ЦК України).

Також, зазначений договір було укладено ОСОБА_7, який діяв від імені споживчого товариства «РМК-Холод», не маючи на це повноважень згідно зі статутом,  чим було порушено ч.2 ст.203 ЦК України, що згідно ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину і згідно ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві. Зазначив, що згідно статуту споживчого товариства «РМК-Холод»при укладанні договору купівлі-продажу щодо майна товариства від його імені мало діяти правління товариства в складі голови та заступника, в той час як спірний договір купівлі-продажу було укладено лише головою товариства. Рішення загальних зборів про продаж нерухомого майна є неправомочним, оскільки було ухвалено незаконним складом пайщиків. Також, незаконно були внесені зміни до статуту товариства.

Представник відповідача - споживчого товариства «РМК-Холод»в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що ОСОБА_3, з якою було укладено спірний договір, також була співвласником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 і продавець лише скористувалося своїм правом вибору між першочерговими покупцями. Крім того, недотримання при укладанні договору купівлі-продажу вимог ст. 362 ЦК України –не є підставою для визнання його недійсним. Рішення про продаж частини ремонтно-механічного цеху літ. В-1 було прийнято загальними зборами пайщиків в повному складі. При укладанні договору голова товариства мав повну цивільну дієздатність і діяв згідно статуту (п.27). Крім того, укладання спірного договору не порушує прав позивача, оскільки останній не є пайщиком товариства. Зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на доводи, викладені представником споживчого товариства «РМК-Холод».

Треті особи: приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_4, КП БТІ м. Донецька, Черепанін О.М., Барська Л.Ф., будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, встановивши обставини та перевіривши їх доказами, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст.ст. 5, 7 Закону України «Про споживчу кооперацію» основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Споживче товариство вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації.

Вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного і обов'язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов'язані з його діяльністю.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 10.07.2007 року співвласниками нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є:

-          Черепанін О.М. (літ. Г-1) на підставі договору купівлі –продажу від 19.12.2003 року, ідеальна частка 1/100, форма власності - колективна;

-          Барська Л.Ф. (літ. М-2) на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.2003 року, ідеальна частка 19/100, форма власності –приватна;

-          ОСОБА_8 (літ. Д-1) на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.2003 року, ідеальна частка 7/100, форма власності –приватна;

-          ОСОБА_1 (літ. Ж-1, Ы-1, частина літ. В-1, В1-1 площею 387,2 кв.м., частина літ.Б-2 площею 263,5 кв.м) на підставі договору купівлі –продажу від 23.01.2003 року, ідеальна частка 30/100, форма власності –приватна;

-          ОСОБА_9 (літ. А-2) на підставі договору купівлі-продажу від 05.02.2003 року, ідеальна частка 19/100, форма власності –приватна;

-          Споживче товариство «РМК-Холод»(літ. З-1, З1-1, Л-1, частина літ. В-1, В1-1 площею 297, 2 кв.м.) на підставі свідоцтва про право власності від 31.05.2001 року, ідеальна частка 24/100, форма власності - колективна.

На теперішній час співвласниками нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є позивач - ОСОБА_1, відповідачі - ОСОБА_3, споживче товариство «РМК-Холод», треті особи - Черепанін О.М., Барська Л.Ф.

Згідно протоколу загальних зборів № 1/07 від 12.02.2007 року ОСОБА_1 було виключено з пайщиків споживчого товариства «РМК-Холод».

Згідно протоколу загальних зборів пайщиків споживчого товариства «РМК-Холод»№ 2/07 від 21 червня 2007 року було прийнято рішення про продаж будівлі ремонтно-механічного цеху лит. В-1, сараїв літ. Э-1, літ. Я-1 за 64000 грн. ОСОБА_10

З реєстраційного списку до зазначеного протоколу вбачається, що на загальних зборах були присутні 100% пайщиків.

Рішенням загальних зборів пайщиків від 08.11.2006 року головою правління споживчого товариства «РМК-Холод»обрано ОСОБА_7 (протокол № 4).

Про намір продати будівлі ремонтно-механічного цеху лит. В-1, сараїв літ. Э-1, літ. Я-1 ОСОБА_1 було повідомлено 23.07.2007 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_11 за заявою споживчого товариства «РМК-Холод»в особі голови правління ОСОБА_12

Згідно статуту споживчого товариства «РМК-Холод», затвердженого протоколом загальних зборів від 01.12.2006 року, зареєстрованого 19.12.2006 року:

п. 35 - майно товариства належить йому на праві колективної власності;

п. 38 - кожен член товариства має корпоративне право на частку в майні товариства, що визначається розміром обов’язкового і додаткового пайових внесків, а також нарахованих на них дивідендів;

п. 44 - товариство має право на придбання майна й майнових прав, продавати обмінювати, передавати в наймання й оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу;

п 28 –голова правління має право без особливого на те доручення укладати від імені споживчого товариства договори, контракти, угоди, а також здійснювати інші дії, що не суперечать Статуту, чинному законодавству й не обмежують права споживчої кооперації й не заважають їхньому здійсненню.

Суд вважає неспроможними доводи позивача щодо неправомочного рішення загальних зборів, а також незаконного внесення змін до статуту товариства, оскільки в судовому засіданні не надано доказів на  підтвердження зазначених обставин.

Згідно договору купівлі-продажу від 01.08.2007 року споживче товариство «РМК-Холод»в особі голови правління ОСОБА_7 продало ОСОБА_8 нерухоме майно, яке складається із: приміщень, загальною площею 297,2 кв.м. в будівлі ремонтно –механічного цеху літ. В-1, сараї літ. Э1, літ. Я1, що складає 13/100 ідеальної частки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Продаж будівель за домовленістю сторін вчиняється за 64000 грн. Договір зареєстровано в реєстрі № 1090.

Про зазначений договір позивач дізнався з інформації КП БТІ м. Донецька в серпні 2010 року, тому суд вважає неспроможними доводи представника відповідача споживчого товариства «РМК-Холод»щодо пропуску позивачем строку давності звернення до суду, оскільки відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.  

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуваний договір купівлі-продажу було укладено з додержанням вимог закону, які є необхідним для чинності правочину, переважне право позивача купівлі частки у праві спільної часткової власності порушено не було, тому позовні вимоги не ґрунтуються на законі і в їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  92, 362, 203, 215, 216, 261,  362 ЦК України, Законом України «Про споживчу кооперацію»,  Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 10, 11, 60-61, 209, 212-215 ЦПК України, -                                                                  

В И Р І Ш И В :

         В задоволенні позову ОСОБА_1 до споживчого товариства "РМК-Холод", ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, Черепанін Олександр Михайлович, Барська Людмила Федорівна про визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна, яке складається із приміщень, загальною площею 297,2 кв.м. в будівлі ремонтно-механічного цеху літ. В-1, сараю літ. Э1, сараю літ. Я1, що складає 13/100 ідеальної частки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 від 01.08.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1090, - відмовити.                     

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Куйбишевський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

          Суддя: