Справа № 2-а-48/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

"01" лютого 2011 р.                                                      

Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Коваленко Н.  В.

при секретарі Рибак К. О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  Управління пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення в Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії, -                                                   

ВСТАНОВИВ:

16.12.2010 року позивач  звернувся до суду із позовом  до Управління пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області, яким  просив суд визнати дії відповідача щодо неправильного нарахування йому підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року,  з 01 січня 2010 року по 30 листопада 2010 року  неправомірними, та зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу недоплачене щомісячне підвищення до пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за  зазначений період. Також просив поновити  пропущений строк для звернення з позовом до суду.

        В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  має статус дитини  війни і перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області.

        Згідно ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року йому повинно виплачуватися щомісячно підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2007 роках така допомога йому не виплачувалася взагалі, а у 2008 та з січня по листопад 2010 року виплачувалася щомісячно в заниженому розмірі.

        Верховна Рада України ст. 71 п. 12 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та ст. 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" призупиняла дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідно на 2007  та 2008 роки.

        Конституційний Суд України своїми рішеннями № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп2008  від 22.05.2008 року відповідно, визнав положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" та ст. 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік", такими, що не відповідають Конституції України. Оскільки розмір підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" становить 30 % мінімальної пенсії за віком, а мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного  Суду України  № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп2008  від 22.05.2008 року, враховуючи, що відповідачем протиправно  сплачувалося підвищення до пенсії в заниженому розмірі, просив суд його позовні  вимоги задовольнити.

        Ухвалою суду від 17.12.2010 року провадження по справі в частині позовних вимог за період з 16.06.2010 року по 16.12.2010 року відкрито.

       Також, ухвалою суду від 22.12.2011 року позовні вимоги в частині визнання дій неправомірними та зобов'язання щодо нарахування та сплати недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни  за період   з   09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 15.06 2010 року  - залишені без розгляду.

        01.02.2011 року позивач свої вимоги уточнив,  просив суд  визнати дії Управління пенсійного фонду України в Криворізькому районі щодо неправильного нарахування йому підвищення до пенсії як дитині війни за період з 16.06.2010 року по 31.12.2010 року    - неправомірними, та зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за зазначений період (а.с.21).

        Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі позовні вимоги не визнала та просила в позові відмовити з підстав вказаних в письмовому запереченні проти позову (а.с.18-19). В запереченні проти позову відповідач вказує, що дії Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі повністю відповідають вимогам закону, крім цього Управління Пенсійного фонду України  у Криворізькому районі  є  не належним відповідачем по справі. В Законі України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 року не визначено, який орган повинен виплачувати підвищення до пенсії та за рахунок  яких коштів і джерел.

В заперечення вимог про нарахування та виплату підвищення до пенсії вказували, що положення законів України про державні бюджети відповідно на 2007 та 2008 рік, які зупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дійсно були визнані неконституційними згідно з рішеннями Конституційного суду України відповідно від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року, але вважали, що редакція ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не відновлювалася. З 01.01.2008 року по 31.12.2008 року підвищення до пенсії виплачувалося в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто в розмірі надбавки учасникам війни, як того вимагала редакція ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а з 22.05.2008 року виплата підвищення здійснювалася і продовжує здійснюватися відповідно до Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року, яка була прийнята у зв'язку з визнанням неконституційними положень ст. 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року.

Також в запереченні проти позовних вимог, відповідач вказує, що Закон України "Про соціальний захист дітей війни" не містить розміру мінімальної пенсії за віком, а термін "мінімальний розмір пенсії за віком" вказаний в ст. 28 Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до дітей війни не застосовується, також вказує, що виплати підвищення до пенсії має здійснюватися за кошти державного бюджету, а не за кошти Пенсійного Фонду України,  бюджет якого щорічно затверджується ВР України і в якому не передбачено проведення таких підвищень до пенсії. Представник відповідача вказує, що після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, питання виплати підвищення особам, яким встановлено статус дитини війни врегульовано постановою КМ України від 28.05.2008 року № 530, п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року  - 48,1 грн., з 01 липня 2008 року -  48,2 грн. та з 01 жовтня 2008 року по день розгляду справи в суді - 49,8 грн., що відповідає вимогам ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції на 01.01.2009 року.

            Третя особа - Управління праці та соціального захисту населення  Криворізької  районної державної адміністрації своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористалося, згідно їх заяви просили справу розглянути за їх відсутності (а.с.20).

           Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що уточнений позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

            Відповідно до  п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів  владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01 січня 2006 року,  дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років; дітям війни забезпечується державна соціальна гарантія, під якою розуміється встановлений законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.

          Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), а тому відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності 01.01.2006 року, має статус  дитини війни. Позивач перебуває на обліку в УПФ України в Криворізькому районі Дніпропетровської області і йому призначена виплата пенсії за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням  (а.с.8).

Державна соціальна підтримка дітям війни встановлена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Поняття "мінімальна пенсія за віком" передбачена ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, де вказано, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.

Доводи представника відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яку йдеться в ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для призначення пенсій, що призначаються відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  і не застосовується при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає безпідставними. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для нарахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого поняття та розміру мінімальної пенсії за віком, а ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вказує на необхідність виплати підвищення виходячи саме з поняття мінімальної пенсії за віком. Крім цього, застосування розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії дітям війни, відповідає положенням ч. 3 ст. 46 Конституції України.

Доводи представника відповідача про відсутність належного фінансування підвищення до пенсії, зупинення дії Законів про  виплату підвищення  законами України "Про бюджет" та на регулювання цього питання  постановою Кабінету Міністрів України є безпідставними, оскільки вони не відповідають змісту ст.. 22 Конституції України, за приписами якої при прийнятті інших або нових законів, внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, про що зазначено у рішенні Конституційного Суду  України від 09.07.2007 року  №6-рп/2007.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008  від 22.05.2008 року визнані неконституційними також внесені зміни до ч.1 ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" згідно Закону України  від 28.12.2007 року № 107-VI "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"

Відповідно до п.15 Положення "Про  пенсійний фонд України" пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому законом порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-IV рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Надання  "дітям війни" соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. 87 Бюджетного Кодексу України відноситься до видатків Державного бюджету. Пенсійний фонд України згідно ст.21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно до ч.4 ст. 22 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених  нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення  конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану  діяльності проект кошторису  та бюджетні  запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевому фінансовому органу, затверджує кошториси  розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та інше.

Отже зазначені норми свідчать про те, що обов'язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" покладено на відповідні територіальні управління ПФУ за місцем проживання позивача, тобто на відповідача по справі.

У рішенні  №15-рп/2000 від 14.12.2000 року "справа про порядок визнання рішень Конституційного Суду України" зазначено, що  рішення Конституційного Суду України мають пряму дію  і для набрання чинності не потребують  підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду  України є вимогою  Конституції України (частина друга статті  150).

Європейський Суд з прав людини в справі "Качко проти України" констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 52 Закону України "Про державний бюджет України  на 2010 рік" від 27.04.2010 року №2154-VІ, в редакції від 23.09.2010 року, встановлені розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році.

       З урахуванням наведеного, вимог  ч.2 ст.11 КАС України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі заявлених позовних вимог, позов задовольнити та визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного  фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області щодо не донарахування та несплати позивачу  підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно  до  ст. 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 16.06.2010 року, а також зобов'язати відповідача  здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 16.06.2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 46,150,  152 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року за № 2195 - IV, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік",  Рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих громадян" № 530 від 28.05.2008 року та керуючись ст. ст. 2,6,10, 11, 12, 18, 69, 70, 104-106,  158-163, 186  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до  Управління пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення в Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії - задовольнити.  

        Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни "  з 16.06.2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.

         Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 16.06.2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.      

         Відповідно до ст.186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її  проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.                        

         Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:Н. В. Коваленко