Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1356524622


Справа № 337/4401/24

Номер провадження 2/337/1850/2024


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)


24 вересня 2024 рокум. Запоріжжя




Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову зазначив, що 23.11.2020 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 420397, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 15 000,00 гривень. 28.08.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №2808-23, відповідно до умов якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 . Заборгованість відповідача станом на 28.08.2023 року становить 22 471,22 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту- 11 904,52 грн, відсотками-10 566,7 гривень.

Позивач просить суд стягнути в судовому порядку з відповідача суму заборгованості в розмірі 22 471,22 грн, а також судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.

Ухвалою суду від 12.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судові засідання 02.09.2024, 24.09.2024 не з`явився, причини відсутності не повідомив, відзив не подав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наявність достатніх даних для вирішення спору, а також наявність правових підстав відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 23.11.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон кредит» укладено договір про надання споживчого кредиту №420397, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15 000.00 грн.

Пунктом 1.4. Договору встановлено, що строк кредиту 730 днів, з кінцевим терміном повернення 23.11.2022.

Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних (п.1.5 Договору).

Також сторонами підписаний графік платежів та розрахунок загальної заборгованості за споживним кредитом, паспорт споживчого кредиту та анкета-заява на кредит №420397 від 23.11.2020. Вказані документи засвідчені підписами відповідача.

Згідно з пунктом 2.1 договору про надання споживчого кредиту кредит в сумі 15 000,00 грн надається споживачу шляхом їх виплати з подальшою видачею в готівковому порядку через каси відділень Кредитного посередника та 3 750,00 грн на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом за п. 3.5 Договору.

Відповідно до п. 3.5 Договору сплата процентів за перший день користування кредитом здійснюється споживачем в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом, споживач доручає Товариству утримати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню споживачу.

23.11.2020 платіжною інструкцією № 36 ТОВ «Слон Кредит» перерахувало ОСОБА_1 кошти в сумі 15 000,00 гривень.

Згідно зі ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

28.08.2023 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «Слон Кредит» укладено договір факторингу № 2808-23, за яким відбулося відступлення прав вимог за рядом кредитних договорів. Відповідно до вказаного договору ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Слон Кредит», у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 420397 від 23.11.2020 року.

Позивач направив досудову вимогу від 15.11.2023 ОСОБА_1 на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була, тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням встановленого та положень вказаних норм суд дійшов висновку, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та має непогашену заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Щодо стягнення судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), та документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Матеріалами справи підтверджено, що 11.12.2023 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» укладено договір № 42649746 про надання правової допомоги. Факт надання адвокатських послуг позивачу підтверджується свідоцтвом про зайняття адвокатською діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_2 , актом про підтвердження надання правової допомоги адвокатом, в якому зазначено детальний опис виконаних адвокатом робіт. Водночас, доказів понесення витрат позивачем, зокрема, оплати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» правничої допомоги у розмірі 6 000 грн, суду не надано. Відтак, враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підтверджено належними доказами, а тому в задоволені позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати із сплати судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 137, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість у розмірі 22 471,22 грн (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят одна гривня 22 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 422,40 гривні.

В задоволенні позовної вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування сторін:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, б. 8, ЄДРПОУ 42649746).

Відповідач – ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП  НОМЕР_1 ).


Суддя                                                                  Євген ЗАВГОРОДНІЙ



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація