Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4184/24

Провадження №: 2/332/2136/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В., за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (надалі - позивач/ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 55 600,82 грн, з якої 24 567,64 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 29 741,60 грн - сума прострочених платежів по процентах, 1 291,58 грн - сума прострочених платежів за комісією. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання кредиту від 07.12.2021 № 439040-КС-001, який був укладений між позивачем та відповідачем шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме: пропозицією (офертою) укласти договір № 439040-КС-001 про надання кредиту від 07.12.2021 та прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) щодо укладання договору № 439040-КС-001 про надання кредиту від 07.12.2021, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Ухвалою суду від 24 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Разом із позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" надало клопотання про витребування доказів, в якому просило витребувати у Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:

- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 );

- якщо банківська картка № НОМЕР_1 випущена на ім`я ОСОБА_1 , надати інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 07.12.2021 по 24.05.2022 включно.

Ухвалою суду від 24.07.2024 задоволено клопотання ТОВ "Бізнес Позика" про витребування доказів. Витребувано від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" інформацію, що містить банківську таємницю.

До канцелярії суду 22.08.2024 засобами поштового зв`язку від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшов лист із витребуваною інформацію. Відповідно до листа банку від 18.08.2024 № 20.1.0.0.0/7-240812/62811 картка № НОМЕР_1 випускалась на ім`я я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). Також банком надано копію виписки за період з 07.12.2021 по 24.05.2022 включно про рух грошових коштів за наведеною карткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позивач надав суду заяву, в який просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, на позовних вимогах наполягав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка у судові засідання 22.08.2024, 11.09.2024, 23.09.2024 не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу місця реєстрації відповідачки. Повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Частиною першою статті 275 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (надалі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи (за зареєстрованою адресою місця проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відтак, ураховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд доходить висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачки.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду відповідачка не подала, жодних заяв чи клопотань не надіслала, у зв`язку з чим суд відповідно до положень ст. 178 ч. 8 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

У зв`язку з неявкою відповідачки та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судові засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідачки та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що 07.12.2021 позивач направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 439040-КС-001 про надання кредиту. Того ж дня ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 439040-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ "Бізнес Позика" направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-1998 на номер телефону 380 (93) 028 50 61, що був зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті та котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 07.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі - кредитодавець/позивач) та ОСОБА_1 (надалі - позичальник, відповідачка) був укладений договір про надання кредиту № 439040-КС-001 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 25 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (надалі - Правила) та договором про надання кредиту. Тип кредиту: кредит, строк кредиту: 24 тижні, процентна ставка в день: 0,86470000, фіксована, комісія за надання кредиту: 3 750,00 грн, термін дії договору: 24.05.2022, орієнтовна загальна вартість кредиту: 54 960,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка: 3 584,96 процентів.

Згідно з п. 7 договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та відповідно укладає договір.

До матеріалів справи долучені Правила надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», якими визначені порядок і умови надання позивачем споживчих кредитів, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення і належного виконання умов договору.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 Цивільного кодексу України).

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (частина перша статті 641 Цивільного кодексу України).

За правилами частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Положеннями ст. 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Як зазначалося вище, ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-1998 на номер телефону НОМЕР_3 , що був зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті та котрий боржником було введено/відправлено.

Відповідно до листа АТ Комерційний банк "ПриватБанк" від 18.08.2024 № 20.1.0.0.0/7-240812/62811 картка № 4149 6090 0783 1003 випускалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ). Разом з листом банк надав копію виписки за період з 07.12.2021 по 24.05.2022 включно про рух грошових коштів за наведеною карткою.

Судом встановлено, що свої зобов`язання за договором кредиту позивач виконав, надав позичальнику грошові кошти в розмірі 25 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_5 , яка позичальником вказана при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується копією платіжного документу із системи ТАС Pay № 468833106 від 07.12.2021.

З розрахунку позивача слідує, що відповідачка здійснювала оплату за кредитним договором 19 грудня 2021 року та 04 січня 2022 року на загальну суму 9 100,16 грн.

Наведені обставини підтверджують факт укладання між сторонами кредитного договору від 07.12.2021 № 439040-КС-001, виконання позивачем свого зобов`язання щодо надання кредитних коштів у сумі 25 000,00 грн, а також часткове виконання відповідачем зобов`язання з повернення кредиту.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 Цивільного кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 Цивільного кодексу України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина перша статті 1046 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 1049 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 кредитного договору віл 07.12.2021 № 439040-КС-001 сторони визначили термін дії договору до 24.05.2022, дійшли згоди про фіксовану процентну ставку за договором у розмірі 0,86470000. Згідно з пунктом 2 договору протягом строку кредитування процента ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

З урахуванням наведеного строк повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту є таким, що настав.

У зв`язку з неналежним виконання договору відповідачкою з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідно до розрахунку позивача ОСОБА_1 станом на 28.06.2024 має заборгованість у розмірі 55 600,82 грн, яка складається із:

заборгованості за кредитом - 24 567,64 грн;

заборгованості по відсотках - 29 741,60 грн;

заборгованості за комісією - 1 291,58 грн,

заборгованості за штрафом - 0 грн.

Доказів сплати заборгованості за наданим кредитом, процентами та комісією відповідачка до суду не надала, розрахунок позивача та доводи, наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростувала.

Оскільки ОСОБА_1 за кредитним договором від 07.12.2021 № 439040-КС-001 сплачено лише частково суму заборгованості в сумі 9 100,16 грн, решта суми заборгованості у розмірі 55 600,82 грн залишається не сплаченою, що підтверджується належним розрахунком, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 422,40 грн.

Керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 279, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, б. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість за кредитним договором від 07.12.2021 № 439040-КС-001 станом на 28.06.2024 у розмірі 55 600,82 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот) гривень 82 коп. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, б. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Суддя У. В. Блажко