Справа № 1-114/11

ВИРОК

Іменем України

22 лютого 2011 року                                               Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді                     Бондаренко О.І.

при секретарі:                              Волощук І.О.

з участю прокурора:                              Ратушняка О.О.

підсудного:                                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, офіційно непрацюючого, раніше судимого: 19.05.1998 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області за ст.ст. 194 ч. 2, 140 ч. 1 КК України (в ред. 1960 року) до позбавлення волі строком на 1 рік 28.01.1999 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області за ст. 114 КК України (в ред. 1960 року) до позбавлення волі строком на 1 рік з іспитовим строком на 1 рік та сплатою штрафу в розмірі 100 грн.; 12.11.2001 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області за ст. 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців,

          за ч. 2 ст. 185  КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2010 року приблизно о 23 год. 15 хв. ОСОБА_1, знаходячись на залізничному вокзалі Київ-пасажирський ПЗЗ, здійснив посадку  до швидкого поїзду № 9 сполученням «Київ-Одеса», вагон № 15, місце № 8 зі станції Київ-пасажирський до станції Вінниця ПЗЗ, після чого ліг відпочивати.

08.09.2010 року приблизно о 02 год. 00 хв., ОСОБА_1, прокинувшись перед прибуттям поїзду до ст. Вінниця, а саме: на перегоні ст. Вінниця –вантажна –ст. Вінниця Південно-Західної залізниці, помітивши на столику в купе мобільний телефон «Нокіа Е52», впевнившись в тому, що буде непоміченим іншим пасажирами купе, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, таємно  викрав зазначений мобільний телефон «Нокіа Е52», що належав громадянину ОСОБА_2 та відразу ж залишив приміщення купе.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 2902 від 15.11.2010 року, вартістю викраденого у ОСОБА_2 мобільного телефону «Нокіа Е52», з урахуванням зносу та строку експлуатації становить 1585 грн. 52 коп. Сім-карта мобільного оператора «Лайф», що перебувала в мобільному телефоні «Нокіа Е52»оцінена потерпілим ОСОБА_2  в сумі 25 грн., на рахунку на момент викрадення знаходило 30 грн. Таким чином, ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1640 грн. 52 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, розкаявся у вчиненому, підтвердив фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, просив його суворо не карати.

Враховуючи клопотання учасників судового розгляду про недоцільність дослідження інших доказів, у зв’язку з відсутністю спору по фактичним обставинам справи, на підставі ст.ст.299, 301? КПК України суд визнав за необхідне обмежитися допитом підсудного та дослідженням доказів, характеризуючих його особу, і при цьому ОСОБА_1 роз’яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.

На думку суду дії підсудного ОСОБА_1, що виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України та дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході досудового та судового слідства.

При призначенні виду та розміру покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України даний злочин є злочином середньої тяжкості, особу винного, те що він раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність матеріальних та моральних претензій потерпілого до підсудного, запевнення ОСОБА_1 у неповторенні подібного.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання підсудного, суд встановив: явку з повинною, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного, судом не виявлено.

Сукупність даних про обставини вчинення злочину та особу винного дають суду підстави вважати, що ОСОБА_1 не представляє підвищену суспільну небезпеку та його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, через що при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення він може бути звільнений від відбування покарання з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України.

З підсудного підлягають до стягнення судові витрати за проведення судово-товарознавчого дослідження та експертизи.

Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 330 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, призначивши іспитовий строк тривалістю  в 3 роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

-  не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця
проживання чи роботи;

-  періодично з’являтись для реєстрації до органів кримінально –виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення судово-товарознавчого дослідження та експертизи в сумі 837 грн. 72 коп.

Речові докази: мобільний телефон марки «Нокіа Е52», ІМЕІ: НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_2 - залишити у його власності..

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: