Справа № 2-1567/07

2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2007 р.                                                           м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:          головуючого - судді Заруцької Г.М.

                                   при секретарі Терещенко О.І.

            за участю:       позивача ОСОБА_1

                                   відповідача ОСОБА_2

                                   адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки, визнання договору купівлі-продажу будинку, та зняття з реєстрації ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, -

в с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання права власності  на частину земельної ділянки , визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним та  зняття з реєстрації ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6,  вказавши, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_7 , після смерті якого залишилося спадкове майно - жилий будинок АДРЕСА_1,  земельна ділянка ,  на якій розташовано жилий будинок , внесок у банку. На жилий будинок його батько, ОСОБА_7,  зробив заповіт на ОСОБА_4.  Він, як інвалід 3 групи , отримав обов'язкову частку у спадку за заповітом, сестра ОСОБА_8 відмовилася від своєї частки у спадщині на користь позивача,  внаслідок чого грошовий внесок у банку був розподілений між позивачем та відповідачкою у розмірах - позивачу 2/3 внеску, ОСОБА_4 - 1/3 частина внеску. При оформленні спадщини  ОСОБА_4 умовчала факт приватизації його батьком, ОСОБА_7, земельної ділянки  під жилим будинком, тому земельна ділянка не була включена у спадкове майно та розподіл його не був проведений між спадкоємцями. У зв'язку з неможливістю розподілу спадкового майна - будинку  у натурі ,  18 лютого 2002 року він та ОСОБА_4 уклали мирову угоду  між собою про те, що він продає належні йому 2/9 частини будинку відповідачці ОСОБА_4 , а та в свою чергу у якості оплати передає йому  частину грошового внеску у банку Земельне питання при цьому не було вирішено. Про те, що земельна ділянка  приватизована він  довідався тільки  в червні 2005 р., коли отримав позовну заяву ОСОБА_4  про визнання за нею права власності на земельну ділянку. Позов ОСОБА_4 був залишений судом без розгляду у зв'язку з неявкою ОСОБА_4  у судові засідання. В липні  2005 р. він  довідався, що у будинку мешкають відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_2 та їх дитина, ОСОБА_6, які повідомили його про те, що  ОСОБА_4 продала їм будинок. Позивач вважає, що земельна ділянка підлягає розподілу, тому що вона не була вказана у заповіті, у відношенні 2/3 частини йому  та 1/3 частки ОСОБА_4  на загальних підставах. Позивач просить   визнати  за ним право власності на 2/3 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.9-10 т.1).

Потім позивач  уточнив позовні вимоги та просив визнати  за ним право власності на 2/3 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1  та  зобов'язати відповідача ОСОБА_5  укласти з ним договір купівлі-продажу належної йому 2/3 частини земельної ділянки (а.с.45-46 т.1).

Крім того, позивач  уточнив позовні вимоги  та просив визнати  за ним право власності на 2/3 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, виділити йому у натурі 2/3 вказаної земельної ділянки, визнати частково  недійсним договір купівлі-продажу  будинку в частині належності земельної ділянки Красноармійській міській Раді , у разі неможливості  виділу у натурі земельної ділянки, стягнути з відповідача ОСОБА_5  вартість 2/3 частини належної йому ділянки у сумі 16 602,68 коп. (а.с.116-117 т.1).

Потім позивач ще  уточнив позовні вимоги  та просив визнати  за ним право власності на 2/3 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, визнати   недійсним договір купівлі-продажу  будинку, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зобов'язати ВГІРФО Красноармійського МРВ  УМВС України в Донецькій області зняти з реєстрації відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 (а.с.173 т.1).

            Відповідач ОСОБА_4  у судові засідання не з'являється, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином а.с. 9,17,18. Згідно відповіді  Вітебського облвиконкому від 05.06.2007 року за № 6/1542  на а.с. 4 т.2 встановлено, що відповідачка мешкає у Білорусії. Своєю заявою на а.с. 27 т.2, 30-31 т.2   відповідачка позов не визнає і просить розглядати справу в її відсутність.

        Відповідач ОСОБА_5 позовних вимог не визнав, вказавши, що він купив  жилий будинок АДРЕСА_1  у ОСОБА_4, оформивши нотаріально договір купівлі-продажу , повністю сплатив продавцю  вартість  будинку , про те, що земельна ділянка належить ОСОБА_7 не знав, тому що у договорі купівлі-продажу  вказано, що будинок розташований на земельній ділянці, яка належить Красноармійській міській Раді (а.с. 109-111 т.1). Від свого  зустрічного позову про   визнання за ним права користування земельною ділянкою  під жилим будинком АДРЕСА_1 відповідач відмовився і ухвалою суду від 28 листопада відмова від позову прийнята та   провадження  за зустрічним позовом  закрито. Закінчать розгляд справи відповідач ОСОБА_5 просить в його відсутність, що підтверджується його заявою на а.с. 92 т.2.

         Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача не визнала , просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.

            У судовому засіданні  відповідачі: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надали суду заяву про застосування строку позовної давності (а.с.95-96).

          Відповідач Красноармійська міська Рада про час та місце розгляду справи  повідомлявся належним чином   (а.с. 10,33, 46,47,81 т.2 ),просить розглянути справу у відсутність їх представника (а.с. 86 т.2).   

          Третя особа ОСОБА_8 вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і просить їх задовольнити у повному обсязі , про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с.9,25,35,77 т.2). Своєю заявою на а.с.91 т.2 ОСОБА_8 просить закінчити розгляд справи у її відсутність.

          Третя особа Красноармійський міський відділ земельних ресурсів  позовні вимоги не визнав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.21,40,61,80 т.2) Своєю заявою на а.с. 85,87,93 т.2 Красноармійський міський відділ земельних ресурсів  просить закінчить  розгляд справі у відсутність їх представника.

          Третя особа державний нотаріус Першої Красноармійської державної нотаріальної контори про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с.20,41,54,62,79 т.2),просить розглянути справу у її відсутність (а.с. 83 т.2 ).

          Третя особа приватний  нотаріус  Красноармійського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с.24,38,56 т.2),просить розглянути справу у її відсутність (а.с. 84 т.2 ).

          Третя особа ВГІРФО  Красноармійського МРВ УМВС України у Донецькій області про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с.22 т.2),просить розглянути справу у  відсутність їх представника  (а.с. 82 т.2 ).

          Заслухавши пояснення позивача , відповідачів , представника третьої особи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами , суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, а зустрічні вимоги  ОСОБА_5 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

          У судовому засіданні встановлено, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 (а.с.11 т.1), який був батьком позивача ОСОБА_1 (а.с.12 т.1) та ОСОБА_8 (а.с. 16-17 т.1) та чоловіком відповідачки ОСОБА_4

         Після смерті ОСОБА_7 залишилося спадкове майно -  жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1, грошові внески. Першою Красно армійською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа, з заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_4   за заповітом на жилий будинок , ОСОБА_1  за законом, як інвалід, який має право на обов'язкову долю, ОСОБА_8 , яка відмовилася від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_1.12 липня 2001 р. було видано: свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові внески в 1/3 частині ОСОБА_4 та 2/3 частині ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину за законом (на обов'язкову долю) в 2/9 долях жилого будинку  ОСОБА_1, свідоцтво  про право на спадщину за заповітом  ОСОБА_4 на7/9 частин жилого будинку (а.с.101 т.1).

          Ухвалою Красноармійського міського суду Донецької області від 18 лютого 2002 р.   була затверджена мирова угода між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , відповідно до якої  за відповідачкою ОСОБА_4 було визнано право власності на 2/9 частини жилого будинку АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_1, а ОСОБА_4  у якості компенсації   за належну ОСОБА_1 2/9 частини жилого будинку передала  ОСОБА_1 у власність грошовий внесок у сумі 4 998 грн.50 коп., який зберігався в Ощадному банку №2863 в м. Красноармійську (а.с.14-15 т.1).

           На підставі вказаної мирової угоди , затвердженої судом, до ОСОБА_4 перейшло право власності на 2/9 частини  будинку , які належали ОСОБА_1, та ОСОБА_4 стала власником жилого будинку АДРЕСА_1  (а.с.143 т.1), з моменту  набрання законної сили 06.03.2002 р. ухвали Красноармійського міського суду від 18.02.2002 р.   ОСОБА_1 не має ніякого відношення до вказаного жилого будинку.

           Відповідно до ст.30 Земельного Кодексу України , у редакції 1996 р., яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_1, при переході права власності на будівлю  та споруди разом з об'єктом нерухомості переходе і право власності чи право користування земельною ділянкою без зміни її цільового використання, якщо інше не передбачено в договорі про відчуження будівлі або споруди.

          Відповідно до п.7 розділу „Перехідних положень” Земельного Кодексу України, в редакції 2001 р., громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, земельні ділянки у розмірах , що були передбачені  раніше діючим законодавством , зберігають  право на ці земельні ділянки.

          Відповідно до ст. 120 Земельного Кодексу України, в редакції 2001 р. , при переході права власності на будівлю  та споруди  право власності  на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, при переході права власності на будівлю  та споруди  до кількох  осіб  право   на земельну ділянку визначається пропорційно часткам  осіб у вартості будівлі або споруди , якщо інше не передбачено у договорі відчуження  будівлі і споруди.

           На підставі  того, що до ОСОБА_4 перейшло право власності на спірний будинок,  до ОСОБА_4 перейшло і право власності на земельну ділянку під  жилим будинком АДРЕСА_1 .

           На підставі викладеного, суд вважає, що не має правових підстав для  задоволення позовних вимог  ОСОБА_1 про визнання за ним права власності  на частину земельної ділянки, а також для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання  відповідача ОСОБА_5  укласти угоду про купівлю-продаж частини земельної  ділянки, стягнення з відповідача ОСОБА_5 грошової вартості частини земельної ділянки  та для задоволення позовних вимог  позивача про виділ йому у натурі частини земельної ділянки.

           Крім того, при  розгляді апеляційної скарги позивача, ОСОБА_1 про поновлення строку  на апеляційне  оскарження ухвали Красноармійського міського суду Донецької області від 18 лютого 2002 року (а.с. 39-40 т.2) 06 вересня 2007 року Апеляційним судом Донецької області позивачу було відмовлено в задоволенні заяви про поновлення  строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали, тому  апеляційна скарга на ухвалу Красноармійського  міського суду від 18 лютого 2002 року залишена без розгляду. Підставою для прийняття цього рішення Апеляційним судом Донецької області  було вказано, що при укладені   мирової угоди 18 лютого 2002 року  позивач був присутній в судовому засіданні, просив затвердити мирову угоду (а.с.24,25 справа  №2-177/02). Доводи клопотання про те, що  позивач дізнався про приватизацію земельної ділянки у грудні 2005 року, неспроможні, спростовуються поданою ним заявою від 24 січня 2002 року, в якій зазначив, що земельна ділянка, на якій розташований  спірний будинок , була приватизована (а.с. 18 цивільна справа № 2-177/2002).

            Вказане свідчить  про те, що позивачем  пропущеній строк позовної давності для вирішення питання про визнання за ним права власності на земельну  ділянку.

            В судовому засіданні встановлено, що  28.10.2005 р.  між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1, розташованого земельній ділянці Красноармійської  міської Ради,   посвідчений приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу , реєстр № 7640 (а.с.63).

          Відповідно до умов цього договору   покупець ОСОБА_5 повністю сплатив вартість жилого будинку продавцю ОСОБА_4

          Суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу будинку  від 28.10.2005 р. та зняття з реєстрації ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 не підлягають задоволенню з  тих підстав, що судом  не за задоволений позов про визнання права власності на  земельну ділянку .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 257, 267, 328, 655, 657 ЦК України, ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд,

в и р і ш и в :

            У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя