Судове рішення #13575008

Справа № 2029/2- 1906/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

            23 лютого 2011 р. Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Харкова Єрмоленко В.Б., розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Орджонікідзевському районі міста Харкова про  зобов’язання вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

           Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м.Харкові  про  призначення, нарахування,  виплату недоотриманих сум виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення  за 2007-2010 р.р.  В обґрунтування своїх вимог  позивач посилалась на те, що він  має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи П категорії.  Відповідно до ст. 48 зазначеного Закону України  йому передбачені щорічні виплати на оздоровлення у розмірі трьох  мінімальних заробітних плат, який визначається на момент виплати . Позивач вказує, що  управлінням праці та соціального захисту населення  Орджонікідзевської районної в м.Харкові ради допомога виплачувалась у значно менших розмірах , тому просить визнати дії відповідача протиправними .

Представник відповідача- Управління праці та соціального захисту населення в Орджонікідзевському районі  м.Харкова письмових заперечень  проти позову не надав.

Суд,  перевіривши матеріали справи,  суд приходить до наступного.

        Судом встановлено, що  ОСОБА_1 є евакуйованим із зони відчуження, а тому має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи П категорії,  що підтверджується  копією посвідчення  , долученого до матеріалів справи.  

      Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ   виплата щорічної допомоги на оздоровлення є компенсацією за шкоду або відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров’ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та сім’ям за втрату годувальника. Згідно ч.4 статті 48 цього Закону  щорічна допомога  таким особам виплачується у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абзац 7 частини 4 статті 48 Закону).

       П.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік",  з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом , було призупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, а саме - деякі частини ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. положення п. З0 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було визнано неконституційним.

        У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до статті 48 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та викладено її в наступній редакції  : «одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильський катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановленим Кабінетом Міністрів України.

    Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р., визнано неконституційними зміни, внесені до ст.. 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до  деяких законодавчих актів України». Із зазначеного  рішення випливає, що Законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавству, і як наслідок-скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянства.   Рішенням Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. При цьому суд зазначає, що  виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення  здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином, право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

         Отже,  з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова не мало повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах, встановлених ст.. 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.

           Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м.Харкові ради № 1240/4-04 від 16.03.2010 р., ОСОБА_1  виплачена щорічна допомога на оздоровлення за 2007 р. –у листопаді 2007 р., за 2008 р.- у вересні 2008 р., за 2009 р. у листопаді  2009 р., тому дії відповідача не відповідали вимогам ст. 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

              У відповідності до ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»,   ст.  70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 Кабінету Міністрів України надано право  у 2009 р., 2010 р.  встановлювати  розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених з відповідними бюджетними програмами.

             Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія  поширюється на спірні відносини.

           Виплата щорічної допомоги на оздоровлення управлінням праці та соціального захисту населення здійснювалася на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 у розмірі 75 грн. –евакуйованим із зони відчуження.

           Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а в ст.. 46 передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Конституційні права і свободі гарантуються і не можуть бути скасовані.

           Законами «Про державний бюджет України на 2009 рік», «Про державний бюджет України на 2010 рік  конкретний розмір щорічної допомоги не встановлюється, а лише надає право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, розмір яких залежить від мінімальної заробітної плати. Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р.

           Враховуючи, що позивачеві була виплачена щорічна допомога на оздоровлення, то виплату недоотриманих сум слід проводити з урахуванням вже виплачених сум.

             На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 64, 124, 152 Конституції України, ст. 48 Закону України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.6-14, 71, 94, 159-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ВИРІШИВ:

             Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Орджонікідзевському районі м.Харкова про призначення, нарахування та виплату недоотриманих сум соціальних виплат,-  задовольнити.

          Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення в Орджонікідзевському районі м.Харкова   щодо відмови в перерахуванні  суми щорічної допомоги на оздоровлення незаконними.

            Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення в Орджонікідзевському районі м. Харкова  здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату  недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за  2007-2010 р.р.

          Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня  отримання копії постанови, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції.

                СУДДЯ  -


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація