ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

                 

06 червня 2006 р.                                                             Справа  № 14/107

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ростекс”,                   с. Вари  Берегівського району

до    Берегівської об’єднаної державної податкової інспекції,  м. Берегово  

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення –рішення Берегівської ОДПІ від 27.12.2005р.  №0001942351/0,

                                                                                       Суддя:  В.І.Карпинець

                                              Представники:

від позивача:  Греца Я. В. –представник  за дов. від 04.04.2006р.

від відповідача: Она В.В. –завідувач  юридичного сектору за дов. від 17.05.2005р. №1236

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ростекс”, с. Вари  Берегівського району  (далі  позивач - ТзОВ „Ростекс”) звернулося до господарського суду з позовною заявою  про визнання нечинним та скасування  податкового повідомлення –рішення Берегівської ОДПІ від 27.12.2005р.  №0001942351/0 про визначення йому податкового зобов”язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 268010грн.( в т. ч. 185700грн.-основний платіж та 82310грн. по застосованих штрафних (фінансових) санкціях по ньому).

 Позивач, як у позовній заяві (а.с.2-5) так і в додатковому поясненні від 05.06.2006р. на додаток до заперечення відповідача на позовну заяву ( а.с.179-180),свої позовні вимоги обґрунтовує зокрема  тим, що, на його думку (позивача),  відповідачем безпідставно зменшено йому валові витрати на суму витрат по усуненню недоліків готової продукції, що виготовляється з давальницької сировини. За твердженням позивача, такі витрати безпосередньо пов’язані з його (позивача) господарською діяльністю, а норми чинного законодавства України не містять обмежень щодо неможливості їх включення до складу валових витрат, які пов’язані  з усуненням дефектів.

          Відповідач ( Берегівська ОДПІ ) проти позову заперечує з підстав наведених, як  у запереченні на позовну заяву (а.с.39-41) так і в  додатку до заперечення  на позовну заяву (а.с.176-178), зокрема посилаючись на те, що документи, які підтверджують факт виявлення недоліків готової продукції не відповідають вимогам укладених позивачем договорів та до складу валових витрат, на його думку (відповідача), відносяться виключно витрати на виправлення технічно неминучого браку, а понесені позивачем витрати не пов’язані з господарською діяльністю останнього.

          Розгляд даної адміністративної справи по суті розпочато у попередньому судовому засіданні 20.04.2006р. відповідно до вимог п.3 ст.121 КАС України  на підставі поданої представниками сторін до матеріалів справи письмової заяви від 20.04.2006р.(а.с.37)

          Розгляд даної адміністративної справи відкладався (ухвала суду по даній справі від 22.05.2006р., а.с.45) та у розгляді даної адміністративної справи 20.04.2006р. та 29.05.2006р. оголошувалась перерва відповідно до 22.05.2006р. (а.с.1) та до  06.06.2006р. (а.с.45)   (п.2 та 3 ст.150 КАС України).

У судовому засіданні 06.06.2006р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до вимог п.3 ст. 160 КАС України.

          Постанову суду виготовлено в повному обсязі 14.06.2006р.

Вивчивши подані по справі доказові матеріали, заслухавши

                      пояснення представників сторін,

                             суд встановив, що:

Берегівською об’єднаною державною податковою інспекцією проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ „Ростекс” (32200080) за період з 01.04.2004 по 30.06.2005року, про що  складено акт перевірки від 27.12.2005р. за № 184-23/108 (далі-акт перевірки).

За наслідками розгляду матеріалів акту  перевірки, Берегівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення  від 27.12.2005 року №  0001942351/0, яким                       ТзОВ „Ростекс” визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 268010 грн.(в т. ч. 185700грн.- основний платіж та 82310 грн.  по застосованих штрафних (фінансових) санкціях по ньому).

Підставою для визначення відповідачем  позивачеві податкових зобов’язань по податку на прибуток приватних підприємств стало зменшення валових витрат позивача на суми витрат, пов’язаних з оплатою виконаних робіт по усуненню недоліків готової продукції, що виготовлялася позивачем з давальницької сировини на замовлення фірми “BENETON UNGERIA” KFT, Угорщина.

  Проаналізувавши подані по адміністративній справі доказові матеріали щодо спірних питань  та аналізуючи доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що на протязі охопленого перевіркою періоду,             позивач - ТзОВ „Ростекс” виконував роботи по переробці давальницької сировини на підставі договору б/н  від 21.01.2003 р.(а.с.48-50), контракту № 1 від 17.09.2004 р. (а.с.51-57) та контракту № 1 від 03.01.2005 р.(а.с.58-64), укладених  з фірмою “BENETON UNGERIA” KFT, Угорщина.

Відповідно до п.5.6 контракту № 1 від 17.09.2004 р., п.5.6 контракту № 1 від 3.01.2005 р. встановлено порядок усунення виявлених недоліків і дефектів готової продукції, зокрема шляхом проведення ремонту (виправлень) або безпосередньо замовником фірмою “BENETON UNGERIA” KFT, Угорщина або третіми особами - фірмами “ROSTEX HUNGARY” Угорщина та “FAVARO FASHION” Угорщина за рахунок позивача - ТзОВ „Ростекс”.

Вказаний порядок усунення недоліків і дефектів передбачений і технологічною схемою переробки давальницької сировини (а.с. 65-66).

У судовому засіданні, у присутності представників сторін, судом оглянуто оригінали всіх актів прийому-передачі готової продукції по якості, у яких, за наявності, встановлювався факт виявлення недоліків дефектів готової продукції, виробленої з давальницької сировини та частина яких долучена до матеріалів справи, як доказ у підтвердження вищенаведеної обставини (а.с.67-77).  

Відповідно до умов контрактів із замовником, при виявленні недоліків продукція передавалась для їх виправлення третім особам -  фірмам “ROSTEX HUNGARY”, Угорщина та “FAVARO FASHION”, Угорщина.

В свою чергу, між позивачем і вказаними фірмами були укладені  договори відповідно від  05.01.2004 року, 03.01.2005 року з фірмою “FAVARO FASHION”, Угорщина  (а.с. 80 - 94) та від 05.01.2004 року, 01.04.2005 року з фірмою“ROSTEX HUNGARY”, Угорщина (а.с. 133 - 144), відповідно до яких вказані фірми брали на себе зобов’язання щодо контролю за якістю швейних виробів, виявленню і усуненню виробничих дефектів, а позивач зобов’язувався оплатити вказані роботи.

У судовому засіданні, у присутності представників сторін, судом оглянуто оригінали всіх  актів, підписаних уповноваженими представниками сторін та якими підтверджується факт виконання відповідних робіт по усуненню недоліків, а також понесені позивачем витрати по їх оплаті, які підтверджуються рахунками та платіжними документами та частина яких долучена до матеріалів справи, як доказ у підтвердження вищенаведених обставин  (а.с. а.с.  95 -132 та 145 -175).

Також наявним у матеріалах справи листом  від 27.04.2005р. №1/2015-3 (а.с.28) Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України підтверджується експертний висновок щодо практики надання технічних послуг (ліквідація дефектів та проведення контролю швейних виробів) при виконанні укладених зовнішньоекономічних угод та яка відповідає кон’юнктурі  ринку послуг вказаної категорії, що в свою чергу підтверджує правомірність понесених витрат по усуненню недоліків і дефектів готової продукції.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові  витрати  виробництва  та  обігу  (далі  - валові витрати) - сума будь-яких  витрат  платника  податку  у  грошовій, матеріальній    або  нематеріальній   формах,   здійснюваних   як компенсація вартості товарів (робіт,  послуг),  які  придбаваються (виготовляються)   таким   платником  податку  для  їх  подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що недоліки готової продукції, витрати на усунення яких проводилися позивачем, носили виправний характер, тобто після їх усунення продукція підлягала передачі замовнику і оплачувалась останнім. Таким чином, відповідні витрати здійснювалися з метою приведення продукції у відповідність до встановлених договором (контрактом) вимог щодо якості, подальшої реалізації та отримання доходу позивачем,  що свідчить про їх зв’язок з господарською діяльністю останнього.

Згідно з п.п. 5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”   до валових витрат включаються суми   будь-яких   витрат,   сплачених   (нарахованих) протягом  звітного періоду у зв'язку з підготовкою,  організацією, веденням   виробництва,   продажем  продукції  (робіт,  послуг)  і охороною  праці,  у  тому  числі  витрати  з придбання електричної енергії    (включаючи    реактивну),   з   урахуванням   обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті.

Відповідними нормами Закону не встановлено обмежень щодо віднесення до складу валових витрат платника податку витрат на усунення недоліків продукції і приведення її у відповідність до встановлених вимог щодо якості, тим більше, що такі витрати передбачені технологічною схемою виробництва продукції.

Пунктом 5.11. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”     визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку,  крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Суд також приймає до уваги, що відповідно до ст.15 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ставки податку  на  прибуток,  пільги  щодо  податку,  об'єкт оподаткування,   порядок   обчислення  оподатковуваного  прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів  можуть встановлюватися  та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, доводи відповідача про те, що Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 (витрати)  передбачає віднесення до складу валових витрат тільки витрат на усунення технологічно неминучого браку, судом відхиляються та з урахуванням тієї підстави, що норма п.16 вказаного Положення, якою відповідач обґрунтовує свою правову позицію, не містить вичерпного переліку складу валових витрат і не може обмежувати можливість включення до складу валових витрат за даними податкового обліку витрат, безпосередньо пов’язаних з господарською діяльністю позивача, щодо яких відповідних обмежень Законом не встановлено.

Судом також відхиляються доводи відповідача, які є  його припущенням щодо   неналежного оформлення   документів щодо прийому-передачі продукції по якості, оскільки відповідно до змісту укладених договорів і контрактів між позивачем та фірмою “BENETON UNGERIA” KFT, Угорщина, відповідний акт прийому передачі по якості готової продукції з відображенням виявлених недоліків, підписаний уповноваженими представниками обох сторін, є єдиною підставою для виправлення допущених у роботі недоліків. Порядок виправлення недоліків шляхом залучення третіх осіб за рахунок позивача також повністю узгоджується з відповідними положеннями договорів (контрактів) на переробку давальницької сировини.

Крім того, суд приймає до уваги, що згідно з  ч.1 ст.6 Господарського кодексу України, одним із принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини.

Таким чином, зменшення відповідачем валових витрат позивача на                суму 742,1 тис. грн. понесених витрат на оплату робіт по усуненню недоліків готової продукції не відповідає вимогам чинного законодавства України та проведено без достатніх підстав, тому позов підлягає до задоволення в частині визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.12.2005 р. №0001942351/0 щодо визначення позивачеві податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну  суму 267690 грн.(в тому числі 185550грн.- основний платіж та 82140грн.  по застосованих штрафних (фінансових) санкціях по ньому).

Судом також встановлено, що в порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України    “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем безпідставно включено до складу валових витрат витрати, не пов’язані з господарською діяльністю, а саме на проживання в готелі та харчування осіб, що не являються працівниками позивача на загальну суму 600 грн.

Тому в частині позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення 27.12.2005 р. №0001942351/0 щодо визначення позивачеві податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 150грн. основного платежу та на суму 170грн.  по застосованих штрафних (фінансових) санкціях по ньому, у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на  викладене, керуючись   ст. ст.  5, 105 п.3, 121 п.3, 122, 150 п.2 та 3, 160 п.3, 162, 163, 167, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

           1.  Позов задоволити частково.

          2. Визнати частково нечинним податкове повідомлення - рішення  Берегівської ОДПІ від 27.12.2005 р. №0001942351/0 та частково його скасувати в частині визначення ТзОВ „Ростекс” податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 267690грн.(в т. ч. 185550грн.- основний платіж та 82140грн.  по застосованих штрафних (фінансових) санкціях по ньому).

3.  В іншій частині позову, відмовити.   

4.   Постанова  суду набирає законної сили в  порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

 5.  Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку  відповідно до вимог ст.186 КАС України протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.

          Суддя                                                                               В.І. Карпинець