В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                                                                Справа № 1-120/07р.

                                                                                                                  

19 листопада 2007 року                   Великобагачанський районний суд Полтавської області

 

в складі головуючого-судді               Білецької В.І.

при секретарі                                       Гавриленко Н.В.

з участю прокурора                            Дулич О.Д.

захисника                                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Велика Багачка кримінальну справу по обвинуваченню

                                    ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                    уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця,

                                    не одруженого, не працюючого, з професійно-технічною освітою,

                                    згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,

                                   

                                    за ст.ст. 185 ч.3, 304  КК України,

 

                                     ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

                                     уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина

                                     України, українця, з базовою середньою освітою, не працюючого,

                                     не одруженого, раніше не судимого,

                        

                                      за ст.ст. 185 ч.3 КК України

 

 

В С Т А Н О В И В:

               19 березня 2006 року ОСОБА_2, повторно, вступив в змову з неповнолітнім ОСОБА_3 з метою скоїти крадіжку з підсобного господарства, яке належить громадянці ОСОБА_4 і знаходиться в селищі Гоголеве В-Багачанського району Полтавської області.

                В ніч на 22.03.2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийшли до підсобного господарства потерпілої ОСОБА_4, що знаходиться в селищі Гоголеве В-Багачанського району, де ОСОБА_2 залишився наглядати за сторонніми особами, а ОСОБА_3 переліз через паркан і через вхідні двері приміщення підсобного господарства  проник в середину, звідки викрав бідон 40 літровий, вартістю 280 грн., бідон 30 літровий вартістю 250 грн., бідон 20 літровий, вартістю 220 грн., чавун 20 літровий, вартістю 100 грн., чавун 12 літровий, вартістю 50 грн., каструлю 40 літрову, вартістю 160 грн., дві миски 20 літрові на суму 120 грн., миску 10 літрову, вартістю 30 грн., дві миски 5 літрові на суму 30 грн., а всього завдали потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 1240 гривень.

                Викраденим майном підсудні розпорядились на свій розсуд, відвізши його на метало приймальний пункт міста Миргород. Отримані кошти в сумі 270 гривень розділили порівну.

           В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2.  винним себе у вчиненні злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю і суду показав, що він запропонував неповнолітньому ОСОБА_3 вчинити крадіжку металевих речей, які можна в подальшому здати на металобрухт і отримати гроші. ОСОБА_3 прийняв його пропозицію і повідомив, що знає підсобне господарство, де знаходиться алюмінієвий посуд.  В ніч на 22.03.2006 року вони разом з ОСОБА_3 прийшли до підсобного господарства потерпілої ОСОБА_4 в селищі Гоголеве, де він залишився наглядати за сторонніми особами, а ОСОБА_3 переліз через паркан і з приміщення підсобного господарства виніс бідони, чавуни, каструлю, миски, які передавав йому через паркан. В подальшому весь посуд вони відвезли мотоциклом на метало приймальний пункт в місто Миргород. Отримані кошти в сумі 270 грн. розділили порівну між собою і витратили на власні потреби. Цивільний позов ОСОБА_4 визнає повністю, обіцяє завдані збитки відшкодувати якщо залишиться на волі. Просив суд його суворо не карати, і надати останній раз можливість виправитися.

               Підсудній ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю і суду показав, що ОСОБА_2 запропонував йому вчинити крадіжку металевих речей, які можна в подальшому здати на металобрухт і отримати гроші. Він прийняв його пропозицію і повідомив, що знає підсобне господарство, де знаходиться алюмінієвий посуд.  В ніч на 22.03.2006 року вони разом з ОСОБА_2 прийшли до підсобного господарства потерпілої ОСОБА_4 в селищі Гоголеве, де ОСОБА_2  залишився наглядати за сторонніми особами, а він переліз через паркан і з приміщення підсобного господарства виніс бідони, чавуни, каструлю, миски, які передавав ОСОБА_2 через паркан. В подальшому весь викрадений посуд вони відвезли мотоциклом на металоприймальний пункт в місто Миргород. Отримані кошти в сумі 270 грн. розділили порівну між собою і витратили на власні потреби. Цивільний позов ОСОБА_4 визнає повністю, обіцяє завдані збитки по можливості  відшкодовувати. Просив суд його суворо не карати.

               Потерпіла ОСОБА_4 просила суд цивільний позов задовольнити повністю на суму 3 240 грн.: 1240 грн. завданої матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди, а також врахувати, що ОСОБА_3 відшкодував їй 150 грн. матеріальної шкоди.

        На прохання учасників процесу суд, з дотриманням вимог ст. 299 КПК України, виніс постанову про обмеження обсягу дослідження доказів по справі лише допитом підсудних і потерпілої, а тому інші докази судом не досліджувалися.

         Встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що показання підсудних відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються.

         Наведені докази є належними, допустимими, достовірними, та достатніми для визнання підсудних винними у вчиненні встановленого судом злочину.

          Тому, умисні дії ОСОБА_2, які виразилися в таємному викраденні чужого майна повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в інше приміщення чи сховище, вірно кваліфіковані  за ч. 3 ст. 185 КК України.

          Умисні дії ОСОБА_3, які виразилися в таємному викраденні чужого майна  за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням в інше приміщення чи сховище, вірно кваліфіковані  за ч. 3 ст. 185 КК України.

           А своїми умисними діями, які виразились у втягненні неповнолітнього у злочинну діяльність, ОСОБА_2 скоїв злочин, і його дії необхідно кваліфікувати за ст. 304 КК України.

          При призначенні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує тяжкість скоєного злочину, особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання,  суму викраденого.

           Обставинами, що пом»якшують покарання підсудному ОСОБА_2 суд вважає повне визнання вини, щире каяття.

         При призначенні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, суму викраденого, особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.

          Обставинами, що пом»якшують покарання підсудному ОСОБА_3 суд вважає повне визнання вини, щире каяття, часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілій, вчинення злочину неповнолітнім.

          З урахуванням обставин справи та  винних осіб, суд вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не пов»язане з позбавленням волі. 

          Речовий доказ по справі - мотоцикл Урал М6736, д.н.з. НОМЕР_1 що переданий під  розписку власнику ОСОБА_5, залишити в його користуванні (а.с.86-87).

           Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити повністю.       

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

 

З А С У Д И В:

 

         Визнати винним  ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених    ч.3 ст.185, ст. 304  КК України.

         Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі, за ст. 304 КК України - два роки позбавлення волі.

         Згідно ст. 70 КК України вважати ОСОБА_2 остаточно засудженим за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

         Застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням строком на два роки.

         Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов»язки періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

 

         Визнати винним  ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого    ч.3 ст.185  КК України.

         Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

         Застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, строком на один рік.

         Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов»язки періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, підписку про невиїзд, скасувати.

          Речовий доказ по справі - мотоцикл Урал М 6736, д.н.з. НОМЕР_1 - залишити в користуванні власника ОСОБА_5.

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4  620 гривень завданої матеріальної шкоди та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

           Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4   470 гривень завданої матеріальної шкоди та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

        

         Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб після його проголошення.

 

 

         Головуюча   -