В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 1-125/07р.
22 листопада 2007 року Великобагачанський районний суд Полтавської області
в складі головуючого-судді Білецької В.І.
при секретарі Гавриленко Н.В.
з участю прокурора Хижняк І.В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Велика Багачка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженця та жителя с. Устивиця В-Багачанського району
Полтавської області, громадянина України, українця, з неповною
професійно-технічною освітою, навчається на 3
курсі Полтавського професійного ліцею транспорту,
не одруженого, раніше не судимого,
за ст.ст. 185 ч.3, 304 КК України
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2
уродженця та жителя с. Устивиця В-Багачанського
району Полтавської області, громадянина України, українця,
не працюючого, з неповною професійно-технічною
освітою, навчається на 3 курсі Полтавського професійного ліцею
транспорту, раніше не судимий,
за ст.ст. 185 ч.3 КК України,
В С Т А Н О В И В:
15 вересня 2007 року близько 1 години в селі Устивиця Великобагачанського району Полтавської області ОСОБА_2 разом з неповнолітнім ОСОБА_3, йдучи мимо господарства ОСОБА_4, вирішили підійти до вікна жилого будинку та постукати у вікно, так як були знайомі з громадянами, які там раніше проживали. Коли вони підійшли до вікна жилого будинку, побачили, що на підвіконнику лежать два мобільні телефони. ОСОБА_2запропонував неповнолітньому ОСОБА_3 викрасти мобільні телефони, на що останній погодився. ОСОБА_2відкрив кватирку і просунув руку, але телефони не дістав. Тоді ОСОБА_3 просунув через кватирку руку і викрав два мобільні телефони «Нокіа» моделі 7260 та моделі 6131, в яких були стартові пакети «Київстар», вартістю по 25 грн. кожний, та гроші на рахунку в сумі 10 грн. та 24 грн. відповідно, а також одна флеш карта. Всього потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було завдано матеріальних збитків на суму 1869 грн.
Викраденими телефонами вони розпорядилися на свій власний розсуд.
В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю, суду показав, що з неповнолітнім ОСОБА_3 вони зустрілись в кафе «Чаклун» села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області. Після дискотеки вони йшли додому по вулиці села Устивиця і побачивши світло в будинку, де проживають потерпілі ОСОБА_4, вирішили пожартувати, постукавши у вікно. Коли підійшли до вікна, то на підвіконнику побачили два мобільні телефони. Він моргнув ОСОБА_3, і останній погодився вчинити крадіжку цих телефонів. Рукою він відкрив кватирку, і хотів дістати з підвіконника телефони, але в нього не вийшло. Тоді ОСОБА_3 через кватирку рукою витяг два телефони, і вони пішли додому до ОСОБА_3. По дорозі викинули в рівчак картки з телефонів. Роздивившись при світлі на викрадені телефони, побачили, що один з них розкладний чорного кольору, а другий білого кольору, і обидва марки «Нокіа».Через кілька днів поїхали в місто Полтаву і продали ці телефони, а грошима розпорядились на свій розсуд. Просив суд його суворо не карати, так як хоче вступити в армію, надати можливість виправитися, врахувати, що вони добровільно відшкодували потерпілим завдану шкоду.
Підсудній ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю і суду показав, що з ОСОБА_2 вони зустрілись в кафе «Чаклун» в селі Устивиця Великобагачанського району Полтавської області. Після дискотеки вони йшли додому по вулиці села Устивиця і побачивши світло в будинку, де проживають потерпілі ОСОБА_4, вирішили пожартувати, постукавши у вікно. Коли підійшли до вікна, то на підвіконнику побачили два мобільні телефони. Йому моргнув ОСОБА_2, і він погодився вчинити крадіжку цих телефонів. Рукою ОСОБА_2відкрив кватирку, і хотів дістати з підвіконника телефони, але в нього не вийшло. Тоді він через кватирку рукою витяг два телефони, і вони пішли до нього додому. По дорозі викинули в рівчак картки з телефонів. Роздивившись при світлі на викрадені телефони, побачили, що один з них розкладний чорного кольору, а другий білого кольору, і обидва марки «Нокіа».Через кілька днів вони поїхали в місто Полтаву і продали ці телефони, а грошима розпорядились на свій розсуд. Просив суд його суворо не карати, так як хоче вступити в армію, надати можливість виправитися, врахувати, що вони добровільно відшкодували потерпілим завдану шкоду.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 суду показали, що ввечері вони залишили на підвіконнику свого будинку два мобільні телефони марки «Нокіа», а вранці побачили, що телефони на місці відсутні. Зрозумівши, що вчинено крадіжку їхніх телефонів, вони повідомили дільничного інспектора. До підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3. вони претензій не мають, так як останні їм повернули один телефон і відшкодували завдану шкоду за другий. Просили суд суворо не карати підсудних, так як вони мають молодий вік, злочин вчинили вперше, надати їм можливість виправитися.
На прохання учасників процесу суд, з дотриманням вимог ст. 299 КПК України, виніс постанову про обмеження обсягу дослідження доказів по справі лише допитом підсудних і потерпілих, а тому інші докази судом не досліджувалися.
Встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що показання підсудних відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються.
Наведені докази є належними, допустимими, достовірними, та достатніми для визнання підсудних винними у вчиненні встановленого судом злочину.
Тому, умисні дії ОСОБА_3. та ОСОБА_2, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.
А своїми умисними діями, які виразились у втягненні неповнолітнього у злочинну діяльність, ОСОБА_2скоїв злочин, і його дії необхідно кваліфікувати за ст. 304 КК України.
При призначенні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує тяжкість скоєного злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, суму викраденого, те, що він раніше не судимий.
Обставинами, що пом»якшують покарання підсудному ОСОБА_3 суд вважає повне визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди, те, що він вчинив злочин будучи неповнолітнім.
При призначенні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, суму викраденого, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, раніше не судимий.
Обставинами, що пом»якшують покарання підсудному ОСОБА_2 суд вважає повне визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди.
З урахуванням обставин справи та характеристики винних осіб, суд вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_2, не пов»язане з позбавленням волі.
Речовий доказ по справі - мобільний телефон «Нокіа» модель 7260, що переданий під зберігальну розписку власниці ОСОБА_5, залишити в її користуванні, книжки-інструкції до мобільних телефонів «Нокіа» моделей 7260 та 6131, що приєднані до матеріалів кримінальної справи - повернути власникам. (а.с.112-113).
Зняти арешт, накладений на майно батьків неповнолітнього підсудного ОСОБА_3. в зв»язку з тим, що цивільний позов по справі не заявлений, нанесені збитки відшкодовані добровільно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ст. 304 КК України.
Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі, за ст. 304 КК України - один рік позбавлення волі.
Згідно ст. 70 КК України вважати ОСОБА_2 остаточно засудженим за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до трьох років шести місяців позбавлення волі.
Застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробувальним строком на один рік .
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов»язки періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання та навчання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.
Застосувати ст.ст. 75,104 КК України і звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробувальним строком на один рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3. обов»язки періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання та навчання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі - мобільний телефон «Нокіа» модель 7260 залишити в користуванні власниці ОСОБА_5, книжки-інструкції до мобільних телефонів «Нокіа» моделей 7260 та 6131, що приєднані до матеріалів кримінальної справи - повернути власникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Зняти арешт, накладений постановою слідчого В-Багачанського РВ УМВС України в Полтавській області від 21.10.2007 року на майно ОСОБА_6 та ОСОБА_7, мешканців села Устивиця Великобагачанського району Полтавської області.
Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб після його проголошення.
Головуюча -