Справа № 2-а-521/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї НИ

18.02.2011 р. Гайсинський районний суд Вінницької області в складі судді Дєдова С.М., розглянувши у скороченому провадженні в м. Гайсині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Гайсинському районі про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

Встановив:

04.02.2011 до суду заявлено позов, вимоги якого мотивовано тим, що позивачка як працююча пенсіонерка відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон) має право на проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, відповідачем при перерахунку її пенсії враховано показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, на її вимогу здійснити перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства та провести відповідні виплати відповідач відмовляється, що порушує законне її право, тому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині неперерахунку та невиплаті державної пенсії з врахуванням показника середнього розміру заробітної плати по Україні за 2010 рік, зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію із використанням середнього розміру заробітної плати по Україні за 2010 рік, з 01.01.2011 р. з урахуванням проведених виплат.

Відповідач письмово просив у позові відмовити через помилкове застосування позивачкою при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати за 2010 рік, оскільки таке питання врегульовано лише постановою КМУ №530 від 28.05.2010 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»(далі постанова Уряду) за якою перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам в 2011 році поводиться із застосуванням середнього показника заробітної плати по Україні за 2007 р.

З урахуванням позицій сторін та досліджених доказів суд визнає за необхідне позов задовольнити повністю  з таких міркувань.

Доведено, що ОСОБА_1.є пенсіонеркою за віком, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Гайсинському районі з 31.05.2005 р., та продовжує працювати після призначення пенсії більш як 24 місяці і має право відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передував року перерахунку пенсії, тобто за 2010 рік, про те при перерахунку їй пенсії протиправно враховано показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні та з якої сплачено страхові внески за 2007 рік в розмірі 1197грн. 91коп.

Спірні правовідносини у системному взаємозв’язку регулюються:

- ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 р. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ст. 17-1 Конвенції, згідно з якими кожен має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, державам –учасницям Конвенції заборонено скасовувати встановлені нею права;

- ст. 13 Конвенції, яка гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження;

- ч. 2 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, за змістом яких конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод;

- ч.ч. 1,2 ст. 8 КАС України, за якими під час вирішення справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, права людини визнаються найвищими соціальними цінностями, вони визначають зміст і спрямованість діяльності держави; цей принцип застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини;

- ст. 40, ч.4 ст.42 та ч. 4 ст. 45 Закону (в редакції Закону до 28.12.2007 р.), за якими, у разі, якщо застрахована особа продовжує працювати, проводиться перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у разі виникнення права на  підвищення  пенсії - з  першого числа місяця,  в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами  подано  ним до  15  числа включно,  і з першого числа наступного місяця,  якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;.

- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції згідно з яким зміни ст. 40 та ч.4 ст.42  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»внесені Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними;

- ч. 2 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, за змістом яких конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод;

- п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 року "Про незалежність судової влади", згідно з яким не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, що скасовують конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Оскільки, ОСОБА_1 як працюючій пенсіонерці відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено проведення перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передував року перерахунку пенсії, відповідачем перерахунок пенсії здійснювався на підставі постанови Уряду із застосуванням показника середньомісячної зарплати по Україні за 2007 рік, то задля захисту законних прав позивачки, суд визнає за необхідне визнати бездіяльність відповідача протиправною в частині перерахунку пенсії із застосуванням середньомісячного показника зарплати по Україні за 2007 рік, зобов'язати його перерахувати та виплатити позивачці державну пенсію із застосуванням показника середньорічної зарплати по Україні за 2010 рік з дня  виникнення права на підвищення пенсії з 01.01.2011 р. по день звернення до суду з урахуванням проведених виплат та виплачувати в подальшому пенсію у відповідності з проведеним перерахунком по день припинення такого права.

Заперечення та чинність Постанови Уряду, яку, а не Закон, виконує відповідач як урядовий орган, підтверджують також тривалість, сталість, невизначений строк його протиправної бездіяльності, і саме ці її ознаки, конкретна практика Європейського Суду з прав людини та приписи ч. 3 ст. 162 КАС України визначили зміст обраного судом способу гарантованого (ефективного) захисту порушеного права працюючої пенсіонерки, зобов'язанням відповідача одноразово усунути порушення права і щомісячно до дня припинення не допускати його порушення шляхом виконання Закону, при цьому, зважаючи на можливість майбутніх законодавчих змін підстав і порядку проведення перерахунку пенсії за віком, відповідач має здійснювати перерахунок і виплачувати позивачці державну пенсію відповідно до вимог ст. 40 та ч.4 ст.42 Закону.

Заперечення відповідача про відповідність його дій і бездіяльності закону та Постанові Уряду спростовуються викладеними вище висновками, приписами ч.2 ст.3 Конституції України про відповідальність держави перед людиною за порушення її прав, у тому числі через виконання судом  передбачених ч.1 ст.2 КАС України завдань, та ч. 4 ст. 9 КАС України щодо обов'язку суду застосовувати правовий акт вищої юридичної сили; твердження відповідача про неможливість застосування середньорічного показника зарплати по Україні за 2009 рік при перерахунку пенсії особі, яка продовжує працювати є помилковим.

Судові витрати залишаються за позивачкою через відсутність вимог про стягнення їх з відповідача.

Постанову звернути до негайного виконання на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України.

Висновки суду, крім правових позицій сторін, підтверджуються ще й таким:

-          пенсійним посвідченням №НОМЕР_1 з якого видно, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком (а.с.5);

-          копією трудової книжки, з якої видно, що ОСОБА_1 працює з часу виходу на пенсію по час звернення з заявою про перерахунок пенсії (а.с.13-16);

-          листом УПФУ в Гайсинському районі, з якого видно, що позивачка звернулась з заявою про перерахунок пенсії 11.01.2011 р., а відповідач відмовив їй у здійснені перерахунку пенсії з урахуванням показника середньомісячної зарплати по Україні за 2010 рік (а.с.8).

Керуючись ст.ст.4, 11, 70, 71, 183-2 КАС України, суд, –

Постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі протиправною в частині відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 державної пенсії з застосуванням середньорічного показника зарплати по Україні за 2010 рік.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі провести перерахунок  та проводити виплату державної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати  працівників  в середньому  на одну застраховану особу  в цілому  по Україні, з якої сплачено страхові внески  за 2010 рік, починаючи з 01.01.2011 р., та виплатити перераховану пенсію за період з 01.01.2011 по 04.02.2011 р. - з урахуванням проведених виплат та виплачувати в подальшому пенсію у відповідності з проведеним перерахунком по день припинення такого права.

Постанову надіслати Управлінню Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області для її негайного виконання з повідомленням про це Гайсинському районному суду на підставі ч. 1 ст. 267 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Гайсинський районний суд протягом десяти днів.

Суддя: